UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛемки – етнографічна група (субетнос) українського етносу (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1958
Скачало283
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Лемки – етнографічна група (субетнос) українського етносу

 

Лемки - етнографічна група українських горян, яка до 1947 р. жила по

обох боках Карпатського хребта і державних кордонів (до 1772 р. -

польсько-угорського, а з 1919 р. - польсько-чехословацького). Їхня

територія виступає півостровом між польською і словацькою етнографічною

територією завдовжки 140 км і завширшки 25-50 км.

 

Територія галицької Лемківщини до 1946 р. займала південну частину

таких повітів як Новосандецького, Горлицького, Ясельського,

Коростянського, Саніцького, південний захід Ліського і 4 села

Новоторзького площею близько 3.5 тис.кв.км. На цій території проживало

200 тис.осіб, в т.ч. 160 тис. українців (1939 р.), які жили близько в

300 селах. Закарпатська Лемківщина займає більшість Пряшівщини - близько

3 тис. кв.км і 110 тис. мешканців та ряд етнографічних островів.

 

Згідно польсько-радянського договору від 16.08.1945 р., що визначив

польсько-радянський кордон, остаточно було віддано Польщі всю північну

Лемківщину і проведено взаємний обмін населенням між Польщею і УРСР. До

половини 1946 р. більшу частину лемків (близько 80 %) було виселено в

Україну, переважно в її західні області та частково у крайні східні.

Решту, за малим винятком, в 1947 р. внаслідок проведення операції

“Вісла” було переселено на північно-західні землі Польщі і розселено

окремими родинами між польськими поселенцями. Північна Лемківщина була

заселена польськими верховинцями, а більшість земель залишилась пусткою.

Отже, після виселення лемків поляками з північної Лемківщини, єдиною

територією їх компактного розселення на сьогодні залишилось західне

Закарпаття - Пряшівщина та західна частина Закарпатської області. На

Лемківщині переважали сільські поселення, а міські були представлені

м.Сяніком та містечками Мушина, Криниця, Буківсько, Балигород. Міські

жителі складали 15 %. На кількості населення Лемківщини в минулому

(1880-1914 рр.) суттєво позначилися значні міграції до Америки.

Лемківські оселі розташовані у долинах, витягнуті ланцюгами. В найвищих

частинах Західного Бескиду збереглися залишки наступного життя та

перехідні рільничо-пастуші форми.

 

Основним заняттям лемків з давніх давен було сільське господарство

переважно для власних потреб. До 1914 р. важливим тут був випас волів та

овець. Після скасування сервітутів та обмеження випасу по лісах

тваринництво занепало і набрало молочного напрямку. В цей час піднялось

рослинництво (овес, картопля, льон, на півночі Сяніччини - жито і

пшениця). Допоміжними заняттями на Лемківщині були ткацтво,

деревообробка (виробництво гонти, ложкарство), каменярство. До 1914 р.

досить поширеними були сезонні мандрівки на жнива до Угорщини, а також

еміграція на заробітки до Америки. Лемки, які жили біля курортів,

працювали в прислузі, продавали молочні продукти, гриби, ягоди.

 

&

 

(

 

(

 

Лемки, як етнографічна група, мають свою говірку, духовну та

матеріальну культуру. Як зазначає В.Кубійович, з одного боку вони

архаїчні, а з другого - зазнали впливу словацько-польського оточення.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ