.

Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
255 3533
Скачать документ

Реферат на тему:

Договір на виконання будівельних і монтажних робіт. Договір субпідряду

Поняття та предмет договору. Договір підряду на капітальне будівництво
— це угода між замовником і підрядчиком, відповідно до якої
організація-підрядчик зобов’язана збудувати передбачений договором
об’єкт згідно з проектно-кошторисною документацією в обумовлені
договором строки, а організація-замовник зобов’язана забезпечити належні
умови для будівництва (передати проектно-кошторисну документацію,
своєчасно забезпечити фінансування, оформити потрібні дозволи тощо, а
також прийняти збудований об’єкт і оплатити його вартість за кошторисом.
Цей договір укладається як між юридичними особами, так і з участю
громадян, і має консенсуальний, двосторонній і сплатний характер (як і
договір на виконання проектних і розвідувальних робіт).

Предметом договору є збудований відповідно до затвердженої документації
об’єкт, зданий державній комісії і підготовлений до експлуатації.

Визначення предмета договору підряду протягом тривалого періоду
викликало в юридичній літературі жваві суперечки. Більшість авторів
наполягали на тому, що предметом договору підряду на капітальне
будівництво є результат будівельних та інших суміжних робіт, тобто
об’єкт будівництва. Деякі, навпаки, вважали, що предмет договору — це
власне процес виконання робіт або ще ширше — діяльність підрядчика,
спрямована на створення об’єкта та його здачу. Припускалася й можливість
подвійного предмета, тобто такого, який складається з двох елементів:
виконання робіт і їх результату. Ці основні напрями дискусії зазнавали
різних модифікацій.

Очевидною підставою для таких дискусій була позиція законодавства, яке у
договорі підряду на капітальне будівництво (на відміну від інших
підрядних договорів) ризик випадкової загибелі предмета договору поклало
не на підрядчика, а на замовника. Однак це положення, яке викликало
справедливу критику, було скасоване з прийняттям Правил про договори
підряду на капітальне будівництво від 26 грудня 1986 р. За таких умов
^немає будь-яких підстав для того, щоб предмет підрядного договору в
будівництві визначати інакше, ніж у загальному договорі підряду, а саме
— як результат будівництва. Така позиція підтверджується і п. 2.5
Положення про підрядні контракти в будівництві, згідно з яким замовник
виступає покупцем виконаних підрядчиком робіт.

Підрядний контракт розглядається як основний документ, що забезпечує
узгоджену діяльність учасників будівництва.

Він складається на весь період будівництва з уточненням у разі потреби
окремих умов шляхом укладення додаткових угод.

Головними принципами укладення і виконання підрядних контрактів є:
врахування і додержання чинного законодавства, економічна самостійність
і незалежність учасників; чітке розмежування в контракті прав та
обов’язків сторін, майнова відповідальність за невиконання або неналежне
виконання договірних зобов’язань.

Сторони у договорі. Порядок укладення договору. За чинним законодавством
сторони в договорі на виконання будівельних робіт — замовник і підрядчик
— це організації, наділені правами юридичної особи, або громадяни
(фізичні особи).

Відповідно до п. 2.7 Положення про підрядні контракти в будівництві
України підрядчиком можуть бути юридичні та фізичні особи, що одержали у
встановленому порядку ліцензію на проведення будівельної діяльності, або
посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури,
що безпосередньо здійснюють підбір виконавців, укладають з ними
контракти, координують їх діяльність, забезпечують здачу об’єктів в
експлуатацію.

Договір може мати складну структуру договірних зв’язків, тобто
укладатися за системою генерального підряду. Замовник укладає договір з
генеральним підрядчиком, який частково виконує роботи (як правило,
загальнобудівельні) своїми силами і засобами, а певний обсяг робіт
передає за договором субпідряду іншій спеціалізованій монтажній
організації. Генеральний підрядчик самостійно врегульовує відносини з
субпідрядчиком і відповідає за його дії перед замовником.

Замовником виступає та юридична або фізична особа, для якої будується
об’єкт. Якщо предметом договору є новобудова, то замовником буде
дирекція підприємства, що будується. У тих випадках, коли договір
укладається на реконструкцію, розширення або технічне переозброєння
об’єкта, замовником виступає підприємство.

Замовником об’єктів житлового фонду в містах є відділ капітального
будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і
інвестор є різними особами, функції замовника доручаються
посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним
структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому разі мають бути
чітко розмежовані. Інвестор може залишити за собою право розв’язання
основних питань будівництва об’єкта: визначення ціни і строків здачі в
експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як
правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.

Укладенню договору підряду на капітальне будівництво передує велика
підготовча робота, яка передбачає затвердження титульних списків будови,
проектно-кошторисної документації, забезпечення фінансування будівництва
об’єкта тощо.

Титульний список будови — це поіменний перелік об’єктів, що будуються
(або реконструюються, розширюються, технічно переозброюються), із
зазначенням їхньої потужності, основних фондів, обсягу капіталовкладень
і будівельно-монтажних робіт, а також строків будівництва. До недавнього
часу внесення будови до титульного списку визначалося як набуття цією
будовою планового характеру, тому і титульний список розглядався як
планова передумова укладення договору.

Наявність проектно-кошторисної документації в обсязі, встановленому
Правилами про договори підряду на капітальне будівництво, також важлива
передумова укладення договору. В попередньому параграфі ми розглянули
порядок виготовлення проектно-кошторисної документації. Зазначимо, що
замовник зобов’язаний передати генеральному підрядчикові передбачену
документацію не пізніше 1 червня року, який передує планованому (якщо
інший строк не визначений у договорі), тобто ще до укладення договору
підряду. Крім проектно-кошторисної документації, замовник має також
передати генеральному підрядчикові документацію, необхідну для складання
проекту договору: затверджений титульний список будови, графік передачі
устаткування, матеріалів і виробів на перший рік будівництва, графік
виконання пусконалагоджувальних робіт, графік суміщення
будівельно-монтажних робіт і виробничих процесів основної виробничої
діяльності, копію державного акта на право користування землею та ін.

Генеральний підрядчик зобов’язаний у 20-денний строк з дня одержання
цієї документації розглянути її спільно із субпідрядчиком, скласти і
надати замовникові проект договору підряду на капітальне будівництво.
Цей договір укладається на весь період будівництва, але обсяги поточних
робіт щороку уточнюються сторонами у квартальних завданнях.

В умовах ринкової економіки з метою забезпечення ефективного
використання капітальних вкладень, створення конкурентного середовища
для розміщення замовлень і укладення підрядних контрактів, підвищення
якості будівництва, запобігання економічно не обґрунтованому завищенню
цін на будівельну продукцію та скорочення строків будівництва об’єктів в
Україні запроваджено систему проведення конкурсів (тендерів) у
будівництві.

Порядок організації та проведення конкурсів (тендерів) на виконання
робіт українськими підприємствами усіх форм власності під час
будівництва нових, розширення, реконструкції, технічного переозброєння,
ремонту та реставрації діючих підприємств та об’єктів житлово-цивільного
призначення регламентується Положенням про проведення конкурсів
(тендерів) у будівництві, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 9 січня 1996 р. № 25.

4°;X>¦A&EiN2Q-Sooooooeeeeeeeeeeeeeeeeeeeee

При залученні до участі у тендері суб’єктів іноземного походження
порядок організації та проведення конкурсів у будівництві регулюється
Положенням про порядок організації та проведення міжнародних торгів
(тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг)
іноземного походження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 28 червня 1997 р. Nа 694.

Порядок укладення договору підряду на капітальне будівництво
визначається загальними положеннями про укладення цивільно-правових
договорів. У разі виникнення розбіжностей вони регулюються ст. 10
Арбітражного процесуального кодексу України, зміст якої розглянуто в
попередньому параграфі.

Зміст договору. Права та обов’язки замовника. Зміст договору підряду на
капітальне будівництво становлять його умови про права та обов’язки
сторін. Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони
наділені і правами, і обов’язками.

Досить широке коло обов’язків покладено на замовника. Він повинен у
строки, визначені нормативне або за договором, надати генеральному
підрядчикові проектно-кошторисну та іншу документацію, передати йому
майданчик для будівництва підприємства, забезпечити своєчасне відкриття
і безперервність фінансування будівництва та оплату виконання
будівельно-монтажних робіт. Замовник повинен відповідно до графіка,
узгодженого із строками виконання будівельно-монтажних робіт і введення
в дію завершених об’єктів, комплексно передати генеральному підрядчикові
устаткування, матеріали, вироби, обов’язок поставки яких покладено на
замовника. Якщо замовник укладає договори на монтаж устаткування
безпосередньо з монтажними, спеціалізованими організаціями,
машинобудівними підприємствами (об’єднаннями), а також із
пусконалагоджувальними організаціями, то замовник має забезпечити
виконання цих робіт у погодженні з генеральним підрядчиком строки.

Замовник повинен своєчасно укомплектувати об’єкти, які підлягають
введенню в дію, кадрами, забезпечити ці об’єкти сировиною та
енергоресурсами, провести комплексне випробування устаткування, прийняти
від генерального підрядчика за актом закінчені об’єкти, разом з іншими
учасниками інвестиційного процесу ввести їх у дію у встановлені строки
та провести за них розрахунки. Саме на замовника покладено обов’язок
забезпечення “життєздатності” об’єкта — приєднання прокладених нових
мереж водо-, газо-і паропроводів, каналізації, залізничних колій,
кабельних ліній та інших комунікацій до діючих мереж і ліній.

На замовника покладено також контроль і технічний нагляд за
відповідністю обсягу і вартості виконаних робіт проектам, кошторисам та
будівельним нормам і правилам, а матеріалів і конструкцій — державним
стандартам і технічним умовам. Під час здійснення контрольних функцій
замовник не повинен втручатися в оперативно-господарську діяльність
підрядчика. Якщо замовник виявить відхилення від умов договору,
затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і
правил, він видає підрядчикові розпорядження про усунення допущених
відхилень, а в разі потреби припиняє будівельні роботи і затримує їх
оплату до усунення відхилень Що стосується прав замовника, то вони, як і
в будь-яком двосторонньому договорі, узгоджуються з обов’язками
контрагента, тобто генерального підрядчика.

Права та обов’язки генерального підрядчика. Генеральний підрядчик
зобов’язаний збудувати передбачений договором об’єкт відповідно до
проектно-кошторисної документації, забезпечити виконання
будівельно-монтажних робіт відповідно до будівельних норм і правил,
провести індивідуальне випробування змонтованого ним устаткування, взяти
участь у комплексному випробуванні устаткування, здати робочій комісії
закінчені об’єкти будівництва, підготовлені до випуску продукції і
надання послуг, а також забезпечити разом із замовником і субпідрядними
організаціями введення їх у дію у встановлені строки.

Генеральний підрядчик має забезпечити виконання будівельно-монтажних
робіт згідно з графіком, складеним з урахуванням норм тривалості
будівництва і узгодженим із замовником та субпідрядними організаціями.

Генеральний підрядчик повинен координувати дії усіх учасників
будівництва, його рішення з приводу виконання затверджених планів і
графіків виробництва будівельно-монтажних робіт є обов’язковими для всіх
учасників будівництва незалежно від їх відомчої належності.

Генеральний підрядчик гарантує якість виконаних робіт протягом певного
часу (гарантійного строку). Гарантійні строки у будівництві залежать від
виду будівельно-монтажних робіт, вони встановлені нормативне, але за
домовленістю можуть збільшуватися. Підрядчик зобов’язаний за свій
рахунок усунути дефекти, допущені з його вини у виконаних роботах, якщо
їх виявлено протягом гарантійного строку. Для загальнобудівельних робіт
гарантійний строк становить один рік, для систем центрального опалення —
один сезон. Підрядчик, який веде будівництво жилих будинків,
зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, якщо
їх виявлено протягом дворічного гарантійного строку з дня прийняття
жилого будинку в експлуатацію (незалежно від виду робіт).

Права генерального підрядчика полягають у тому, що він може вимагати від
замовника безумовного виконання всіх покладених на нього Правилами та
іншими нормативними актами, а також договором обов’язків і створення
належних умов для здійснення будівельно – монтажних робіт.

б) затримка початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих
черг, пускових комплексів, а також об’єктів, які підлягають здачі в
експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі
консервації об’єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені
за кожний день прострочення;

д) незабезпечення в погоджені з підрядчиками строки виконання робіт за
договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими
спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також
пусконалагоджувальними організаціями, — у вигляді неустойки певного
розміру за кожний день прострочення.

Підрядчик також може нести майнову відповідальність у разі порушення
інших договірних обов’язків. Так, на підрядчика може покладатись
відповідальність за:

а) несвоєчасне закінчення з вини підрядчика будівництва договірних
об’єктів — у вигляді пені за кожний день прострочення;

б) порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні
здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані
організації за договорами підряду, укладеними із замовником, — у вигляді
пені за кожний день прострочення.

Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядчик не усуне
недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати
неустойки за порушення будь-яких договірних зобов’язань, а також на свій
розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила
зобов’язання, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою
неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною
витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплено у
ст. 356 ЦК України. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у
повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому не раз
піддавалося в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає
інтересам потерпілої сторони (це особливо важливо в умовах формування
ринкових відносин).

Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в
договорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом
встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно
в подальшому зняти.

Саме на такій позиції стоїть проект ЦК України, який передбачає і для
договору будівельного підряду також загальні правила щодо умов та обсягу
відповідальності підрядчика, тобто без обмежень, встановлених ст. 356 ЦК
України.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020