РЕФЕРАТ
на тему:
Історія регіональних суспільно-географічних досліджень Запорізького краю
Уявлення про територію складаються на підставі суспільно-географічних
досліджень, як сучасних, так і історичних. Неможливо констатувати
розвиток регіону і прогнозувати його майбутнє, не проаналізувавши
надбання колишніх досліджень.
Перші згадки про наш край ми одержуємо з давніх часів (Геродот, Андрій
Первозванний). У середині ХVІІ ст. про територію проживання запорізьких
козаків у контексті опису України йдеться у відомій книзі француза Г. Л.
де Боплана, виданій російською мовою пізніше (Боплан. Описание Украины.
– СПб, 1832).
Документально зафіксовані дані про Запорізький край охоплюють в
основному два останні сторіччя. З ХІХ ст. маємо дослідження і роботи О.
Афанасьєва-Чужбинського (“Поездка в Южную Россию”, 1863), ”Путевые
записки” Лосоты” (1873), А.Л. Русова (“Русские тракты в конце ХIII – XIV
веков”, 1876), Вернера (“Исторический очерк заселения Мелитопольского
уезда”, 1887), Вернера і Харизоманова (“Сборник сведений по Таврической
губернии”, т.1, выпуск II, 1889), Д.І. Яворницького (Д.И. Иварницкий.
“История Запорожских казаков”, ”Вольности Запорожских казаков”, 1890),
“Дело Мелитопольской Городской Управы”, 1893г., №1, Татаринова (“Очерк
Таврической губернии”, 1894), А. Деревицького (1897), П. К. Дзяковича
(“Очеркъ города Мелитополя и его уъзда в географическомъ отношении”,
1900)
Фундаментальна праця Надії Павлівни Стогній кандидата географічних наук
“Запорожская область. Природа и хозяйство” була надрукована в 1964 році.
Її теоретичні дослідження дуже ємні і складають понад 100 джерел. Серед
них твори вчених фізгеографів і економгеографів, політологів,
статистичні довідники:
Л. С. Берг. Основы климатологии, 1938. Викопні багатства України. За
редакцією Л. Мельнікова, 1933. Геологічна будова та корисні копалини
України. За редакцією С. Соболєва, 1933.
В. В. Докучаев. Наши степи прежде и теперь. СХГ, 1937.
И. А. Железняк. Днепровский каскад гидроэлектростанций. К., 1961.
Запорожская область в годы ВОВ 1941-1945гг. Сборник документов.
Запорожское книжно-газетное издательство. 1959.
А. А. Измаильский. Как высохла наша степь. М., 1897.
Иловайский. Днепровские пороги. Киев.1911.
В. Постников. Южно-русское крестьянское хозяйство. М., 1907.
Сборник статистических сведений по Таврической губернии. Т.5, 1887,
Т.7, 1988, Симферополь. Справочник Таврической губернии за 1911 год.
Чефранов. Морфологічний опис ґрунтів Бердянської коси Азовського
узбережжя. 1928.
Широке вивчення території Запорізького краю почалося з заснування
Мелітопольського відділу Географічного товариства СРСР 29 травня 1956
року. В цей день відбулося багатолюдне зібрання спільноти міста, на
якому було оголошено про народження Мелітопольського відділу.
Засновниками його були доцент, кандидат географічних наук А.А. Хижняк,
краєзнавець і гідрохімік М.О. Алексєєв, кандидат біологічних наук Д.І.
Сакало, краєзнавець історик Г.А. Барков, доктор історичних наук М.Я.
Рудинський – завідуючий відділом первісного ладу Інституту археології АН
УРСР.
Задачі, які ставив перед собою Мелітопольський відділ Географічного
товариства, зводились до наступного:
а) комплексне всебічне вивчення рідного краю (району, області,
Північно-Західного Приазов’я );
б) пропаганда краєзнавчих знань серед населення краю;
в) публікації краєзнавчих матеріалів в збірниках, навчальних посібниках,
краєзнавчих виданнях, періодичній пресі;
г) втілення результатів краєзнавчих досліджень в практику.
В перші роки існування відділу в його складі діяли 6 краєзнавчих
секцій: міська, колгоспно – радгоспна, геолого – гідрологічна, ґрунтів,
флори і фауни, шкільного краєзнавства, туристська. В ті ж перші роки був
організований краєзнавчо – географічний лекторій і експедиційне вивчення
природи і історії краю. На одному з засідань товариства з доповіддю про
своє дослідження з топоніміки виступив запорізький краєзнавець В.Г.
Фоменко, який ознайомив всіх з цікавими історичними фактами,
увіковічених в місцевих географічних назвах. Пізніше ці матеріали лягли
в основу книги В.Г. Фоменко „Звідки ця назва?”, яка зараз є
бібліографічним рідкісним явищем.
На засіданнях товариства розглядались питання географії, історії,
економіки міста і краю, обговорювались особливості природи краю і
питання охорони природи.
Проводилися слухання і обговорення рукописів наукових і краєзнавчих
праць членів товариства. А.А. Хижняк, М.О. Алексєєв, Г.А. Барков
досліджують Мелітополь і видають книгу „Мелитополь. Историко –
географический очерк”. А.А. Хижняк видає книгу „Запорожская область”.
П.П.Орлов надрукував ряд статей по вивченню орнітофауни Нижнього Дніпра
у зв’язку з будівництвом Каховського гідровузла. Б.А. Янковський
надрукував статтю про зміни іхтіофауни Молочного лиману після з’єднання
його з морем. Дві книжки краєзнавчих оповідей видав мисливець-натураліст
Павло Ловецький.
В 18 км від Мелітополя в заплаві ріки Молочної в селі Терпінні
розташована історико-археологічна пам’ятка природи Кам’яна Могила –
унікальний останець сарматських відкладів. Подібного нічого немає ніде в
Причорноморських степах. На стелях і карнизах гротів залишились з давніх
давен численні зображення – петрогліфи, які є цінними документами
первісної ідеології та мистецтва.
Хоча Кам’яна Могила і була вперше досліджена ще в 1890 р. професором
Веселовським, в 1934 р. її якби знову відкрив науковий працівник
Мелітопольського музею В.Н. Даниленко, а в 1936 р. вона була досліджена
начальником Азово-Чорноморської експедиції О.Н. Бадером, суттєве
значення цієї унікальної пам’ятки показав лише М.Я. Рудинський. В
результаті його дослідження було розвідано більше однієї тисячі кам’яних
плит і відкрито 52 плити з наскельними малюнками. Встановлено, що сюжети
малюнків різноманітні і стилістичне оформлення їхнє різне. Це, по
висловленню М.Я. Рудинського, пам’ятки різних етапів історії
стародавнього суспільства на Азово-Чорноморському півдні.
В 1965 році своєрідним підсумком десятиріччя життя і діяльності
Мелітопольського відділу Географічного товариства став друк першої
збірки „Известия Мелитопольского отдела Географического общества УССР и
Запорожского областного отдела общества охраны природы УССР”. В цю книгу
увійшли матеріали про мінеральні багатства та підземні води (А.А.
Хижняк, М.О. Алексєєв), про ґрунти (Орлов Н.Я.), клімат (Пархоменко
М.Л.), комахи (Агєєва К.Н.), про рибогосподарське використання Молочного
лиману (Янковський Б.А.).
Також, були надруковані тези дослідження про аномалії погоди і рідкісні
оптичні явища в атмосфері Мелітопольщини (Семенюта О.М.); про зсуви
північно – західного узбережжя Азовського моря (Мінько А.П.), про
острови в Каховському водосховищі, нотатки про птиць (Левицький П.Ф.),
порівняльна характеристика риб і рибогосподарське значення рік Берди,
Обіточної та Молочної (Лошаков А.С.), птиці Молочного лиману (Орлов
П.П.).
???????¤?¤?$?????? керівництвом вивчатися медико-географічні і
фенологічні проблеми краю. Йшла праця над проблемою „Медико-географічна
оцінка Приазов’я для розвитку відпочинку трудящих”. Результати цих
досліджень друкувались в підсумкових збірниках регіональних конференцій.
Фенологічну секцію очолювала кандидат біологічних наук, доцент Є.В
Мукосєєва. Головна робота цієї секції була спрямована на створення в
Запорізький області мережі добровільних фенокореспондентів. В 1976 році
постійні сезонні спостереження проводились вже у 8 районах області, де
активну участь приймали вчителі географії разом з учнями.
Секція краєзнавства та туризма ( М.О.Алексеєв) сприяла пізнанню рідного
краю. Проводились консультації з питань організації туристичних
подорожей, працювали школи організаторів шкільного туризму і
краєзнавства, апробірувались і пропагувались нові маршрути „На
велосипедах навкруги Азовського моря”, „До витоків ріки Молочної”. Були
організовані перші в місті змагання на шкільних зльотах з орієнтування і
туристичного багатобір?я.
З 1977 року головою Мелітопольського відділу став В.Д. Войлошніков. В
цей час головним в діяльності товариства стали видавнича діяльність
членів відділу і комплексні наукові експедиції по вивченню стану річок –
Молочної, Берди, Лозоватки, Корсак та ін. (М.О.Алексєєв, Г.І.Гаркуша,
С.П.Черевко). Матеріали вивчення малих річок доповідались на засіданнях
місцевих виконкомів, друкувались в періодичній пресі міст області.
Продовженням видавничої діяльності товариства стає випуск краєзнавчих
збірників: „Природні умови і господарство північного заходу Приазов’я”
(1972р.) „Геологія в шкільному курсі географії” (1983 р.) за редакцією
В.Д. Войлошнікова), „Методика вивчення географії Запорізької області”
частини 1,2,3 (1984р.), „Проблеми екології та
природокористування”(1994).
Науковці Мелітопольського педінституту досліджують широкий спектр
проблем розвитку живої і неживої природи краю : „Районування території
Запорізької області за екологічною ситуацією” (Огай В.Ф. та ін.),
„Заходи по оздоровленню навколишнього середовища Запорізької області”
(Голіков М.Ф.), „Еколого-економічна оцінка водних ресурсів та їх
використання в Запорізькій області”, „Територіальна організація
природних умов і ресурсів Запорізької області” (Арабаджі О.С). Сажнева
Н.М., Левада О.М., Чепиль Ю.А. «Оценка природных рекреационных
предпосылок Запорожского Приазовья», Серебрякова Р.В. и Иванова В.М.
«Проблема природного и отраслевого районирования степных зон юга
Украины» (на примере Запорожской области), Тюкова В.В., Крылов Н.В.,
Торбунова М.Д. «Почвы и земельные ресурсы Запорожской обл.», Барабоха
Н.Н. «К вопросу изучения хроноорганизации степных ландшафтов», Кулык
П.Р. «Внутренние воды Западного Приазовья», Глущенко Ю.И. «Некоторые
аспекты формирования структуры антропогенных ландшафтов Запорожской
области», Тамбовцев Г.В., Тамбовцева А.Т. «Концепция
эколого-экономического районирования территории мезорегионального
уровня».
У 1998 році виходить збірник „Рекреаційні дослідження Приазовського
регіону”. Перед цим у Мелітопольському педінституті формується
рекреаційна наукова школа під керівництвом Сажнєвої Н.М. Науковці
працюють над відповідними дисертаціями і захищають їх – Байтеряков О.З.
у 1996 р., Донченко Л.М. та Яковенко Н.В. у 2002 р., зараз працюють
Арсененко І.А. та Орловська Т.О.
Кожна людина повинна знати свій край. В 1991 р. Міністерство освіти
видало програму вивчення у школах рідного краю. У 1993р. Сажнєва Н.М.
надрукувала „Методичні розробки вивчення рідного краю в школі” для
вчителів за програмою Міністерства освіти.
Настала потреба у посібнику для учнів. Вчителі з тридцятирічним досвідом
праці в школі накопичили великий за обсягом краєзнавчий матеріал (з
власних теоретичних та польових досліджень у походах по рідному краю з
учнями). В 1997 р. Шиловою Л.Г. та Тимашовою В.І. виданий посібник для
учнів „Географія рідного краю. Запорізька область” для вивчення у 5
класі та для використання у 6-9 класах школи.
Вивчення курсу „Географія рідного краю” в школі має велике значення для
формування особистості, виховує у дитини не тільки наукову обізнаність з
питань розвитку знань про рідний край, а й патріотизм – любов до свого
краю і Батьківщини.
Членами Мелітопольського відділу географічного товариства продовжуються
краєзнавчі дослідження. Так, у 1997 році виходить книга „Народи
Північного Приазов’я ” під редакцією І.П.Аносова, М.В. Елькіна, Б.М.
Кочерги. Великий внесок у друк цієї книги вніс М.В. Крилов, дослідження
якого з питань населення краю викликали зацікавленість вчених з-за
кордону.
В 1998р. друкується книга Б.Д. Михайлова „История г.Мелитополя”.
Запорізький край особливо ретельно досліджується зі створенням геофаку
МГПІ у 1961р. Проблеми не доскональності окремих досліджень народжуються
в процесі життя (раціональне природокористування, раціональне розміщення
господарства, забруднення навколишнього середовища, знаходження нових
аспектів розвитку господарства у ринкових умовах та ін.). Вчені зараз
уже (з 2000 року) педуніверситету ретельно займаються польовими та
прикладними дослідженнями. Так в 2004 році на кафедрі фізичної географії
закінчена наукова тема “Фізико-географічні дослідження
природно-ресурсного потенціалу Запорізької області та суміжних
територій”. Провідним напрямком в загальній темі та індивідуальних тем
викладачів кафедри було наукове обґрунтування ефективності використання
природно-ресурсного потенціалу Запорізької області. Водні ресурси
області вивчав доцент Левада О.В., рекреаційний потенціал – ас. Непша
О.В., природоохоронні об’єкти і території в структурі ПРП Запорізької
області досліджував доцент Воровка В.П. Зараз кафедра фізичної географії
МДПУ працює над темою “Дослідження екологічного стану
природно-територіальних комплексів Запорізької області і суміжних
територій в умовах сучасного природокористування”. Доцент Левада О.В.
працює над фізико-географічним моніторингом у природокористуванні
Запорізької області, старший викладач Прохорова Л.А. вивчає
геоекологічна ситуацію промислового міста на прикладі міста Мелітополя.
Учителі географії теж приймають участь у дослідженнях (раціональне
водокористування на фоні дефіциту прісної води, забруднення повітря
викидами автотранспорту на трасі Москва-Сімферополь, та ін.), залучаючи
до цього і учнів. Цьому сприяють заняття учнів у Малій Академії Наук, де
учні під керівництвом науковців з університету досить успішно
залучаються до досліджень. Наполегливі досягнення результативності
досліджень формують у учнів науковий світогляд та відповідальність за
свої дії.
Література:
І.П. Аносов, М.В. Елькін та ін. Народи Північного Приазов?я (етнічний
склад та особливості побутової культури). 1998.
П.К. Дзякович. „Очеркь города Мелитополя и его уезда в географическомъ
отношении”. Мелитополь, 1900 г.
Известия Мелитопольского отдела Географического общества УССР и
Запорожского областного отделения общества охраны природы УССР.
„Промінь”. Днепропетровск, 1965.
Б.Д. Михайлов. История города Мелитополя. «Просвіта». Запоріжжя, 1997р.
Сборник научных трудов преподавателей и сотрудников
естественно-географического факультета. -Мелитополь, 1994.
Н.М. Сажнєва. Методика вивчення рідного краю Запорізької області.
-Мелітополь, 1993.
Н.П. Стогний. Запорожская область. -Запорожье, 1963г.
А.А Хижняк. Запорожская область. 1965г.
Л.Г. Шилова, В.І. Тимашова. Географія рідного краю. Запорізька область.
–Запоріжжя, „Просвіта”. 1997.
Шилова Л. Історія регіональних суспільно-географічних досліджень
Запорізького краю//Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. –
Тернопіль.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
