UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрофесор Євген Храпливий: з історії становлення української агрогеографії (реферат)
Авторdimich
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1496
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

Професор Євген Храпливий: з історії становлення української

агрогеографії

 

 

 

Розвиток традиційного економічного напряму вітчизняної суспільної

географії, що потребує у сучасних умовах своєрідного “реанімування” на

нових методологічних засадах, зумовлює необхідність дослідити

становлення його науково-теоретичних основ в історичному аспекті.

Особливо це стосується географії сільського господарства, оскільки

поступальний розвиток цієї сфери економічної діяльності був перерваний

практикою соціалістичних “перетворень” у 20–30 роках ХХ ст. в межах УРСР

та у післявоєнний період на західноукраїнських землях. Специфічний

соціально-економічний розвиток нашої країни призвів до того, що постаті

українських учених-аграрників були забуті, а їхні наукові напрацювання

відкинені.

 

До неординарних постатей учених-аграрників належить і професор Євген

Храпливий (1898–1949) – виразник кооперативних ідей в українській

аграрній науці довоєнного періоду, поборник матеріального добробуту й

освітньо-духовної культури українського селянства. Здобувши освіту на

агрономічному факультеті Віденської Земельної Академії, вивчивши досвід

кооперативного руху європейських країн, попрацювавши в гуртках

Товариства “Сільський господар” і читальнях “Просвіти”, у Ревізійному

Союзі Українських Кооператив (РСУК), Є. Храпливий доходить висновку, що

найшвидшого економічного та соціального розвитку українського села можна

досягнути через демократичний кооперативний рух, самостійність селян у

визначенні виробничого напряму сільськогосподарських підприємств, а

також їхню участь в обслуговувальних і збутових кооперативах.

 

Близькість ідей Є. Храпливого з організації сільського господарства до

сучасних наукових основ сільськогосподарського виробництва, заготівлі та

переробки сільськогосподарської продукції, до концепції міжгалузевого

комплексування, що домінувала в радянській економічній географії,

пояснює необхідність залучення його наукової спадщини до історії

становлення української агрогеографії.

 

Є. Храпливий в основу перебудови українського села пропонує теорію

суспільної (громадської) агрономії. У наукових розвідках “Шляхи праці

нашої суспільної агрономії” (Львів, 1931), “Як піднести наше

хліборобство” (Львів, 1932) Є. Храпливий визначає засади, програмні

напрями і завдання суспільної агрономії у розвитку західноукраїнського

сільського господарства.

 

Агрономія, за Є. Храпливим, – це праця над піднесенням сільського

господарства. Вона поділяється на приватну та публічну. Приватна – це

та, яку проводять господарі, публічна – заходи, які здійснює держава,

самоврядування, добровільні хліборобські організації. “Суспільна

аґрономія, себто ця ділянка агрономічної праці, яка поставила собі за

завдання службу суспільству, народові, працює в приватній і в публічній

аґрономії, вибираючи з одної і другої те, що конечне для зорганізованого

загалу хліборобів” [5, с. 3].

 

Є. Храпливий стверджує, що найкраще суспільна агрономія розвивається у

тих країнах, де державні та самоуправні закони переносять велику частину

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ