UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСинхронія і діахронія (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3491
Скачало259
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Синхронія і діахронія”

 

ПЛАН

 

Вступ

 

1. Поняття та властивості синхронії та діахронії

 

2. Особливості вивчення мови з точки зору концепцій синхронії та

діахронії

 

3. Мовознавство синхронічне і діахронічне

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

Вступ

 

Мова є явищем відносно стабільним. Для мовців вона протягом усього життя

здається незмінною. Однак не можна не помітити, що давньоукраїнська мова

епохи Київської Русі і сучасна українська мова помітно різняться.

Поступові кількісні зміни у мові протягом століть зумовили якісні зміни,

причому такі, що сучасному мовцеві важко зрозуміти давні тексти. Отже,

мова — це одночасно і жива діяльність, і продукт минулого. Відповідно в

мовознавстві розрізняють стан мови та розвиток мови. Існує два підходи

до вивчення мови: вивчення мови на певному часовому зрізі та вивчення

мови в її історичному розвитку протягом тривалого часу.

 

Для позначення цих понять (стану мови, її певного часового зрізу, з

одного боку, і розвитку, зміни мови протягом тривалого часу — з іншого,)

в мовознавстві використовують терміни синхронія і діахронія.

 

1. Поняття та властивості синхронії та діахронії

 

Синхронія (від гр. syn "разом" і chronos "час", тобто "одночасність") —

1) стан мови в певний момент її розвитку, в певну епоху; 2) вивчення

мови в цьому стані (в абстракції від часового чинника).

 

Діахронія (від гр. dia "через" і chronos "час", тобто "різночасність") —

1) історичний розвиток мови; 2) дослідження мови в часі, в її

історичному розвитку.

 

Синхронія, таким чином, — це горизонтальний зріз (вісь одночасності), а

діахронія — вертикальний зріз (вісь послідовності). Графічно їх можна

позначити так:

 

 

Для мовців важлива синхронія, тобто мову треба знати такою, якою вона є

нині. Щоб добре володіти сучасною мовою, не обов'язково знати історію

мови, як змінювалися звуки, які з них зникли, а які з'явилися, скільки

колись було форм граматичного числа (однина, двоїна, множина), часових

форм дієслова (теперішній, чотири форми минулого часу — аорист, перфект,

імперфект і плюсквамперфект, три форми майбутнього часу — проста і дві

складні, аналітичні) тощо.

 

Навряд чи ефективніше вплинуло б на практичне користування сучасною

мовою знання мовцем того, що слово верблюд колись означало "слон", а

слово підлий — "простонародний, неродовитий".

 

2. Особливості вивчення мови

 

з точки зору концепцій синхронії та діахронії

 

Мова - це динамічна система, але для виконання своєї головної функції

(функції спілкування) вона повинна прагнути до незмінності. Отже, в мові

одночасно діють два протилежні процеси - статика і динаміка. Існування

цих двох протидіючих процесів породило два різні підходи у вивченні мови

- синхронію і діахронію. Синхронія вивчає мову у певний відрізок часу,

протягом якого, як передбачається, у ній не відбувається ніяких змін.

Діахронія ж досліджує мову протягом усього її історичного розвитку.

Довгий час ці два аспекти перебували у протидії.Ф. де Соссюр навіть

пророкував розділення з часом лінгвістики на синхронічну й діахронічну.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ