UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПозика (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7057
Скачало677
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Позика

 

1. Поняття, сторони та предмет договору позики

 

Позикою називається двостороння угода, укладена з метою надати

кому-небудь щось у борг на певних умовах. Словом "позичити" можна

позначити і випадок, коли потрібно взяти у борг що-небудь у когось.

Схема легального визначення поняття згаданого найпростішого кредитного

правочину побудована так, як зазначено в ч. 1 ст. 374 ЦК України: "За

договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні

(позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі,

визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути

позикодавцеві таку саму суму грошей або рівну кількість речей того ж

роду і якості".

 

Поняття договору позики в українському цивільному праві ґрунтується на

римському реальному контракті mutuum (порівняй з відповідним сучасним

італійським терміном motuo). Його назва українською мовою є запозиченням

із старопольської (порівняй з польським терміном роzycka). По-польськи

pozycka означає і договір позики, і договір позички. В нашій мові цей

термін усталюється з 15 ст. Для позначення даного договору в російській

мові вживається термін "заем", який має старослов'янську основу і

відомий ще з часів Київської Русі.

 

Договір позики є реальним, одностороннім, як правило, строковим та

безоплатним, предметом якого можуть бути тільки родові чи взаємозамінимі

споживні речі. Це підтверджує легальне визначення поняття договору

позики та глава 32 "Позика" ЦК України.

 

Реальність договору позики .виявляється у тому, що він вважається

укладеним у момент передачі предмета договору (ч. 2 ст. 374 ЦК), тобто

позикодавець не зобов'язується передати, а передає предмет договору.

Таким чином, укладення договору і здійснення позикодавцем зазначеного

права збігаються за місцем та у часі. Позикодавець, здійснивши своє

право в момент укладення договору, стає тим самим кредитором і таким

чином отримує право вимоги повернення предмета договору від боржника.

 

Цей договір односторонній, бо одна сторона — позикодавець — має тільки

права, а інша — позичальник — тільки обов'язки.

 

Договір позики може укладатися як на встановлений, так і визначений

моментом витребування строк, тобто бути, як правило, строковим, так і

безстроковим.

 

Оскільки деякі договори позики можуть містити умову, коли це дозволено

законом, щодо сплати певних відсотків за переданий позикодавцем предмет

договору, то договір у такому разі вважатиметься сплатним. Частіше

договір позики не містить умов щодо оплати і за загальним правилом є

безоплатним.

 

Сторонами чи суб'єктами договору позики є позикодавець — той, хто надає

у позику предмет договору, і позичальник — той, хто його отримує. Ними

можуть бути фізичні і юридичні особи. Договір позики здебільшого

укладається між фізичними особами, тоді як юридичні особи між собою та у

відносинах з фізичними особами укладають кредитні договори або договори,

які називаються інакше, будучи за суттю договорами позики.

 

Предметом договору позики є взаємозамінні речі, тобто такі, які можна

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ