UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтановлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1726
Скачало136
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Становлення та розвиток дискусії у методиці навчання історії в школі

 

Сучасне суспільне життя в Україні, швидко змінюючись, вимагає

відповідних змін і в освіті. Шкільна історична освіта має дати учням не

лише суму нових знань, але й сприяти серйозній внутрішній роботі щодо

формування власного ставлення до ідей, цінностей та інформації, обробка

та вибір якої потребують від школярів уміння аналізувати факти й

судження, аргументовано захищати власну точку зору. Зміна навчальних

пріоритетів зумовила посилення уваги до методів і технологій

інтерактивного навчання, зокрема дискусії.

 

Останнім часом у методичній літературі з’явилася низка матеріалів,

присвячених дискусії, яку досліджували в контексті інтерактивних

технологій навчання О.Пометун, Л.Пироженко, О.Колеченко, моделювання

процесу навчання в школі – К.Баханов, М.Кларін, активних та

інтерактивних методів навчання – Б.Бадмаєв, організації та проведення

різних видів діяльності – М.Короткова та О.Степанищев, співставленя

понять “диспут” та “дискусія” – Р.Осадчук, О.Фідря, Г.Відаймо та

І.Хоменко, класифікації їх різновидів – О.Савчук, способів організації

груп під час обговорення – В.Приходько, їх організації та проведення –

О.Ісаєва, особливостей організації окремих видів дискусії (круглого

столу) – Г.Головченко.

 

Однак, незважаючи на те, що вивчалося широке коло проблем, було

проведено багато досліджень, певні аспекти застосування дискусії

залишилися поза увагою сучасних дослідників. Тому мета статті полягала в

дослідженні процесу становлення та розвитку дискусії у методиці навчання

історії в різні історичні періоди.

 

Дискусії в навчанні почали застосовувати ще в Стародавній Греції. У V

ст. до н.е. Сократ використовував метод питань та відповідей

(діалектичний діалог), який пізніше дістав назву “сократичної бесіди”.

Філософ вважав, що за допомогою цього методу народжувались думки, а

спільний пошук істини створював певні етичні взаємини між учителем та

учнем. Специфічними у сократівському методі були “іронія” та “майєвтика”

(за формою), “індукція” та “визначення” (за змістом). Головними засобами

іронії були натяки, прислів’я, порівняння, завдяки яким у співрозмовника

виникали сумніви у правильності традиційних уявлень. Такий метод

дозволяв, з одного боку, активізувати процеси мислення, а з іншого –

психологічно підтримати учня [7, c.65]. Сократ не визнавав нічого, в

чому не був упевнений особисто і чого б він не дослідив за допомогою

власного розуму. На цій підставі він не пропонував учням нічого в

готовому вигляді. Спосіб навчання у Сократа був досить невимушеним,

розмовним; виходячи з найближчого та найпростішого, мислитель завжди

знаходив необхідні приклади у звичайних речах [12, c.32].

 

Багато уваги приділили вивченню дискусійно-діалогічного аспекту

розв’язання спірного питання видатні грецькі філософи Платон і

Аристотель. Сутність діалогу, на їх думку, “прихована” в постановці

проблеми. Її пізнання та розкриття неможливе без урахування думки іншої

людини, без протилежного погляду. В одному зі своїх діалогів Платон

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ