.

Перспективні напрями формування вокально-виконавської надійності у майбутніх учителів музики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
129 1217
Скачать документ

Реферат на тему:

Перспективні напрями формування вокально-виконавської надійності у
майбутніх учителів музики

Модернізація системи освіти в період демократичних перетворень
українського суспільства вимагає вдосконалення традиційних методів
підготовки педагогічних кадрів. Проблема надійності співу досить гостро
постала перед теорією та методикою вокального навчання майбутніх
учителів музики. Аналіз праць з психології, педагогіки та
мистецтвознавства надав змогу констатувати, що не всі досягнення
сучасної науки використовуються у процесі розвитку вокально-виконавської
надійності фахівців. Зокрема, поза увагою визначних педагогів та
виконавців залишилися вихідні положення психологічної науки стосовно
залежності результативності діяльності від емоційних станів суб’єктів
(Л.Алєксєєва, І.Арцимович, Є.Ксенофонтова, В.Кузнєцов, І.Матюша,
І.Сімаєв, Т.Чечет та інші науковці).

Саме тому виникла необхідність з’ясувати доцільність їх використання у
практиці навчання вокалістів. Для цього проводилося анкетування
майбутніх учителів музики. Враховуючи специфіку музично-виконавської
діяльності вокалістів і ту особливість, що відповіді даватимуться
студентами відразу по завершенні виступів, для зручності та заохочення
дбайливого ставлення респондентів до змісту дихотомічної анкети було
включено запитання лише закритого типу. Так, для з’ясування доцільності
використання у вокальній підготовці майбутніх учителів музики ідей
відносно застосування відповідного знаку емоцій у недопущенні
дезорганізації регулятивних процесів діяльності та впливу емоцій, що
виникають унаслідок розбіжності між бажаними й реальними результатами
співу, на надійність відтворення матеріалу, згідно з теорією
когнітивного дисонансу нами розроблено чотири запитання, а саме: “Чи
бувало у Вас незадоволення своїм співом при роботі над музичними
творами, які виконувалися Вами сьогодні? Чи було у Вас незадоволення
результатами діяльності безпосередньо в процесі співу під час
сьогоднішнього виступу? Чи отримували Ви задоволення (радість) від співу
при роботі над музичним творами? Чи отримували Ви задоволення від
діяльності безпосередньо в процесі співу на естраді?”

Для перевірки дієздатності ідеї щодо позитивної ролі астенічного впливу
емоцій на музично-виконавську діяльність студентів-вокалістів було
обґрунтовано зміст п’ятого запитання дихотомічної анкети: “Чи доводили
Ви свій голос до перенапруги під час підготовки до виступу?”. Стосовно
залежності результативності співу виконавців як у звичних, так і в
емоціогенних умовах від оптимальної інтенсивності їх емоцій відповідало
шосте запитання даної анкети: “Чи запам’ятовували Ви емоційну
насиченість кожної інтонації в процесі роботи над музичними творами?”.
Визначення доцільності використання психологічного положення про
емоційну передачу зворотної інформації не тільки на свідомий рівень
суб’єктів, але також і на позасвідомий, завдяки чому відбувається
безпосереднє управління поведінкою, вимагало внести до анкети таке
(сьоме) запитання: “Чи відчували Ви сьогодні, як сприймають Ваш спів
слухачі?”.

Перед анкетуванням респондентів під час певної форми звітності студентів
(заліків чи екзаменів) необхідно було провести контрольні заміри їх
виконавської надійності. Це вимагало визначити параметри контрольних
замірів та критерії оцінки досліджуваного феномену. Для вирішення цих
завдань детально аналізувалася сутність вокальних умінь і навичок, котрі
формуються на основі оволодіння акустичними (висота, сила звуку, чистота
інтонації, висока співацька форманта, вібрато, імпеданс тощо ),
фізіологічними (співацьке дихання, атака та опора звуку,
нервово-м’язовий комплекс вокальної моторики тощо) і орфоепічними
(чіткість дикції, прикритість та округлість звуку, система навичок з
вокальної орфоепії тощо) механізмами голосоутворення. Враховуючи
технічні можливості проведення контрольних замірів досліджуваного
феномену, специфіку та точність у трактовці змісту кожного поняття
різними особистостями, виокремилися такі параметри, як: непопадання на
потрібну висоту звуку; хрипота; детонація; метро-ритмічні похибки;
забування літературного тексту; запинки; зупинки; незавершене
відтворення музичного твору.

Керуючись кількісними показниками допущених помилок за зазначеними
параметрами, було обґрунтовано зміст чотириступеневої системи оцінювання
сформованості вокально-виконавської надійності в майбутніх учителів
музики. Високому рівню надійності співу властиве безпомилкове виконання
програми за досліджуваними параметрами. Середньому – допущення не більше
шести помилок за досліджуваними параметрами, виключаючи “зупинки” та
“незавершене виконання творів”. Низький рівень надійності співу
встановлювався за умови допущення не більше трьох “зупинок” та шести
помилок за зазначеними параметрами, окрім “незавершене виконання творів”
або шести–дванадцяти помилок за всіма параметрами без “зупинки” і
“незавершеного виконання творів”. Допущення більше дванадцяти помилок за
досліджуваними параметрами або більше трьох “зупинок”, незалежно від
загальної кількості помилок чи навіть “незавершеного виконання” хоча б
одного з творів програми, відповідало дуже низькому рівню надійності
співу. При розробці критеріїв оцінки рівнів сформованості виконавської
надійності враховувалася та обставина, що з усіх досліджуваних
параметрів “зупинка” та “незавершене відтворення музичного матеріалу”
залишають найнегативніше враження у слухачів від якості співу.

Для проведення контрольних замірів сформованості вокально-виконавської
надійності та анкетування було відібрано 194 студенти-вокалісти
мистецьких факультетів вищих педагогічних навчальних закладів. Загальні
показники надійності їх співу та рівні сформованості досліджуваного
феномену відображено в табл. 1 та табл. 2. Відсоткові величини
усередненої кількості позитивних відповідей респондентів на запитання
анкети з урахуванням продемонстрованих ними рівнів вокально-виконавської
надійності обчислювались за допомогою формули:

,

де ? – середня арифметична величина (САВ) позитивних відповідей у %, ? –
знак підсумовування, an – отримані варіанти позитивних відповідей у %, n
– число варіантів.

$

Q

$

Q

ети: “Чи було у Вас незадоволення своїм співом при роботі над музичними
творами, які виконувалися Вами сьогодні?” – дала відповідна кількість
респондентів певних рівнів вокально–виконавської надійності, а саме:
високого рівня – 100%; середнього рівня – 86,7%; низького рівня – 13%;
дуже низького рівня – 5%.

Усереднена величина позитивних відповідей у відсотках респондентів усіх
рівнів вокально-виконавської надійності на друге запитання анкети: “Чи
було у вас незадоволення результатами діяльності безпосередньо в процесі
співу під час сьогоднішнього виступу?” – становить: 0% виконавців
високого рівня надійності співу; 21% вокалістів середнього рівня
виконавської надійності; 86,9% майбутніх фахівців низького рівня
надійності співу; 100% респондентів дуже низького рівня
вокально-виконавської надійності.

Таблиця 1

Загальні показники контрольних замірів надійності співу студентів

Загальна

кількість

студентів Параметри ВВН

Неп. на звук Хри- пота Де-тона-ція Мет.-ритм. п-ки Знання літ. тексту
За-пинки Зу-пинки Не- зав. твору

194 293 134 206 216 63 139 74 14

Таблиця 2

Рівні сформованості вокально-виконавської надійності студентів

Загальна кількість студентів Рівні ВВН

Високий Середній Низький Дуже низький

194 3 (1,5%) 73 (37,6%) 94 (48,5%) 24 (12,4%)

Математично оброблені показники позитивних відповідей респондентів на
третє запитання анкети: “Чи отримували Ви задоволення (радість) від
співу при роботі над музичним творами?” – у відсотковому зображенні
виглядають так: високого рівня – 75,5%; середнього рівня – 70,6%;
низького рівня – 29,7%; дуже низького – 8,6%.

Кількість відповідей респондентів у відсотках на четверте запитання
анкети: “Чи отримували Ви задоволення від діяльності безпосередньо в
процесі співу на естраді?” – відповідно до рівнів надійності співу має
такий вигляд: 100% виконавців високого рівня надійності співу відповіли
“Так”; 45,7% вокалістів середнього рівня виконавської надійності також
надали позитивні відповіді; 26,5% майбутніх учителів музики, що
продемонстрували низький рівень досліджуваного феномену, надали
позитивну відповідь на це запитання; 8,6% студентів дуже низького рівня
вокально-виконавської надійності відповіли позитивно.

Аналізуючи показники відповідей на перші чотири запитання анкети,
простежується така закономірність: якщо незадоволення процесом співу під
час роботи над музичними творами позитивно впливає на виконавську
надійність, а аналогічний емоційний стан на сцені – негативно, то
задоволення музичною діяльністю як у процесі підготовки до виступів, так
і на естраді постійно сприяє росту досліджуваного феномену.

Стверджувальні відповіді респондентів усіх рівнів вокально-виконавської
надійності на п’яте запитання анкети: “Чи перенапружували Ви свій голос
під час підготовки до виступу?” – надали змогу визначити таку їх САВ у
відсотках: високий рівень – 0%; середній рівень – 41,9%; низький
рівень – 70,3%; дуже низький рівень – 90,8%.

Аналіз цих показників дозволив констатувати, що перенапруга власного
голосу під час підготовки до виступу сприяє заниженню рівня надійності
співу.

Кількість позитивних відповідей респондентів у відсотках на шосте
запитання анкети: “Чи запам’ятовували Ви емоційну насиченість кожної
інтонації в процесі роботи над музичними творами?” – незалежно від рівня
вокально-виконавської надійності становить 0%, що дало підстави
стверджувати: у процесі музично-виконавської діяльності майбутніх
фахівців зовсім не використовується ідея стосовно доцільності
запам’ятовування емоційної насиченості кожної музичної інтонації.

На останнє запитання даної анкети: “Чи відчували Ви сьогодні, як
сприймають Ваш спів слухачі?” – позитивні відповіді респондентів згідно
з їх рівнями вокально-виконавської надійності склали такі САВ у
відсотках: 75% виконавців високого рівня надійності співу; 37,6%
вокалістів середнього рівня виконавської надійності; 18,8% майбутніх
учителів музики, що продемонстрували низький рівень досліджуваного
феномену; 8,6% студентів дуже низького рівня вокально-виконавської
надійності.

Відображення САВ показників позитивних відповідей у відсотках дозволило
простежити таку закономірність: чим гірше відчувається виконавцями
динамізм сприймання їх співу слухачами, тим нижче демонструється
вокально-виконавська надійність у прилюдних виступах.

Таким чином, узагальнюючи всю вищевикладену інформацію щодо залежності
результативності діяльності від емоційних станів співаків, можемо
зазначити, що процес формування вокально-виконавської надійності у
майбутніх учителів музики потребує вдосконалення. Перспектива його
поліпшення простежується в застосуванні психологічних положень стосовно:
1) застосування відповідного знаку емоцій у недопущенні дезорганізації
регулятивних процесів будь-якої діяльності; 2) впливу емоцій, що
виникають унаслідок розбіжності між бажаними й реальними результатами,
на ефективність діяльності, згідно з теорією когнітивного дисонансу; 3)
позитивної ролі певного астенічного впливу емоцій на результативність
діяльності суб’єктів; 4) залежності результативності діяльності фахівців
від оптимальної інтенсивності їх емоцій; 5) емоційної передачі зворотної
інформації не тільки на свідомий рівень суб’єктів, але також і на
позасвідомий, котрі безпосередньо управляють поведінкою суб’єктів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гребенюк К.Є. Вокально-виконавська творчість: Дис… д-ра
мистецтвознавства: 17.00.03. – К., 2000. – 370 с.

2. Марковец Л.А. Педагогические аспекты подготовки будущего
учителя-музыканта к выступлению перед школьной аудиторией: Дис… канд.
пед. наук: 13.00.02. – М., 1997. – 139 с.

3. Симаева И.Н. Динамика эмоционально-чувственного состояния личности в
процессе адаптации к деятельности: Дис… канд. психол. наук: 19.00.01.
– Новосибирск, 1996. – 130 с.

4. Чечет Т.И. Подготовка будущих учителей к созданию
эмоционально-эстетических ситуаций в процессе личностно-ориентированного
обучения: Дис… канд. пед. наук: 13.00.08. – Волгоград, 1997. – 177 с.

5. Юник Д.Г. Структурно-функціональна модель виконавської надійності
музикантів-інструменталістів // Збірник наукових праць БДПУ (Педагогічні
науки). – №2. – Бердянськ: БДПУ, 2006. – С. 110-117.

6. Jordan-Szymanska A. Psychologiczne mechanizmy oceniania z muzycznych
// Wybrane zaradnienia z psychologii muzuki. – Warszawa, 1990. –
P. 173-186.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020