.

Зобов\’язання, що виникають зі створення небезпеки при порушенні довкілля (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 1414
Скачать документ

Реферат на тему:

Зобов’язання, що виникають зі створення небезпеки при порушенні довкілля

1. Поняття та елементи зобов’язань, що виникають зі створення небезпеки
при порушенні довкілля

В юридичній літературі давно і справедливо підкреслювалося, що в законі
про цивільно-правову деліктну відповідальність центр ваги необхідно
перенести зі шкідливого результату на більш ранній ступінь, копи
протиправне діяння створює можливість заподіяння шкоди або коли сама
діяльність має небезпечні властивості. Це припускає покладання
цивільно-правової деліктної відповідальності не тільки за спричинену
шкоду, а й за “делікт створення небезпеки”. Саме таким деліктом є
створення небезпеки життю, здоров’ю та майну внаслідок порушення
навколишнього природного середовища.

Вперше в проекті ЦК України (глава 79: статті 1217-1219) передбачено
деліктні зобов’язання для виникнення яких досить факту створення
небезпеки для життя, здоров’я та майна за відсутності заподіяння
будь-якої шкоди. Норми, що регулюють зазначені зобов’язання, набувають
важливого превентивно-виховного значення. Вони стимулюють здійснення
заходів щодо охорони довкілля, поліпшення його якості, функціонування
системи інформації про стан довкілля (екологічний моніторинг),
проведення екологічних експертиз, державний контроль за додержанням
екологічних стандартів, нормативів та правил.

Деліктне зобов’язання — це зобов’язання, в якому особа, що своєю
протиправною діяльністю (бездіяльністю), порушуючи довкілля, створила
небезпеку (загрозу) для життя, здоров’я і майна, зобов’язана усунути цю
небезпеку, а особа, яка піддається небезпеці має право вимагати усунення
небезпеки (загрози). Воно є різновидом цивільно-правових відносин, йому
властиві елементи, що характеризують цивільно-правові відносини. Ними є
суб’єкт, об’єкт та зміст (суб’єктивне цивільне право і суб’єктивний
цивільний обов’язок).

Суб’єктами деліктних зобов’язань зі створення небезпеки є сторони
зобов’язальних відносин. Їх називають кредитором і боржником.

Кредитор — уповноважена сторона, яка має право вимагати усунення
створеної небезпеки (загрози) житло, здоров’ю та майну. На боці
кредитора можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи, які піддаються
загрозі або інтересам яких вона загрожує. Вік, стан фізичного та
психічного здоров’я, наявність чи відсутність деліктоздатності не
впливають на статус кредитора.

Право кредитора на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю, —
це зобов’язальне відносне особисте право. Здійснення цього права
залежить від волі зобов’язаної сторони. В ст. 275 проекту ЦК України,
яка називається “Право на усунення небезпеки, що загрожує життю та
здоров’ю”, передбачається його зміст: “фізична особа має право вимагати
усунення небезпеки…, що створена внаслідок господарської та іншої
діяльності”. Це право забезпечує природне існування фізичної особи, і
зобов’язання зі створення небезпеки є цивільно-правовими гарантіями
здійснення зазначеного права кредитора.

Боржник — це сторона, яка зобов’язана усунути створену небезпеку. Ними
можуть бути фізичні та юридичні особи, які займаються підприємницькою та
іншою господарською діяльністю, порушуючи при цьому навколишнє природне
середовище. Це промислові підприємства, транспортні організації,
будівельні організації тощо.

Об’єктом деліктних зобов’язань є дії боржника по усуненню небезпеки
(загрози) життю і здоров’ю фізичних осіб, їхньому майну та майну
юридичних осіб.

Зміст деліктного зобов’язання становлять право кредитора та обов’язок
боржника. Останній вчиняє дії по усуненню небезпеки, а кредитор має
право вимагати усунення створеної небезпеки.

2. Відповідальність юридичних і фізичних осіб за створення небезпеки при
порушенні довкілля

Обов’язок боржника з усунення небезпеки, що загрожує життю, здоров’ю та
майну, є цивільно-правовою відповідальністю. Вона має розглядатися як
важлива гарантія реалізації конституційного права на безпечне для життя
і здоров’я довкілля (ст. 50 Конституції України).

У юридичній літературі безпечне для життя і здоров’я довкілля
характеризується як такий стан навколишнього природного середовища, за
якого забезпечується запобігання погіршенню екологічної обстановки і
виникненню небезпеки для життя і здоров’я людини.

Критерії безпечного стану довкілля визначаються екологічними стандартами
і нормативами та технічними, санітарно-гігієнічними, будівельними й
іншими нормами та правилами, що містять вимоги щодо охорони
навколишнього природного середовища. Відповідно до них мають
здійснюватися розміщення, проектування, будівництво, реконструкція,
введення в дію та експлуатація підприємств, споруд та інших об’єктів,
експлуатація транспорту.

Здійснення заходів щодо охорони довкілля забезпечується проведенням
екологічної експертизи проектів господарської та іншої діяльності1.

Широкі повноваження в галузі охорони довкілля надані громадянам. Вони
мають право брати участь в обговоренні матеріалів щодо розміщення,
будівництва та реконструкції екологічно небезпечних об’єктів і вносити
пропозиції в державні та господарські органи з цих питань.

)^,n-?/Ae6T8f

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020