.

Договори підряду в капітальному будівництві (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
313 3950
Скачать документ

Реферат на тему:

Договори підряду в капітальному будівництві

1. Капітальне будівництво в Україні та способи його здійснення

Капітальне будівництво — це галузь матеріального виробництва, в межах
якої здійснюється створення нових, реконструкція діючих основних фондів
виробничого і невиробничого призначення, а також технічне переозброєння
їх.

Нове будівництво (новобудова) — це будівництво підприємств, будівель і
споруд, яке здійснюється на нових майданчиках на підставі початкове
затвердженої проектно-кошторисної документації.

Розширення — це здійснюване за новим проектом будівництво других і
наступних черг діючих підприємств, додаткових виробничих комплексів і
виробів, а також нових або розширення діючих цехів.

Технічне переозброєння — проведення відповідно до плану технічного
розвитку об’єднань (підприємств) комплексу заходів (без розширення
виробничих площ) щодо підвищення технічного рівня окремих дільниць
виробництва, агрегатів, установок шляхом запровадження нової техніки,
технології, заміни устаткування тощо.

Основними завданнями в галузі будівництва на сучасному етапі є докорінна
зміна інвестиційної політики, значне скорочення кількості одночасно
споруджуваних об’єктів, істотне зменшення рівня незавершеного
будівництва.

Відносно суто юридичних характеристик цього договору слід зазначити, що
підрядні договори в будівництві є двосторонніми, тобто кожна із сторін
має і права, і обов’язки. Договір підряду в будівництві завжди сплатний,
це випливає насамперед із його взаємного характеру: за виконану роботу
підрядчик повинен дати відповідний грошовий еквівалент. Таким чином, і в
будівництві підрядний договір зберігає ті самі ознаки, які властиві
підрядним договорам у цілому, — взаємність (двосторонність) і
оплатність.

Крім наведених рис, у договорі підряду на капітальне будівництво, як і в
загальному договорі підряду, підрядчик виконує роботу на свій ризик, хоч
про це прямо і не йдеться в ст. 353 ЦК України.

Договори підряду в будівництві мають особливості, зумовлені тривалістю
виробничого циклу, значними витратами і характером самого будівельного
процесу, техніки, робочої сили. Крім того, будь-який об’єкт будівництва
має територіальне закріплення — розміщується на певній земельній
ділянці. Тому при укладенні і виконанні договору підряду на капітальне
будівництво слід враховувати не тільки цивільне, адміністративне,
фінансове законодавство, а й норми земельного та природоохоронного
права.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” (1991 р.) передбачає, що
основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між
суб’єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов’язань чи
будь-яких інших умов господарських відносин, які не суперечать чинному
законодавству України, — це виключна компетенція суб’єктів інвестиційної
діяльності. Втручання державних органів і посадових осіб у договірні
відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності понад їх компетенцію
не припускається.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах
ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному
волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками
будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності — від проектування
до виведення об’єкта на проектну потужність.

Як і будь-який цивільно-правовий договір, договір підряду має
враховувати інтереси обох контрагентів — замовника і підрядчика. При
цьому юридична конструкція цього договору дає змогу, з одного боку,
забезпечити повну господарську самостійність виконавцю робіт —
підрядчику, з другого — гарантує замовникові право здійснювати на всіх
етапах контроль за ходом виконання договору.

Договори підряду в будівництві, укладені замовниками і відповідними
підрядними організаціями, є підставою для формування їхніх виробничих
планів і програм, а також для здійснення фінансово-кредитних відносин
між замовниками, підрядчиками та банками, що фінансують їхню діяльність.

Зміцнення договірних відносин, найповніше використання можливостей
договору з метою прискорення будівництва, поліпшення його якісних
показників є важливим напрямом удосконалення господарського механізму
інвестиційної діяльності в цілому і капітального будівництва зокрема.

2. Система підрядних договорів у будівництві та організація договірних
зв’язків

В інвестиційній діяльності, зокрема в капітальному будівництві,
застосовуються практично всі договірні типи: підряд, поставка,
перевезення. Крім того, в межах договірних типів використовуються і
окремі різновиди: договори в галузі проведення розвідок і проектування,
здійснення шефмонтажа устаткування і пусконалагоджувальних робіт,
будівництва. Усі ці договори опосередковують відносини, які технологічно
пов’язані між собою, і тому потребують єдиного комплексного
врегулювання. Головне місце посідають підрядні договори, оскільки за
їхньою допомогою регулюються відносини з приводу виконання робіт, які
мають найбільшу питому вагу в інвестиційній діяльності.

Договори підрядного типу, що їх застосовують у будівництві, доцільно
класифікувати відповідно до характеру робіт і сфери виконання їх. Можна
виділити такі групи підрядних договорів: 1) на виконання проектних і
розвідувальних робіт;

2) на виконання будівельних, монтажних і спеціальних робіт;

3) на виконання пусконалагоджувальних робіт і шефмонтажа устаткування;
4) на виконання інших допоміжних робіт1.

Тривалий період у літературі точилися дискусії з приводу правової
природи і самостійності окремих видів договорів, що застосовуються в
будівельному процесі. Найбільші суперечки викликав договір на виконання
проектних і розвідувальних робіт. Якщо питання про самостійність
договору підряду на капітальне будівництво було розв’язано в
законодавстві позитивно, то доля інших підрядних договорів, які тісно
пов’язані з будівництвом і становлять єдиний технологічний процес,
залишилася поза межами законодавчого регулювання. Саме це і стало
приводом для твердження, що договір на виконання проектних і
розвідувальних робіт, як і інші підрядні договори в будівництві, слід
розглядати як різновид договору підряду на капітальне будівництво,
оскільки проектування є однією із стадій капітального будівництва в
широкому розумінні. Висловлювалася думка про те, що підрядні відносини з
приводу проектування мають регулюватися тими самими нормами глави 8
Основ цивільного законодавства, що й підряд на капітальне будівництво.
Однак більшість авторів обстоювали самостійність договору на виконання
проектних і розвідувальних робіт, маючи на увазі, що він
характеризується власним предметом регулювання, іншим порядком виконання
зобов’язань, а також приймання і оплати робіт.

NRae

e

😕

h2NR?Y2\x] a*b,b?b„f?i°jxs?xAzO}H‚ooooooooooooooooooo

ів, на які, однак, поширюються загальні норми про підряд,
передбачається регулювання відносин, що складаються в будівництві під
час виконання проектних і розвідувальних, а також науково-дослідних і
конструкторських робіт. Крім того зазначається, що особливості виконання
окремих видів підрядних робіт і їх оплати передбачаються ЦК України та
іншими нормативними актами.

Отже, у межах єдиного договірного типу — підряду — і в інвестиційній
діяльності, складовою якої є капітальне будівництво, застосовуються
різні види договорів на виконання робіт у галузі проектування,
будівництва, монтажу устаткування та його налагодження. Ці договори
охоплюють відносини між замовником і підрядчиком з приводу виконання
певних робіт (створення нового об’єкта або його реконструкція,
розширення, технічне переозброєння) і можуть мати певну специфіку,
насамперед зумовлену тим, що об’єкт неможливо відокремити від місця його
експлуатації.

Складність виробничого процесу, тривалість його в часі та інші
особливості відображаються на структурі договірних відносин.

Відповідно до ст. 354 ЦК України договір підряду на капітальне
будівництво укладає замовник з однією будівельною організацією, яка
виступає як підрядчик. Проте, враховуючи специфіку будівельного
виробництва і багатопрофільність характеру робіт, ця будівельна
організація може доручити виконання певних обсягів монтажних або інших
спеціалізованих робіт іншій організації на підставі самостійного
договору субпідряду. Таким чином, у складі учасників договірних відносин
беруть участь замовник, підрядчик і спеціалізована організація —
субпідрядчик. Якщо відносини будуються за наведеною схемою, то
укладається договір підряду і договір субпідряду, решту функцій
замовника виконує підрядчик. Така схема дістала назву генерального
підряду, а підрядчик іменується генеральним підрядчиком. Як правило,
генеральний підрядчик — це одна організація, яка виконує
загальнобудівельні роботи і координує роботу субпідрядчиків, яких може
бути кілька.

Однак якщо будова складна, то у випадках і в порядку, що визначаються
Кабінетом Міністрів України, замовник може укладати договір підряду з
двома і більше будівельними організаціями, які мають право як
генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручати виконання
окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Якщо підрядна організація без залучення субпідрядників власними силами і
засобами виконує повний обсяг робіт, то відносини будуються за схемою
звичайного підряду.

Проте договори на виконання монтажних та інших спеціалізованих робіт із
відповідними організаціями може укладати не лише генеральний підрядчик.
Такі договори може укладати безпосередньо замовник з організацією, що
має виконувати роботи. В цьому разі укладатиметься не договір
субпідряду, а прямий договір підряду. Слід мати на увазі, що укладення
прямих договорів між замовником і спеціалізованими організаціями
відбувається лише за згодою генерального підрядчика.

Таким чином, система звичайного підряду характеризує просту структуру
договірних зв’язків, а система генерального підряду — складну.

3. Джерела регулювання підрядних відносин у будівництві

За умов існування СРСР правове регулювання відносин у капітальному
будівництві (і суміжних з них) здійснювалося союзним законодавством.
Республіканські нормативні акти в цій сфері якщо і приймалися, то тільки
дублювали зміст союзних. В умовах формування самостійного українського
законодавства основні напрями правового регулювання капітального
будівництва і суміжних з ним сфер визначаються Законом України “Про
інвестиційну діяльність” та нормами ЦК України, де цим питанням
присвячено главу 29.

Постановою Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на
території України окремих актів законодавства Союзу РСР’ від 12 вересня
1991 р. передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства
України на її території застосовуються акти законодавства СРСР з питань,
які не врегульовані законодавством України за умови, що вони не
суперечать Конституції та законам України.

Тому серед джерел правового регулювання капітального будівництва України
залишаються на певний час законодавчі і підзаконні акти колишнього СРСР.

Так, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 р. були
затверджені Правила про договори підряду на капітальне будівництво.
Певні зміни внесено в порядок застосування їх Постановою Ради Міністрів
СРСР “Про впорядкування системи економічних (майнових) санкцій, що
застосовуються до підприємств, об’єднань і організацій” від 30 липня
1988 р. Порядок укладення і виконання договорів субпідряду регулюється
Положенням про взаємовідносини організацій — генеральних підрядчиків з
субпідрядними організаціями, затвердженими постановою Держбуду СРСР і
Держплану СРСР від 3 липня 1987 р. Щодо правового режиму договору на
виконання проектних і розвідувальних робіт, то він встановлений
нормативним актом, прийнятим понад 30 років тому і через це є явно
застарілим. Правила про договори на виконання проектних і розвідувальних
робіт, про які йдеться, були затверджені Держбудом СРСР, Держпланом СРСР
і Міністерством фінансів СРСР 25 травня 1959 р. Багатосторонні контракти
в капітальному будівництві регулюються Тимчасовим положенням про
контракт у капітальному будівництві, затвердженим Держбудом СРСР 13
березня 1989 р.

Важливе місце серед джерел правового регулювання посідають постанови
Уряду СРСР. Деякі з них присвячені загальним питанням, як, наприклад,
Постанова Ради Міністрів СРСР “Про деякі заходи щодо поліпшення стану
справ у капітальному будівництві” від 30 вересня 1989 р., інші — окремим
проблемам, як, наприклад, Постанова Ради Міністрів СРСР “Про прийняття в
експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” від 23 січня 1981 р. (з
відповідними змінами від 24 квітня 1984 р.). Важливу роль у регулюванні
розрахунково-кредитних відносин відіграють Правила фінансування і
кредитування будівництва, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від
10 січня 1987 р.

Протягом останніх років впроваджується метод будівництва об’єктів “під
ключ”. Відносини між учасниками такого будівництва регулюються
відповідно до Положення про організацію будівництва об’єктів “під ключ”,
яке затверджене постановою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р.

Крім наведених нормативних актів законодавчого, підзаконного і відомчого
характеру, діють численні будівельні норми і правила, а також
інструктивні та інформаційні листи Держбуду УРСР і Державного арбітражу
УРСР (нині — Держкоммістобудування і Вищого арбітражного суду України),
які в прямому розумінні не є джерелами права, але суттєво впливають на
формування практики застосування цих джерел.

З метою поліпшити організацію контрактних взаємовідносин у будівництві в
1993 р. науково-технічна рада Міністерства України у справах будівництва
та архітектури затвердила Положення про підрядні контракти у будівництві
України. Цей акт врахував вимоги законодавства, певний вітчизняний та
зарубіжний досвід правового регулювання відносин між учасниками
будівництва та особливості становлення ринкових відносин у будівництві.
Положення визначає порядок підготовки, складання та виконання підрядних
контрактів на будівництво об’єктів і має рекомендаційний характер.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020