.

Адміністративно-територіальний устрій України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 7773
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Адміністративно-територіальний устрій України

 Адміністративно-територіальний устрій — це поділ території держави на
систему територіальних одиниць різного рівня, відповідно до яких
утворюються місцеві органи державної влади і управління. Початки такого
поділу можна вбачати в землях-князівствах Київської Русі (Київська,
Чернігівська, Переяславська, Волинська, Галицька), які ділилися на
волості, що здебільшого були малими князівствами. Більш стійка система
адміністративно-територіальних одиниць склалася у XV — XVI ст. у
Польсько-Литовській державі — воєводства, землі і повіти. У гетьманських
державах XVII — XVIII ст. на українських землях витворився своєрідний
адміністративно-територіальний устрій, продиктований суворими воєнними
умовами, — поділ на полки, сотні і курені.

У часи входження українських земель до складу інших держав на них
формувалися такі адміністративно-територіальні одиниці, які існували в
цих країнах: в Росії — губернії, повіти, волості, у Польщі — воєводства,
повіти, гміни. За часів Української Народної Республіки (1918 р.) її
територію планувалося поділити на землі (всього 30), волості і громади,
але проект цей не було реалізовано.

У складі СРСР адміністративно-територіальний устрій України
неодноразово змінювався, аж поки в 1932 р. не набув сучасного вигляду —
поділу на адміністративні області, райони і місцеві ради (міські,
селищні, сільські). Кількість адміністративно-територіальних одиниць
також не була сталою у зв’язку з їх реорганізацією (роздрібненням чи
укрупненням) і приєднанням до УРСР нових земель. Так, на
західноукраїнських землях, що відійшли в 1939 р. від Польщі, було
створено 6 нових областей (пізніше Дрогобицьку область об’єднано із
Львівською), на землях, що відійшли в 1940 р. від Румунії, —- 2 області
(Чернівецьку та Ізмаїльську, останню пізніше об’єднано з Одеською), а на
Закарпатті, яке в 1945 р. відійшло від Чехо-Словаччини, — однойменну
область.

У 1954 р. Україні було передано Кримську область, а в 1991 р. її
перетворено в автономну республіку (автономний статус Криму існував у
складі Росії з 1921 до 1944 р.).

статусом — Київ (як столиця країни) і Севастополь (місце перебування
військово-морських флотів України і Росії).

Одиницями середньої ланки в адміністративно-територіальному поділі
України є райони і міста обласного (а в АР Крим — республіканського)
значення. Найнижчою ланкою адміністративно-територіальної системи є
міста районного значення, селища міського типу і сільські ради; останні
можуть охоплювати одне або декілька сіл. Кожна з
адміністративно-територіальних одиниць має свої органи управління з тими
чи іншими повноваженнями. Найбільші міста (Київ, більшість обласних
центрів, Севастополь, Кривий Ріг, Маріуполь та ін.) поділяються також на
міські райони.

Україна є республікою. Державна влада в країні здійснюється на засадах
поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Найвищими органами їх є
відповідно Верховна Рада (парламент), Кабінет Міністрів і Верховний Суд.
Главою держави є Президент, який обирається громадянами України на
основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного
голосування строком на п’ять років. За таким же принципом кожних чотири
роки обираються депутати парламенту та органів місцевого самоврядування
всіх рівнів — від обласного до сільського.

Україна — унітарна держава. Це означає, що управління країною
здійснюється з одного центру (столиці), в ній діє єдина для всієї
території Конституція, існує єдина система найвищих органів влади, єдине
правове поле. Адміністративно-територіальний поділ країни сприяє
реалізації державної влади на місцях і здійсненню місцевого
самоврядування. Правда, в рамках, закріплених Конституцією України та
відповідними законами, певну самостійність у вирішенні питань
соціально-економічного і культурного розвитку й охорони природи має
Автономна Республіка Крим. У ній прийнята своя Конституція, діють свої
органи державної влади — Верховна Рада і Рада Міністрів. Однак
нормативно-правові акти і рішення, які приймаються ними, не можуть
суперечити Конституції і законам України.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020