UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСторони у договорі купівлі-продажу (реферат)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1639
Скачало316
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сторони у договорі купівлі-продажу

 

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі

купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути

будь-які суб'єкти цивільних правовідносин — громадяни, юридичні особи

або держава. Однак умови участі кожного з цих суб'єктів у договорі

купівлі-продажу не завжди однакові, що залежить від обсягу

правоздатності і дієздатності конкретного суб'єкта цивільних

правовідносин, форми власності відчужуваного майна, його правового

режиму та інших обставин.

 

Закон може визначати певні спеціальні умови щодо участі відповідних

юридичних осіб у товарообігу з урахуванням статутних цілей їхньої

діяльності (наприклад, щодо комерційної діяльності політичних партій,

громадських та релігійних об'єднань). В умовах переходу до ринкових

реформ держава відмовилася від монополії на зовнішньоекономічну

діяльність. Нині суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, в тому

числі торговельної, можуть бути як фізичні, так і юридичні особи на

засадах, визначених спеціальним законодавством, зокрема Законом України

"Про зовнішньоекономічну діяльність".

 

За статтею 225 ЦК України право продажу майна, крім випадків примусового

продажу, належить власникові. Іншими словами, це положення закону

означає, що приймати рішення про відчуження майна (визначати його

правову долю) має право лише його власник, оскільки за договором

купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме

майно, а й право власності на нього (право повного господарського

відання чи оперативного управління). Тільки за такої умови у покупця

може виникнути відповідне право. Продавець не може передати покупцеві

те, на що він сам не має права.

 

У законодавстві не розкривається зміст поняття "примусовий продаж",

визначаються лише підстави для здійснення примусового продажу майна. До

таких підстав належать: продаж описаного у боржника майна з метою

задовольнити вимоги кредиторів (ст. 388 Цивільного процесуального

кодексу України), продаж заставленого майна в порядку, встановленому

Законом України "Про заставу", продаж майна відповідно до Закону України

"Про банкрутство", реалізація конфіскованих предметів, які стали

знаряддям або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення

(ст. 315 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тощо.

 

Від примусового продажу майна необхідно відмежовувати інші можливі

випадки відчуження майна за відсутності на це волі власника. Так, ЦК У

країни, окремі законодавчі акти встановлюють особливий порядок

реалізації невитребуваних за договором побутового замовлення

виготовлених підрядчиком речей, невитребуваних на транспорті вантажів і

багажу, майна, відправленого через органи зв'язку. У наведених випадках

продаж зазначеного майна не є примусовим, а лише здійснюється без згоди

власника, оскільки такий невідомий або не виявляє інтересу до належного

йому майна, що може завдати охоронцю майнової шкоди. Звідси можна

зробити висновок, що коло підстав для продажу майна невласником значно

ширше, ніж це передбачено ст. 225 ЦК України.

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ