UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСечокам’яна хвороба (уролітіаз) (реферат)
Авторdimich
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2170
Скачало184
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Сечокам’яна хвороба”

 

(уролітіаз)

 

Сечокам’яна хвороба - досить поширене захворювання, відоме людству з

глибокої давнини і зустрічається в усіх країнах світу. В багатьох

регіонах уролітіаз носить ендемічний характер, що свідчить про вагомість

екзогенних факторів у його виникненні.

 

Конкременти утворюються у сечовому тракті з багатьох причин. Ті з них,

що формуються повторно внаслідок наявності гіперпаратиреоідизму,

нирково-канальцевого ацидозу, цистинурії, порушень обміну пуринових

сполук, гіпероксалурічних станів, а також латентної сечової інфекції,

охоплюють невелику частину всіх випадків каменеутворення (10 - 20%).

Разом з тим, ідеопатичні кальційвмісні камені, які зустрічаються у 70 -

80% спостережень, без сумніву, являються домінуючою проблемою в

індустріально розвинених країнах. Патогенез кальційвмісних каменів має

багатофакторний характер, який визначає відповідно і перелік лікувальних

заходів.

 

Феномен каменеутворення здавна спонукав до появи великої кількості

теорій, які пояснюють його походження, проте безвідносно до каменя

фундаментальний процес літогенезу є загальним для всіх конкрементів, і

будь-яка гіпотеза каменеутворення повинна приймати до уваги наявність

трьох його стадій:

 

ініціації та нуклеації;

 

персистенції чи ретенції;

 

росту.

 

У зв’язку з цим певні базові фізико-хімічні принципи регулювання

розчинності сольових компонентів водного розчину вживані до процесів

формування сечових каменів.

 

Так, каменеутворення відбувається лише тоді, коли сеча стає

перенасиченою сольовими сполуками, в іншому випадку каменеутворення

неможливе. При цистинурії, наприклад, збільшення хвилинного об’єму сечі

до 2 є достатнім для попередження суперсатурації сечі цистином, в той

час лише алкалізація сечі змінює фізичні умови розчинності сечової

кислоти таким чином, що дозволяє досягти розчинення сечокислих каменів.

Суперсатурація, разом з тим, не є синонімом каменеутворення, і в

багатьох нормальних індивідуумів виділяються разом з сечею сольові

кристали, підтверджуючи, що сеча є перенасиченою, проте утворення

сечових каменів не відбувається. І все ж саме суперсатурація є

необхідною умовою для кристалізації та каменеутворення.

 

Другим діючим агентом, який викликає агрегацію кристалів, являється поки

що невідомий фактор, детермінуючий величину кристалів і її прирощення. В

кінцевому рахунку, для каменеутворення потрібна і третя умова - або

проникнення кристалу в просвіт канальця з подальшим «вільним» зростанням

мікроліта, або адгезія кристалу на поверхні уротелія, яка створює

можливість для його «фіксованого» зростання.

 

Склад конкрементів може широко варіювати в залежності від географічних

умов, але найбільш поширеним типом є кальцієвмісні камені.

 

Переважну більшість серед кальцієвих каменів займають кальцій-оксалатні

і в меншій мірі кальцій-фосфатні сполуки. Відомо, що 70-85%

каменеутворювачів потерпають від кальцій-оксалатного нефролітіазу. Так,

наприклад, "інфекційні" камені виявляються приблизно в 3-15%

спостережень, сечокислі та уратні конкременти зустрічаються з частотою

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ