Реферат на тему:
Відповідальність працівників податкової міліції за порушення законності
під час виконання службових обов’язків
Працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими
законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої
протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну
відповідальність.
При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина
міліція зобов’язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування
завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно
вибачитися.
Працівник міліції, який виконує свої обов’язки відповідно до наданих
законодавством повноважень та у межах закону, не несе відповідальності
за завдані збитки. Такі збитки компенсуються за рахунок держави.
Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до
органів внутрішніх справ, суду або прокурору.
Посадова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежне виконує
свої обов’язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Крім відшкодування матеріальних збитків, згідно з ст. 440 КК і вказаним
законом може мати місце відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії
органів дізнання та попереднього слідства завдали моральної втрати
громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків,
вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові
внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвели до погіршення або
позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення
відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального
характеру. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під
слідством проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального
розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством. Про
відшкодування шкоди у місячний термін з дня звернення громадянина
відповідних органів дізнання чи її попереднього слідства виносять
постанову, яку, у разі незгоди з нею, громадянин може оскаржити до суду
за місцем його проживання або місцезнаходження відповідного органу
дізнання чи попереднього слідства. Сторони в цих справах звільняються
від сплати судових витрат.
Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежне виконує
свої обов’язки, в результаті чого громадянинові чи організації завдано
матеріальної шкоди, несе відповідальність у відповідності із ст. 440 ЦК.
Якщо працівник міліції завдав шкоди у стані необхідної оборони, то така
шкода не підлягає відшкодуванню за умови., якщо не були перевищені межі
необхідної оборони. Шкода, завдана у стані крайньої необхідності,
повинна бути відшкодована особою, яка її завдала. Враховуючи обставини,
за яких була завдана така шкода, суд може покласти обов’язок її
відшкодування на третю особу, в інтересах якої діяв працівник міліції,
або звільнити від відшкодування шкоди повністю чи частково як цю третю
особу, так і працівника міліції, який завдав шкоди.
h”H5
дів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання
органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора,
ухилення від виконання законних вимог прокурора і за контрабанду вони
несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Проте до
них не може бути застосовано виправні роботи та адміністративний арешт.
Але і у названих випадках органи (службові особи), яким надано право
накладати адміністративні стягнення, можуть замість накладених стягнень
передавати матеріали про правопорушення відповідним органам, для
вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної
відповідальності.
Працівники міліції, які посягають на державну власність, недбало
ставляться до озброєння, техніки та іншого майна, притягаються до
матеріальної відповідальності. Відповідно до п. 1 Положення про
матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну
державі, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 23 червня
1905 р. (Голос України. – 1995. – 27 липня), його дія поширюється на
осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ
України, в тому числі міліції. Таким чином, порядок притягнення до
матеріальної відповідальності регламентується саме цим положенням.
Притягнення до матеріальної відповідальності не звільняє від
дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної чи кримінальної
відповідальності.
Працівники міліції несуть кримінальну відповідальність за злочини на
загальних підставах. Але потрібно враховувати, що працівник міліції є
службовою особою і несе кримінальну відповідальність за службові
злочини. Відповідно до ст. 164 КК України службовим злочином визнається
порушення службовою особою обов’язків, зумовлених її службовим станом,
що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам
та інтересам окремих громадян, що охороняються законом, або інтересам
суб’єктів підприємницької діяльності. Частина друга цієї статті дає
визначення службової особи. Це особи, які постійно чи тимчасово
здійснюють функції представників влади. Співробітник міліції постійно
здійснює функції представника виконавчої влади і зобов’язаний
законодавцем виконувати обов’язки по охороні громадського порядку і
боротьбі зі злочинністю. Працівник міліції несе кримінальну
відповідальність як службова особа за зловживання владою або службовим
станом (ст. 165 КК), перевищення влади або службових повноважень (ст.
166 КК), халатність (ст. 167 КК), а також за злочини, пов’язані з
хабарництвом (ст. 168—170 КК).
Список додаткової літератури
Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної ради України 28
червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997 р.
Витяг із Закону України “ Про державну податкову службу в Україні” в
редакції Закону від 24 грудня 1993 року № 3813-XII зі змінами, внесеними
згідно з законами від 14 грудня 1994р.№ 287 / 94-Вр від 11 липня 1995 р.
№ 297 / 95-Вр від 16 травня 1996 року № 203 / 96-Вр, від 5 лютого та 98
р. № 83 / 98-Вр. Розділ V Податкова міліція. Статті 19-27.
Закон України “Про боротьбу з корупцією”// Нормативні акти щодо охорони
правопорядку – К.: НАВСУ,1998.
Закон України “Про державну таємницю”// Нормативні акти щодо охорони
правопорядку – К.:НАВСУ,1998.
Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві” // НАВСУ. 1998.
Закон України “Про інформацію” // Нормативні акти щодо охорони
правопорядку –К.: НАВСУ,1998-580с.
Закон України “ Про охорону здоров’я”, від 19 листопада 1992 року. //
ВВР. – 1993. – № 4.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
