UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗемля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв) (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1427
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у

зборі й аналізі географічних назв)

 

Перші десятиліття XIX ст. принесли незвичайне оживлення історичних

студій. Романтизм, що володів тоді всесильно в літературі, розбуджував

зацікавлення до минувшини, до давнього життя народів, поширював

захоплення історичними дослідами. З другого боку, розвій суспільних наук

і філософії спонукував істориків звернути пильнішу увагу також і на

метод дослідів, шукати нових доріг, нових, певніших жерел. В 1824 р.

появилася перша праця молодого історика Леопольда Ранке: “Geschichte der

romani-schen und germanischen Volker 1494–1535” з додатком “Zur Kritik

neuerer Geschichtschreiber”. Сей історик, великий поклонник Вальтера

Скота, перший відкриває для дослідників минувшини історичні архіви і сам

на підставі архівних матеріялів оголошує цілий ряд монографічних студій

з минувшини різних країв та народів. Дещо пізніше, в 1837 р.,

появляються майже одночасно та зовсім незалежно від себе дві студії:

Павла Йосифа Шафарика “Slovanske Starozitnosti” і Каспара Цойса (Zeu?)

“Die Deutschen und ihre Nach-barstamme”; перша в Празі, друга в Мюнхені.

Автори сих студій відкривають ще одне нове історичне жерело, ґеоґрафічні

назви, і перші стараються його вихіснувати [використати. – О. Ш.] у

своїх дослідах.

 

Збіркою і розробленням сього нового історичного матеріялу занявся

відтак цілий ряд учених, головно в Німеччині. Першу спробу систематики

ґеоґрафічних назв і методики научного хісновання ними подав Ettmayer в

Geographia rhaetica; новішими часами забирав в сій справі голос Mzik в

Beitrage zur Methode der Ortsnamenforschung (Memnon, 1909. III.)

Незабаром література про сю справу так дуже розрослася, що виявилася

потреба вести окрему бібліоґрафію праць з области ґеоґрафічної

ономастики, і сього завдання піднялися Egli i Nagl, оголошуючи від 1883

р. в Geogr. Jahrbuch свої “Literaturberichte”. Крім сього Egli зладив в

1886 p. “Geschichte der geographischen Namenkunde”. Останніми часами

стали появлятися вже й спеціяльні бібліографії, які реєструють праці про

поодинокі обмежені области, прим. G. Buchner-a “Bibliographie zur

Ortsnamenkunde der Ostalpenlander (Progr. des Maximil. Gymnas. Munchen,

1919).

 

Отся систематична і пильна праця західно-европейських учених дала вже

чималі висліди і то при розв’язці саме таких питань, котрих за підмогою

всіх инших історичних жерел неможливо було вирішити. Тільки завдяки

аналізі ґеоґрафічних назв вдалася неоспоримо ствердити, що ціла

теперішня західна Німеччина аж по Лабу в найдавнійших часах була

заселена кельтійськими племенами. Збірки та розслід ґеоґрафічних назв у

східних Альпах з’ясували зовсім докладно і певно, котрі частини

Горішньої Австрії, Зальцбурга, Баварії і Тиролю захоплювала слов'янська

колонізація. Так само все більше вияснюється, що праслов’янські оселі не

сягали на захід поза Вислу і що теорія деяких чеських учених про

праслов’янське населення в області Одри не зможе утриматися. Про

дрібніші, більше локальні висліди, приміром, зазначування границь між

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ