Реферат на тему:
Роберт Пірі
Американський полярний мандрівник Роберт Едвін Пірі народився у
Крессон-Спрінгсі (штат Пенсільванія, США) 6 травня 1856 року. Його
батько помер, коли хлопчикові виповнилось всього три роки. Мати
дозволяли сину все: їздити вверхи, блукати у горах, стріляти та
займатись полюванням. Це загартувало хлопчика і підготувало його до
мандрівок, про які він мріяв з раннього дитинства.
У 1877 році Пірі закінчив технічний коледж і отримав диплом інженера;
згодом почав працювати інженером у морському флоті США. У 1884 році Пірі
у ранзі лейтенанта вирушив у експедицію до Центральної Америки, щоб
провести геодезичні знімання з метою визначення можливостей побудови там
каналу між Тихим та Атлантичним океанами.
Роберт Едвін Пірі
У 1886 році Роберт Пірі здійснив свою першу подорож до Гренландії, де
і зацікавився полярними країнами. Пірі проник вглиб острова на 190 км і
досяг вершини у 2400 м. Тут він почав готувати себе до полярних
досліджень. Пірі розумів, що в умовах Півночі важливим є використання
досвіду ескімосів. Він навчився будувати іглу – ескімоське житло з
снігу, шити ескімоський одяг, вивчив мову місцевих жителів.
В 1891 році на судні “Кайт” Роберт Пірі знову вирушив до Гренландії.
Його супроводжували дружина та п’ять учасників експедиції. Мандрівники
висадились на північно-західному узбережжі острова, на березі протоки
Сміта, звідки Пірі на санях разом з норвежцем Е.Аструпом вирушили
всередину острова. Подорож до берегів Північно-Льодовитого океану
тривала з 15 травня по 5 серпня 1892 року і відбувалась нерідко при
сильних морозах (-60°). На північно-східному узбережжі океану Пірі
відкрив затоку Індепенденс фіорд.
Пірі на судні “Рузвельт”
З 1897 року починається новий період у діяльності Пірі. Він розробляє
проект експедиції до полюса саньми по кризі Північного Льодовитого
океану від Землі Гранта – найпівнічнішої частини Канадського арктичного
архіпелагу.
Улітку 1898 року відбулась перша експедиція Пірі по кризі океану на
собаках до Північного полюса. З того часу впродовж чотирьох років підряд
Пірі намагався дійти до полюса, але кожного разу нездоланні перешкоди
стояли на шляху до його мети. Під час одного з походів він відморозив
ноги і втратив сім пальців.
У 1905 році Пірі вирушив у нову експедицію до полюса на спеціально
збудованій для полярних плавань яхті „Рузвельт”. Незабаром після виходу
в плавання судно вступило в боротьбу з кригою і вперто вело її до самого
мису Шерідан, на північному березі Землі Гранта. Тут Пірі зупинився на
зимівлю. Навесні в супроводі кількох допоміжних партій він вирушив до
полюса. Але незабаром рухатися далі вже не можна було через ополонки і
тріщини. Спроба обійти їх ні до чого не привела. Під час сильної бурі
доводилось відлежуватись у спальних мішках. Дорога з кожним кроком
ставала важчою; люди й собаки в запрягах вибивалися з останніх сил.
21 квітня 1906 року Пірі досяг 87° 08’ пн.ш. Так далеко на північ не
заходила жодна людина. Щоб рухатись далі до полюса, не вистачало
продуктів, а й сили людей були виснажені. Мандрівникам довелось
повернутись на судно, яке відвезло їх на батьківщину. Пірі було вже
понад п’ятдесят років, а мети свого життя він все ще не досяг. Улітку
1908 року, вирушаючи у нову експедицію на кораблі „Рузвельт”, Пірі
твердо вирішив, що ця подорож буде для нього останньою. В експедиції
брали участь 21 чоловік. Досвід підказував Пірі, що вийти переможцем в
єдиноборстві з суворою природою він зможе тільки за допомогою ескімосів.
Тому „Рузвельт” заходив у селища на березі Гренландії, де Пірі вербував
ескімосів.
Зимівлю влаштували на мисі Шерідан. Навесні Пірі вийшов у похід до
полюса.
:
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
