UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГеологічна будова Закарпатської області (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1271
Скачало240
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

sРеферат

 

на тему:

 

Геологічна будова Закарпатської області

 

Закарпатська область відзначається надзвичайно різноманітними формами

рельєфу. Майже ідеальна рівнина її південно-західної частини переходить

у передгір'я, а на півночі і сході – в гірську країну з високими

вершинами, мальовничими міжгірними долинами. Ці відмінності зумовлені

особливостями тектонічної будови і геологічного розвитку території,

поширенням гірських порід.

 

Область розташована в межах двох тектонічних структур – альпійської

складчастої споруди Карпат і Закарпатського прогину.

 

Складчаста споруда Українських Карпат порівняно молода (їй близько 25

млн.років), входить в альпійсько-гімалайський пояс складчастих гір.

Горотворчі процеси тут розпочалися ще у палеозої (силурійський та

кам'яновугільний періоди), в результаті чого утворились т. зв.

Пракарпати. Але вони були невисокими і згодом внаслідок опускання суші

затопилися морем Тетіди, яке існувало від початку крейдового періоду аж

до кінця палеогену. В цьому морі відбувалось інтенсивне нагромадження

осадових відкладів з органічних решток і знесених з прибережних частин

суші уламків гірських порід у вигляді флішу. Фліш – це особливе

утворення, для якого характерне ритмічне нашарування одноманітного

набору осадових порід (пісковиків, глин, глинистих сланців,

конгломератів), що повторюються в геологічному розрізі сотні разів.

Протягом мільйонів років на морському дні нагромаджувались потужні (5-7

км) товщі флішу. Внаслідок нових горотворчих процесів, які інтенсивно

проявились в палеогеновий період (альпійське горотворення), ці товщі

були підняті на значну висоту і зім'яті в складки, наче застиглі хвилі.

В місцях стику флішевих відкладів із твердішими кристалічними породами,

які покривали прибережні ділянки суші і виконували роль жорстких опор,

складки "переливались" через них, утворюючи покриви (насуви). Отже,

Карпати мають не тільки складчасту, а й покривно-складчасту будову.

 

У геологічній будові Українських Карпат флішеві відклади крейдового і

палеогенового періодів переважають: ними складені

Вододільно-Верховинські, Полонинські хребти, Свидовець і Чорногора. Лише

на півдні гори побудовані з вулканічних і кристалічних порід, частково з

вапняків.

 

h

 

ої кори, які супроводжувалися виливами магми. Продукти вулканізму

перешаровувались з морськими відкладами мілководь. В кінці неогену море

відступило, і на Закарпатському прогині запанували континентальні умови.

Проте вулканічна діяльність вздовж тріщин земної кори продовжувалася,

внаслідок чого й виникли Вулканічні Карпати.

 

Давні кристалічні породи (кристалічні сланці, кварцити, мармур)

виходять на поверхню в південно-східній частині області – в

Мармароському масиві; на решті території вони занурені на значну глибину

і перекриті молодшими відкладами. Вапняки (разом з мармуром) виходять на

поверхню у вузькій смузі між флішовою і вулканічною зонами.

 

Під час стискання земної кори і утворення гірських складок в процесі

горотворення виникали глибокі розломи вздовж і впоперек складок.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ