UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДоговір доручення (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6223
Скачало500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Договір доручення

 

1. Поняття та значення договору доручення

 

Договір доручення (лат. mandatum) походить з громадського обов'язку і

дружби, в зв'язку з цим для нього характерна наявність взаємної довіри

сторін. Учасники цивільних відносин для здійснення своїх прав та

обов'язків часто доручають іншим особам здійснити для них юридичні дії,

тобто такі дії, які тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення

цивільних правовідносин.

 

Сфера застосування договору доручення в цивільному обороті досить

широка. Громадяни доручають іншим особам отримати заробітну платну,

здійснити купівлю-продаж товару. З метою захисту прав і законних

інтересів учасники цивільних правовідносин укладають договори доручення

з організаціями або особами, які можуть надати різні юридичні послуги на

високому професійному рівні (розпорядження майном, ведення справ у

судах).

 

Істотно збільшилося застосування договору доручення в умовах ринкової

економіки, бо цей договір є практично вигідною правовою формою надання

послуг за участю брокерів, зокрема в діяльності фондових і валютних бірж

та бірж нерухомості.

 

Як самостійний вид цивільно-правового договору, договір доручення

відомий тільки країнам континентальної Європи. Французький цивільний

кодекс (1804 р.) визначає, що відповідно до договору одна сторона

(довіритель) доручає, а інша (повірений) приймає на себе здійснення

юридичних дій за рахунок і від імені довірителя. Дещо по-іншому визначає

доручення Німецьке цивільне уложення. Згідно з ним за договором

дорученням на повіреного може бути покладений обов'язок здійснювати як

юридичні, так і фактичні дії; крім того, цей договір є безумовно

безоплатним — "повірений зобов'язується безоплатно виконати справу,

покладену на нього довірителем" (§ 662).

 

У ЦК Російської Федерації, прийнятому Державною думою 22 грудня 1995 р.,

даний інститут дістав розвиток. Новела пов'язана, зокрема, з тим, що в

оборот введено комерційне представництво (ст. 972).

 

Відповідно до ст.386 ЦК України за договором доручення одна сторона

(повірений) зобов'язується виконати від імені і за рахунок другої

сторони (довірителя) певні юридичні дії.

 

Договір доручення є двостороннім, консенсуальним; він може бути сплатним

і безоплатним.

 

Взаємність прав та обов'язків повіреного і довірителя визначає договір

доручення як двосторонній договір. Причому взаємність має місце як при

сплатному, так і безоплатному договорі.

 

В юридичній літературі є й інші думки. Так, автори підручника "Цивільне

право" за редакцією професора Є. Суханова вважають, що двостороннім

договір доручення є тоді, коли він сплатний або коли його виконання

пов'язано з матеріальними витратами повіреного, а на довірителя

покладається обов'язок з їх відшкодування.

 

Але, якщо уважно розглянути зміст ст. 391 "Обов'язки довірителя" ЦК

України, то можна зробити висновок, що договір доручення за всіх умов є

двостороннім.

 

У безоплатному договорі доручення на довірителя покладаються обов'язки

прийняти все виконане повіреним, а також забезпечити останнього коштами,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ