UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКласифікація слов’янських мов (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14496
Скачало583
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

з дисципліни “Старослов’янська мова”

 

на тему:

 

“Класифікація слов’янських мов”

 

ПЛАН

 

1. Поняття класифікації мов, генеалогічні підходи у класифікації мов

 

2. Особливості класифікації слов’янських мов

 

Східна Підгрупа

 

Західна Підгрупа

 

Південна Підгрупа

 

Список використаної літератури

 

1. Поняття класифікації мов,

 

генеалогічні підходи у класифікації мов

 

Зусиллями декількох поколінь учених, які вивчали мови в порівняльному

аспекті, розроблена генеалогічна класифікація мов.

 

Генеалогічна класифікація мов - вивчення і групування мов світу на

основі споріднених зв 'язків між ними (на основі спільного походження

від якоїсь прамови).

 

Грецьке слово genealogia означає "родовід". Спорідненими з цим словом є

ген "елементарна одиниця спадковості, за допомогою якої відбувається

запис, зберігання й передавання генетичної інформації в ряді поколінь",

гене-за (генезис) "походження, виникнення", генетив "родовий відмінок",

жона (від *gena), що означало "та, що народжує", євгеніка "наука про

покращання біологічних властивостей людини", імена Гена, Женя, що

означають "благородний", а також такі слова, як генотип, генофонд,

геноцид, генерація, генерувати, генетика, генетичний тощо. Усі ці слова

пов'язані значенням родоводу.

 

Генеалогічна класифікація базується на порівняльно-історичному методі,

мета якого полягає: 1) у встановленні спорідненості мов, їх спільного

походження шляхом порівняння слів, звуків і граматичних форм; 2) у

реконструюванні слів і граматичних значень у мові-предку; 3) у

встановленні закономірностей у зміні слів, звуків і граматичних форм

після розходження мов.

 

Ще в 1538 р. французький учений Г. Постеллус у книзі "Про спорідненість

мов" намагався довести походження всіх мов від давньоєврейської. Відтак

у 1610 р. Ю.-Ц. Скалігер зробив першу класифікацію мов у праці "Думки

про європейські мови". На основі дослідження слова Бог він виділив 11

груп мов: грецьку, латинську, тевтонську, слов'янську, албанську,

ірландську, британську, татарську, угорську і баскську.

 

У 1666 р. хорват Ю. Крижанич опублікував "Граматичні дослідження про

російську мову", де навів фонетичні відповідники між слов'янськими

мовами і на цій основі зробив і'х класифікацію.

 

Багато мовних відповідників у європейських мовах установив засновник

слов'янської філології Й. Домбровський. Однак справжнім поштовхом для

порівняльно-історичного методу стало відкриття європейцями санскриту.

Італійський мандрівник Ф. Сассеті, який проживав в Індії у 80-х роках

XVI ст., де й ознайомився з цією давньою мовою, у своїх листах у Європу

висловив припущення про спорідненість санскриту з італійською мовою. У

другій половині XVIII ст. англійці заснували в Калькутті інститут

східних культур. В.Джонс, вивчивши санскрит, першим дійшов висновку про

існування прамови: "Санскрит, яким би не був його вік, має надзвичайну

структуру; він досконаліший від грецької, багатший від латинської і

перевершує ці мови за витонченістю. Однак його подібність із цими

мовами, яка не могла виникнути випадково, настільки сильна, що жоден

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ