.

Дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
279 3880
Скачать документ

Реферат

на тему:

Дослідження попиту і пропозиції лікарських засобів

Основними складовими ринкового механізму є попит, ціна і пропозиція
товарів на ринку. Взаємодія цих елементів детально буде розглянута в
розділі, присвяченому ціноутворенню в системі маркетингу. У даному
розділі наведено методи дослідження попиту і пропозиції лікарських
засобів як важливих напрямків вивчення економічної кон’юнктури,
безпосередньо пов’язаних з задоволенням потреб споживачів.

Попит розглядається як сукупність вимог на товари з боку споживачів,
підкріплена купівельною спроможністю. Розрізняють декілька видів попиту:
негативний, відсутній, прихований, що знижується, нерегулярний,
повноцінний, надмірний, нераціональний.

Негативний попит. Ринок знаходиться в стані негативного попиту, якщо
більша частина його недолюблює товар (послугу) і погоджується навіть на
певні витрати, тільки б уникнути його (це щеплення, стоматологічні
процедури, деякі операції, наприклад, по видаленню жовчного міхура).

Негативний попит може мати місце на деякі лікарські препарати, які мають
значний побічний ефект.

Завдання маркетингу — проаналізувати, чому ринок відчуває неприязнь до
товару і чи може програма маркетингу змінити негативне ставлення ринку
за рахунок переробки товару, зниження цін і більш активного
стимулювання.

Відсутність попиту. Цільові споживачі можуть бути не зацікавлені в
товарі або байдужі до нього. Завдання маркетингу — відшукати способи
поєднання властивих товару переваг з природними потребами або інтересами
людини.

Прихований попит. Бажання споживачів, які неможливо задовольнити за
допомогою товарів або послуг, які є на ринку. Завдання маркетингу —
визначити величину потенційного ринку і створити ефективні товари і
послуги, здатні задовольнити попит.

При існуванні попиту, що знижується, — завдання маркетингу — повернути
тенденцію зниження попиту завдяки творчому переосмисленню підходу до
запропонованого товару.

Нерегулярний попит. У багатьох організаціях збут коливається на
сезонній, щоденній і навіть почасовій основі, що викликає проблеми
недовантаження і перевантаження. Завдання маркетингу — відшукати засоби
згладжування коливань у розподіленні попиту за часом за допомогою
гнучких цін, засобів стимулювання та інших засобів проштовхування.

Повноцінний попит. Про нього кажуть, коли організація задоволена своїм
торговельним рухом. Завдання маркетингу — підтримувати існуючий рівень
попиту, незважаючи на зміни в споживацьких перевагах і конкуренції, що
підсилюється.

Надмірний попит. У ряді організацій рівень попиту вище, ніж вони можуть
або хочуть задовольнити. У даному випадку завдання “демаркетингу”
відшукати засоби тимчасового або постійного зниження попиту.

Нераціональний попит. Протидія попиту на товари, шкідливі для здоров’я,
потребує цілеспрямованих зусиль. Наприклад, наркотичні засоби,
алкогольні напої. Завдання маркетингу — умовити прихильників відмовитися
від своїх уподобань. При цьому розповсюджуються загрозливі відомості,
різко піднімаються ціни і обмежується доступність товару.

При вивченні попиту на лікарські препарати прийнято розрізняти
реалізований (задоволений), незадоволений і попит, що формується.

Реалізований попит — фактична реалізація лікарських засобів при
достатній і постійній наявності їх в аптечній мережі.

Незадоволений попит — попит на лікарські засоби, які надходять до
аптечної мережі в недостатній кількості або нерівномірно.

Попит, що формується, — це попит на нові та маловідомі лікарські засоби.

Аналіз формування попиту на лікарські засоби і прогноз перспектив його
розвитку є одним серед головних етапів маркетингового дослідження
фармацевтичного ринку. Попит на ліки залежить від багатьох факторів, у
тому числі демографічних, соціальних, економічних, стану громадського
здоров’я та ін.

Для вивчення попиту на лікарські засоби найбільш широко використовуються
соціологічні дослідження, зокрема, опитування населення і медичного
персоналу у вигляді анкетування або інтерв’ю та вивчення думок
експертів. За результатами соціологічних досліджень:

? визначається дійсний і незадоволений попит населення на медикаменти,
розробляється система розрахунку нормативних показників попиту і
проводиться його короткостроковий прогноз для обгрунтування планових
рішень;

? здійснюється аналіз діяльності аптечних закладів (підприємств) щодо
забезпечення населення окремими фармакотерапевтичними групами лікарських
засобів, виявляється їх частка в реалізації товарів медичного
призначення; розраховується обсяг заміни медикаментів їх аналогами;

? досліджується демографічна і соціальна структура
амбулаторно-поліклінічних і стаціонарних хворих, які звертаються за
фармацевтичною допомогою.

Обробка результатів проведеного опитування населення, провізорів і
фармацевтів здійснюється таким чином. Спочатку визначається кількість
звернень до аптек з досліджуваних фармакологічних груп за рік (Д): _. Дв
х М х 320

, де

ДВ — кількість звернень до аптек за препаратами, установлене вибірковим
обстеженням;

М — кількість аптек у даному регіоні;

320 — середня кількість днів роботи аптеки на рік;

3 — кількість днів вибіркового обстеження;

ТВ — кількість аптек, на базі яких проводиться обстеження (ТВ= 0,1М).

Потім визначається інтенсивність попиту на лікарські засоби (кількість
звернень на одного жителя в регіоні)

, де

Р — інтенсивність попиту;

Д — кількість звернень за ліками до аптек;

Ч — кількість жителів у регіоні.

Коефіцієнт редукції інтенсивності попиту виражає відношення числа
звернень одного жителя певної вікової групи до загальної групи
контингенту осіб, що відрізняються максимально високим попитом. Цей
коефіцієнт розраховується за формулою:

, де

К — коефіцієнт редукції інтенсивності попиту;

J — шифр вікової групи (від 1 до 13);

PJ — кількість звернень на одного жителя в j-й віковій групі;

РJ°— кількість звернень на одного жителя в групі максимально високого
попиту.

Величина попиту на лікарські засоби обчислюється з урахуванням
демографічної і соціальної структури населення даного регіону за такою
формулою:

, де

Si — попит на і-тий лікарський препарат, що визначається кількістю
умовних стандартів;

Дj°— кількість осіб з максимально високим попитом у регіоні;

Qi — кількість умовних стандартів і-го препарату, який придбавається при
зверненні до аптеки;

п — частка звернень до різних відділів аптеки;

di — частка звернень за і-м препаратом в одному із підрозділів аптеки.

При цьому розрахована величина попиту (Si) ділиться на кількість жителів
у регіоні і використовується як нормативний показник для його
прогнозування. Для того, щоб визначити короткостроковий прогноз попиту
на лікарські засоби (з урахуванням приросту населення), нормативний
показник попиту помножується на передбачувану кількість жителів.

Вплив соціально-демографічних факторів на величину попиту може
уточнюватись за допомогою коефіцієнта еластичності попиту (?). Цей
коефіцієнт показує, на скільки процентів змінюється попит на ліки при
зміні факторної ознаки на 1%, і розраховується за формулою:

, де

? — коефіцієнт еластичності попиту “у” від фактора “х”;

?х, ?у — приріст фактора “х” і приріст попиту “у”.

¶ ?

¬

?

?

?

3/4

¬

?

*озраховувати коефіцієнти еластичності попиту на медикаменти.

Крім наведеної методики, для прогнозування попиту використовують методи
моделювання, експертних оцінок, екстраполяційні методи, математичного
групування і обробки даних та інші.

У разі дії декількох факторів на попит пропонується використовувати
економіко-математичні моделі, що виражаються, наприклад, рівнянням
множинної регресії такого вигляду:

у = а1jx1j+a2jx2j+a3jx3j+…аnjxnj , де

у — попит населення на лікарські засоби даної фармакотерапевтичної групи
(або лікарського препарату);

х1, х2, х3,…,хп — фактори, що входять до моделі;

j = 1, 2, 3 …, п — число факторів, які враховані в моделі попиту і
впливають на попит на ліки;

а1 а2, а3,…, ап — параметри моделі, які можна інтерпретувати як
показники ступеня впливу на попит відповідного фактора. Маючи відомості
про зміни факторів, що входять до наведеної моделі, в майбутньому
періоді можна прогнозувати попит на дану групу ліків. Набір факторів для
кожної фармакотерапевтичної групи може бути різним, проте бажано
залучати два основні фактори — середню ціну препаратів групи і грошові
доходи населення, що обслуговується.

Дослідження пропозиції лікарських засобів передбачає:

а) вивчення існуючих виробничих потужностей, умов їх розширення і
вдосконалення;

б) збір даних про поставки і джерела постачання лікарських засобів.

Дослідження можуть стосуватись також причин змін у пропозиції,
передумов, які дозволяють передбачати ці зміни, заходів, що впливають на
пропозиції, а також шляхів їх упровадження в систему управління
підприємством.

Дослідження пропозицій лікарських засобів оптово-роздрібними фірмами,
аптечними закладами (підприємствами) дозволяють обґрунтовувати прийняття
рішень щодо співробітництва з окремими постачальниками.

Обгрунтоване визначення попиту на лікарські засоби і аналіз існуючих
пропозицій на регіональному або загальнодержавному рівні зумовлює
необхідність створення системи накопичення комерційної інформації.

Модель державної (регіональної) системи накопичення комерційної
інформації про лікарські засоби. У зв’язку з тим, що зараз змінився
звичний для аптечних закладів асортимент лікарських засобів, з’явилась
велика кількість невідомих раніше препаратів, насамперед, імпортованих
із-за кордону, і в той же час заповнення товаропровідної мережі ліками
відбувається без урахування потреби в них, гостро постає питання про
створення централізованої (державної або регіональної) системи
інформаційного забезпечення, особливо з постачання і реалізації ліків у
фармацевтичних товаропровідних структурах.

Нами вивчено досвід економічно розвинених країн щодо систем одержання
інформації про комерційно-маркетингову діяльність, її обробки та
використання одержаних даних для поліпшення лікарського забезпечення. На
підставі цього і з урахуванням особливостей вітчизняної системи охорони
здоров’я нами розроблена модель системи накопичення комерційної
інформації про лікарські засоби на ринку України (рис. 1.).

Рис. 1. Модель державного (регіонального) центру комерційної інформації
про лікарські засоби

Її перший блок відтворює процес збирання даних про пропозицію лікарських
засобів на ринку України, а другий — про попит. Функціонування
запропонованої моделі спрямоване на отримання достовірної інформації:

? про повний обсяг імпорту лікарських засобів на ринок України як за
державними каналами, так і за недержавними;

? про рівень реалізованого попиту на лікарські засоби в державних і
недержавних структурах;

? про причини невідповідності між попитом та пропозицією лікарських
засобів;

? про структуру споживацьких переваг і фактори, які формують споживання
окремих лікарських препаратів.

Крім того, система повинна буде забезпечувати прогнозування тенденцій
розвитку ринку, виявлення диспропорцій ринку та шляхи їх усунення чи
запобігання. Створення банку даних з асортименту лікарських препаратів,
які реалізуються окремо в державних та недержавних аптечних закладах,
також віднесено до функцій моделі. При цьому окремими обліковими групами
повинні стати лікарські препарати, які віднесені до списку життєво
важливих, а також нові препарати.

Для одержання найбільш повної інформації про поставки ліків, як
вітчизняних, так і імпортованих на ринок України (перший блок), потік
даних повинен обліковуватися за двома напрямками. Перший призначений
забезпечити передавання інформації про виробництво лікарських засобів у
країні безпосередньо від відділів збуту фармацевтичних підприємств
України до аналітичного центру — відділу обліку поставок лікарських
засобів. За другим напрямком повинен відбуватись облік даних про
фармацевтичну продукцію, яка надходить на територію України за імпортом.
Інформацію краще отримувати відразу при увезенні, тобто при
розтаможуванні товару, що провозиться через кордон. Масив інформації
пропонується поділити на дані про увезення лікарських засобів окремо
державними і недержавними структурами. Уся отримана інформація через
центральний відділ обліку поставок лікарських засобів повинна надходити
до бюро комерційної інформації про лікарські засоби.

Якщо в першому блоці передбачається суцільний централізований облік, то
для другого, який аналізує попит, — таке отримання інформації
недоцільно, тому що стане громіздким та дорогим. У цьому випадку
перевага повинна бути віддана вибірковому аналізу, що, у свою чергу,
передбачає пошук та вибір надійних джерел.

Робота щодо вивчення попиту містить чотири комплекси завдань:

? здійснення регулярних спостережень за формуванням, станом, розвитком
та задоволенням попиту на лікарські засоби;

? проведення спеціальних заходів щодо вивчення попиту;

? виконання прогнозних розроблень та оцінок потреб;

? обґрунтовування закупівель лікарських препаратів за рахунок коштів
державного бюджету.

Науково-дослідні інститути та вищі навчальні заклади, у межах яких
здійснюється науково-дослідна робота з вивчення ринку лікарських
засобів, повинні стати складовою цієї системи одержання комерційної
інформації, виконуючи збір та аналіз даних на різних рівнях системи.

Таким чином, розроблена система накопичення комерційної інформації про
лікарські засоби дозволить отримувати оптимальну кількість даних про
стан та перспективи розвитку фармацевтичного ринку України.

Окремі організаційні роботи зі створення системи формування
інформаційного банку даних про пропозиції лікарських засобів
здійснюються Комітетом з медичної та мікробіологічної промисловості
України (Ком-медбіопромом).

Список використаної літератури

1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины.
-1996. – 7 мая.

2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: “Студ-центр”, 1998.-200с.

3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и
практика.- М.: Изд-во “Финпрес”, 1998.-416с.

4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного
фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.

5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку
//Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.

6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац.
журн.-1993.-М5.-С.25-27.

7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ,
1997.-156с.

8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации:
Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.

9. Тууре Лахті, Каракай І. О. Деякі питання зарубіжного досвіду
управління збутом, оптової і роздрібної торгівлі фармацевтичними
препаратами // Фармац. журн.-1994.-№2.-С.96-100.

10. Цаиулин А.Н. Рынок, эластичность, цены: Учеб. пособие. Вып. 1,2-
СПб.: Изд-во ВАШ при мэрии Санкт-Петербурга, 1992/1993.-С. 88-96.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020