UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні аспекти формування сучасних шляхів Волинської області (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1642
Скачало166
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Історичні аспекти формування сучасних шляхів Волинської області

 

Дорожня мережа у стародавні часи формувалась під впливом торгівлі.

Існували так звані торгівельні шляхи. Так у ХІ – ХІІ столітті з країн

романського світу на Волинь потрапляла зброя, засвідчена знахідками

романських мечів у Белзі, Городищі біля Шепетівки, Сонсядці та ін.

Особливо жваву торгівлю Волинь вела з країнами Балтії. Важливим

осередком міжнародного значення на північному заході Волинської землі

був Дорогичин. Товари надходили з Києва по Прип’яті, а потім їх

транспортували по суші і водою по Західному Бугу. Привезені в Дорогичин,

вони розкуповувались іншими купцями, які везли їх для продажу в західні

землі.

 

Величезну роль у розвитку регіону відіграло проходження через територію

області торгівельних шляхів міжнародного значення. Один з них пролягав з

Києва і по території Волині – через Дорогобуж, Пересипницю, Луцьк,

Володимир – у центральну та західну Європу. До початку хрестових походів

цей шлях був одним з головних, що пов’язували Схід і Захід. У Х – ХІ

столітті по ньому велася жвава торгівля, про що свідчать відомі

волинські скарби коштовних предметів з Кикова, Бортівки, Козлина,

Бегені, Городища. В більшості з них, крім прикрас, знаходились і срібні

злитки. Зрозуміло, що міста, які знаходились на цьому шляху, з часом

самі стали осередками міжнародної торгівлі. Другий шлях проходив по

Західному Бугу, а на півдні по Дністру. На північних рубежах Волинської

землі від нього відгалужувався шлях, який тягнувся по Прип’яті до

Дніпра. Третій, водний шлях прямував по Дністру і Прип’яті, в околицях

Берестя волоком з’єднувався із Західним Бугом, йшов по Віслі, а ще далі

– в Гданськ, який був пов’язаний з усіма портами північного узбережжя

Європи [3].

 

Названі торгові шляхи активно функціонували до татаро-монгольського

нашестя на Русь. Проте внутрішні шляхи регіону зазнали незначних

ушкоджень і в постмонгольському часі швидко відновились, про це свідчить

велика кількість ремісничих виробів, знайдених у шарах похованих ґрунтів

другої половини ХІІІ століття на території таких міст, як

Володимир-Волинський, Луцьк, Перемишль. Перелік іноземних купців, які

проживали в 1289 році у Володимирі-Волинському (німці, сурожці,

новгородці), вказує на напрями волинської торгівлі – Центральна Європа,

Крим, Північно-Західна Русь. Досить жвавою була торгівля з Прибалтикою,

свідченням чого є, наприклад, продаж хліба ятвягам, про що повідомляє

Галицько-Волинський літопис 1279 р.

 

Про існування торгових зв’язків між Західною Волинню і Центральною

Європою свідчить знахідка на території Луцька скарбу, до складу якого

входило 150 срібних чеських грошів ХІІІ – ХІV століття. Інший скарб, що

складався із 42 монет, знайдений в с.Соснина Іваничівського району

Волинської області (рис. 1).

 

Для вивчення торгових шляхів, які проходили через територію Волинської

землі в другій половині ХІІІ – першій половині ХІV століття, можна

використати документ, датований 1545 роком „Вирок урядових ревізорів у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ