UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДеякі закономірності взаємозв\'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст. (ре
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1318
Скачало174
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних,

соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку

XXI ст.

 

 

Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 року виявив не лише нові

зміни в етнонаціональній структурі населення України, але й істотну

диференціацію за тенденціями перебігу різних етногеографічних процесів в

розрізі великих макрорегіонів, а також низку суперечливих моментів,

зокрема, щодо кризи української етнічності. І якщо фактичні дані

перепису доволі часто використовуються і в науковій літературі, і в

публіцистиці, то фактично відсутній цілісний аналіз взаємозв’язків, що

давав би змогу пояснити характер змін, розкрити причинно-наслідкові

зв’язки, що склалися в етносоціальній сфері.

 

Важливою новою тенденцією, яку виявив перепис 2001 року, є зміни в

демографічній вазі етнічних українців. Якщо за міжпереписний період (з

1989 по 2001 рік) їхня абсолютна кількість збільшилася лише на 0,3%, то

питома вага зросла більш істотно – на 5,1% (з 72,7% у 1989 році до 77,8%

у 2001 році). Показово, що це зростання відбулося насамперед в міському

середовищі: приріст питомої ваги українців у містах склав 7,9%, тоді

коли у сільській місцевості – лише 0,6%. Абсолютна кількість українців у

містах зросла на 4,8%, а у сільській місцевості зменшилася на 6,5% [2].

Враховуючи той факт, що сумарна кількість міського населення України

упродовж того часу не зростала, а зменшилась (на 5,9%), є підстави

вважати, що зростання частки українців у містах відбулося не лише

завдяки міграційним процесам. Передусім, можна зробити висновок, що з

огляду на політичні реалії, значна частка осіб, що народилися у змішаних

українсько-російських сім’ях (а за переписом 1989 року більше третини

росіян народилася у таких родинах) самоідентифікувались як українці. Про

це свідчить і той факт, що частка росіян у містах зменшилась на 6,6% (з

29,0% до 22,4%), а у сільській місцевості на 1,3% (з 8,2% до 6,9%) та

загалом – на 4,8 (з 22,1% до 17,3%). Не враховуючи росіян, сумарна

частка інших етнічних меншин зменшилася лише на 0,3% (з 5,2% у 1989 році

до 4,9% у 2001 році). Порівняно невелика роль імміграції у динаміці

етнічно українського населення підтверджується і тим, що за даними

перепису населення 2001 року лише 1,4% етнічних українців народилися на

території Російської Федерації [1]. Важливо однак зауважити, що за

період з 1989 по 2001 роки розрив у питомій вазі етнічних українців у

сільському та у міському населенні істотно зменшився (на 7%) внаслідок

більшого приросту частки українців у міському населенні (частка

українців у містах зросла на 7,9%, а у сільській місцевості – лише на

0,6%), відображаючи об’єктивну і прогресивну тенденцію подолання

контрастності етнонаціональної структури міського і сільського

середовищ, характерної для етносоціально-географічних співвідношень у

більшості залежних країн.

 

Статева структура етнічно українського населення України залишається

незрівноваженою: частка жінок – 53,6%, чоловіків – 46,4% (середнє в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ