UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКультурологія – як предмет наукового дослідження (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6676
Скачало932
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

“Культурологія – як предмет наукового дослідження”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Становлення культурології як окремої науки

 

2. Культурологія як сфера знання, її завдання

 

3. Основні моделі культурологічних досліджень

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Вивчення суспільства через культурологічні процеси особливо важливе

сьогодні, адже сприйняття його лише через економічні та політичні

процеси збіднює людство. Практицизм, технократія знеособлюють

індивідуальність, негативно позначаються на ній, помітно знижуючи рівень

культури народів. Культурологічна база уможливить розуміння важливості

та значущості таких феноменів суспільної свідомості, як мистецтво,

література, філософія, а також найвищого уособлення природи — людини.

Аналіз духовних цінностей, їх проекція на процеси сьогодення допоможуть

визначити рівень розвитку, стан суспільства в конкретний історичний

період, оцінити його з морально-якісного боку.

 

Сприйняття і розуміння культури як суспільного явища допоможуть

кваліфіковано аналізувати, систематизувати, класифікувати та створювати

оптимальні моделі процесів духовного, соціально-політичного та

культурно-мистецького життя, на цій базі впорядковувати й унормовувати

розмаїття форм людської діяльності.

 

Культурологія певною мірою узагальнює, систематизує, ознайомлює зі

специфічними методиками аналізу філософського, політологічного,

соціального розуміння і бачення культуротворчих процесів, що

відбуваються в соціумі. Ці методики розглядають також як окремий

напрямок соціальної філософії або політичної теорії зі спрямуванням

культуротворчої діяльності людей.

 

Кожній соціально-економічній формації відповідає певне ідеологічне

спрямування освітнього процесу. Визначальними можуть бути або надмірний

дидактизм за однопартійної системи, або демократичний підхід до

висвітлення подій і явищ у багатопартійному суспільстві, що передбачає

широкі можливості щодо вільного вибору й визначення світоглядних позицій

— обирати духовні цінності, активно розвивати творчі можливості

особистості в усіх галузях знань і виробничій діяльності.

 

Культурологія саме допомагає комплексно осмислити мистецькі напрямки,

творчий доробок провідних письменників, художників, композиторів,

драматургів, кіномитців, декларовані в їхніх творах гуманістичні засади,

реалізувати ці набутки в життєвій і виробничій практиці.

 

1. Становлення культурології як окремої науки

 

Культуру як окрему галузь вивчали ще з античних часів. Вона досліджує

притаманну їй специфіку в різних галузях наук, зокрема археології,

археографії, етнографії, психології, історії, соціології,

мистецтвознавстві та ін. Але лише на початку XX ст. почали робити спроби

узагальнити ці дисципліни, наблизитися до синтетичного розуміння терміна

"культурологія" і ввести його в науковий обіг. Одним із перших це зробив

американський учений Леслі Уайт. Його послідовниками в цьому напрямку

були європейські науковці. Окремі опосередковані спроби трактування

культурологічних концепцій робили Ф. Ніцше, А. Шпенглер, В. Розанов, М.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ