UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторична географія культури: проблеми змісту та рангування одиниць дослідження (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія економічна, регіональна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1894
Скачало179
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Історична географія культури: проблеми змісту та рангування одиниць

дослідження

 

Історична географія культури (культурно-історична географія) є

підсистемою географії культури. Поряд із двома іншими її підсистемами –

етнокультурною та сакральною географіями, історична географія культури

розвинута найменше. Все це, звичайно, аж ніяк не сприяє розвиткові

теорії і практики історико-культурної географії зокрема та географії

культури загалом. Тому, на наш погляд, дослідження проблем змісту

історичної географії культури є актуальним.

 

Проблематиці історико-геокультурних досліджень присвячено відносно

небагато праць. Нами, зокрема, у 1994 р. був запропонований власний

варіант історико-географічного (геокультурного) районування України.

Воно базувалось на трьох критеріях і нараховувало дванадцять

історико-геокультурних реґіонів [9]. Території існуючих адміністративних

областей, за цим районуванням, включались до складу

історико-геокультурних реґіонів неподільно. У 2006 р. опублікована

фундаментальна розвідка географа Ігора Дітчука про історико-геокультурні

особливості формування території Тернопільщини [4]. Їх він розглядає на

стику Галичини, Волині та Поділля.

 

Історична географія культури (історико-культурна географія), зрозуміло,

найтісніше пов’язана з історією. Історико-культурна географія формується

на перетині географії культури й історії та, меншою мірою, політології.

Історія є однією з найбільш обширних наукових дисциплін. У даному

випадку, з геокультурного погляду, ми розглядаємо історію у політичному

аспекті. До історичної географії культури відносимо дослідження тих

культурно-територіальних єдностей, які сформувались в процесі

історичного розвитку під впливом політичних обставин. Цими єдностями є

культурно-історичні (історико-культурні) реґіони різних типів та рангів.

 

 

Найвищим рангом історико-культурних єдностей є макро- або, краще,

суперрівень. Він представлений, як правило, державами. За своєю історією

Україна та окремі її реґіони входили до складу різних держав.

Найдавнішою автохтонною державою на території України було Боспорське

царство (480 р. до Хр. - IV ст. після Хр.). З І ст. до Хр. воно,

переважно номінально, перебувало у васальній залежності від Риму.

Столицею царства був Пантікапей (на території сучасного м. Керч).

Боспорське царство головно займало територію узбережжя Азовського моря,

а також побережжя Чорного моря біля Керченської протоки. Можна провести

геокультурні паралелі між давнім Римом, який володів усім узбережжям

Середземного моря, та Боспором, територія якого охоплювала побережжя

Азовського моря, крайньої північно-східної окраїни Середземномор’я. У

південно-східній частині колишнього Боспорського царства у X ст. –

першій половині XII ст. існувало Тмутараканське князівство, що належало

до України-Русі. Між Боспором та Тмутараканню прямий геокультурний

зв'язок не простежується. Тут йдеться лише про деяку подібність

територіальних масштабів.

 

Другою автохтонною державою на території України та першою геокультурно

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ