.

Роль людського фактору в автоматизації виробництва (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
31 11226
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Роль людського фактору

в автоматизації виробництва”

ПЛАН

Вступ

1. Особливості людського фактору на виробництві

2. Автоматизація виробництва – як можливість зменшення впливу людського
фактору

3. Людський фактор при розробці технічного завдання автоматизації
виробництва

Список використаної літератури

Вступ

Час від часу в будь-якого керівника підприємства виникає нездоланне
бажання автоматизувати ряд ділових процесів. Бажання керівника зрозуміле
– автоматизація окремих видів діяльності дозволяє вирішити безліч
організаційних проблем, які призводять до гальмування ділових процесів
і, як наслідок, знижують ефективність діяльності підприємства в цілому.

Однак при автоматизації виробництва людський фактор у той чи інший
спосіб проявляється і здійснює вплив як на сам процес автоматизації, так
і на подальшу виробничу автоматизовану діяльність.

Людський фактор, як мінімум, виявляється в трьох іпостасях:

в тому, що люди – не роботи;

у відсутності зацікавленості «внутрішнього» виконавця;

у відсталості персоналу, чию діяльність передбачається автоматизувати.

1. Особливості людського фактору на виробництві

Люди – не роботи. Кожний – індивідуальний. Досвід, рівень компетенції,
власні інтереси й оцінка що відбувається, особисті амбіції, настрій,
симпатії й антипатії – усе перераховане впливає на хід ділових процесів
підприємства.

Інтереси підлеглих та керівника можуть суттєво відрізнятися.
«Націленість» на загальну задачу – забезпечити компанії прибуток, не
завжди спрацьовує. Оскільки занадто вже нерівні частки «прибутку»
учасників ділового процесу.

Таким чином, «командний» підхід у більшості випадків не дуже спрацьовує.
Розуміючи це, підлеглий, внутрішній виконавець, прагне звести до
мінімуму сферу своєї діяльності, взяти на себе якнайменше
відповідальності. І мудрий керівник також віддає собі в цьому звіт.

Відсталість персоналу, чию діяльність передбачається автоматизувати,
найчастіше обумовлена страхом перед звільненням.

Проблема складається в нерозумінні факту, що автоматизація діяльності
нерідко призводить, як правило, не до скорочення, а до роздування
штатів. Крім бухгалтерів-рахівників у штаті фінансового відділу
утворюються посади системного адміністратора, програміста і т.д. І
нікого не скорочують, оскільки обсяги робіт у результаті автоматизації
тільки збільшуються – адже продуктивність і ефективність праці
зростають.

Чи варто керівнику намагатися перебороти людський фактор? Сьогодні
єдиної думки не існує.

2. Автоматизація виробництва – як можливість зменшення впливу людського
фактору

Автоматизація виробництва відповідає не тільки за автоматизацію
прийняття рішень на рівні персоналу, але і за автоматизацію власного
самого виробництва. У цьому випадку ми говоримо про автоматизацію
технологічними процесами. Сучасне виробництво дозволяє виключити людину
на визначених своїх етапах, а то й зовсім цілком перевести весь
виробничий процес на автоматичну основу. У цьому випадку можна уникнути
наслідків горезвісного «людського фактору», під яким розуміють помилки,
які постійно припускають люди, зайняті у виробництві.

Повна автоматизація виробництва – вища ступінь автоматизації, що
передбачає передачу усіх функцій управління і контролю
комплексно-автоматизованим виробництвом автоматичним системам
управління. Вона проводиться тоді, коли виробництво, яке
автоматизовують, рентабельне, стійке, його режими практично незмінні, а
можливі відхилення заздалегідь можуть бути враховані, а також в умовах
недоступних або небезпечних для життя і здоров’я людини.

PROFInet – це концепція відкритої компонентної архітектури для побудови
розподілених автоматизованих систем, від рівня пристроїв
уведення/висновку до рівня управління підприємства, що забезпечує тісну
інтеграцію в єдину інформаційну структуру підсистем на базі інших
промислових шин (fieldbus). Texнoлoгія PROFInet забезпечує також
відкриту платформу для систем керування виробництвом (MES).

Автоматизація виробництва, процес у розвитку машинного виробництва, при
якому функції управління і контролю, які раніше виконувалися людиною,
передаються приладам і автоматичним пристроям.

Автоматизація виробництва – основа розвитку сучасної промисловості,
генеральний напрямок технічного прогресу.

Ціль автоматизації виробництва полягає в підвищенні ефективності праці,
поліпшенні якості продукції, що випускається, у створенні умов для
оптимального використання всіх ресурсів виробництва.

Розрізняють автоматизацію виробництва: часткову, комплексну і повну.

3. Людський фактор при розробці технічного завдання автоматизації
виробництва

Розробка технічного завдання автоматизації власними силами

Очевидно, що безпосередньо розробкою технічного завдання займається не
кровно зацікавлений у замовленні директор компанії-виконавця, а
підлеглий йому системотехник або аналітик – найманий робітник, який
отримує в кінцевому результаті не так вже й багато.

Широко розповсюджена фраза, що фігурує в більшості технічних завдань,
розроблювальних у «софтверних» компаніях, «програма повинна володіти
інтуїтивним-зрозумілим користувальницьким інтерфейсом», – класичний
зразок наївності Виконавця. Замовник при прийманні роботи заявить, що не
має достатньої для роботи з таким інтерфейсом розуміння та інтуїції.
Виконавець буде змушений переробляти інтерфейс доти (за власний рахунок,
розуміється), поки Замовнику це не набридне.

Добре відомий трюк, побудований на неуважності Виконавця, коли останній
попросту забуває розписати межі відповідальності кожної зі сторін.
Іспити, приміром, відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 34.603-92, прийнято
проводити на об’єкті Замовника, але в стандарті не зазначено явно, на
чиїх технічних засобах. І ось тут у Виконавця з’являється відмінна
можливість надати Замовнику власні технічні засоби або придбати їх за
свій рахунок. А якщо в технічному завданні зазначені умови експлуатації
технічних засобів, що виходять за рамки нормальних кліматичних умов, то
Замовник одержить всі підстави змусити Виконавця провести кліматичні
іспити.

«Капканів» і «засідок» у технічному завданні може виявитися нескінченна
безліч.

Розробка технічного забезпечення безпосереднім Виконавцем – варіант
найбільш розповсюджений. Але в даному випадку і Замовнику, і Виконавцю
варто бути пильними.

При відході від ідеалізованої моделі – поверненню до життєвих реалій,
положення Виконавця стає неспіврозмірно більш важким. Відповідальний за
проект, будь-то директор особисто, керівник проекту і т.п., виявляється
«між молотом і ковадлом». Зверху «давить» Замовник, знизу завзято
спрацьовує «людський фактор». У результаті, у переважній більшості
випадків, Замовник попросту «сідає на шию» Виконавця.

Розробка технічного завдання автоматизації на тендерній основі

Тендер, по своєму задуму, річ правильна, адже конкурентна основа
припускає можливість вибору, придбання чогось кращого з меншими
витратами.

Скасованим, на привеликий жаль розроблювачів, ОСТ 4.071.030
«Автоматизована система управління підприємством. Створення системи.
Нормативи трудомісткості», на розробку технічного завдання ступеня
новизни 1 приділялося 10772 нормо-години. У тижні – 40 годин, отже,
розробка ТЗ займе ~ 270 тижнів у розрахунку на один виконавця. Якщо
допустити, що з 1984 року виконавець навчився працювати хоча б у
двадцять разів ефективніше (що сумнівно), розробка ТЗ займе 13,5 чи
тижнів більш трьох місяців.

Розробка технічного завдання – задоволення не тільки працезатратне, але
і не з дешевих. Коротка довідка – вартість розробки технічного завдання
солідним (з першої двадцятки «профільного» рейтингу) Виконавцем
обходиться Замовнику приблизно в десять-п’ятнадцять тисяч доларів, і це
далеко не межа. За меншу суму солідний Виконавець працювати навряд чи
стане – занадто вже великі власні витрати (оренда офісу, зарплата
персоналу, податки та інше).

Перевіримо алгеброю гармонію. Множачи оклад розроблювача «середньої
руки» ($1500) на тримісячний термін, одержимо вартість технічного
задвання (ТЗ) у розмірі $4500. З урахуванням власних витрат вартість
розробки ТЗ неминуче переборе планку в 10 – 15 тисяч доларів.

Розробка ТЗ стороннім Виконавцем

Розробка ТЗ стороннім виконавцем – явище, що зустрічається частіше і
частіше. Інститут фрілансерства (free lance) постійно набирає сил.
Фрілансери охоче беруться і за «дрібні», і за великомасштабні проекти.
Замовник, як правило, залишається задоволений. Деяка взаємна недовіра,
спочатку, характерна обом високим договірним сторонам.

Фрілансеров можна умовно поділити на дві категорій:

на категорію «вільних розробників»;

на категорію «методистів».

«Вільні розробники», що нишпорять у пошуках заробітку в мережі Інтернет,
утворюють мережні професійні співтовариства, відслідковують рейтинги
виконавців, публікують відомості про несумлінних роботодавців і
виконавців – ведуть активне мережне «життя». У середовищі «вільних
стрільців» часто зустрічаються дійсні професіонали – письменники,
журналісти, викладачі, науковці. До речі, більшість авторів знаходять
видання, зацікавлені в їхніх публікаціях, у мережі Інтернет.

«Методисти» – менш рухлива категорія фрілансерів. «Методисти», як
правило, непогано влаштовані, працюють у солідних компаніях і, у силу
своїх професійних навичок, частенько виконують «місячну норму» у дуже
стиснутий термін. Надлишок вільного часу вимагає заповнення – природа не
терпить порожнечі. Тому фахівець, скоріше заради жвавого інтересу, ніж
заради грошей, візьметься за «сторонній» проект.

При взаємодії з таким Виконавцем Замовник може бути цілком упевнений у
тому, що розробка ТЗ буде виконана в його інтересах, в інтересах
Замовника.

У кінцевому рахунку, рішення, кому доручити розробку технічного
завдання, залишається за зацікавленим в автоматизації Керівником.

Висновок

Отже, автоматизація виробництва впливає на зменшення наявності
людського фактора на самому виробництві, а з другої сторони – сам
людський фактор має місце під час розробки технічного завдання та його
реалізації при розробці автоматизованої системи. Тому, так чи інакше,
людський фактор присутній і його слід враховувати як при розробці, так і
при використанні автоматизованих інформаційних систем.

Список використаної літератури

Тонкощі автоматизації виробництва // Людина і комп’ютер. – 2006. – №4. –
С.8-10.

Особливості розробки автоматизації виробництва / За ред. Сухова В.І. –
К., 2004.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020