.

Педагогічна спрямованість та професійні якості вчителя (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
279 5624
Скачать документ

Реферат на тему:

Педагогічна спрямованість та професійні якості вчителя

Проблема вивчення особистості вчителя має давню історію як у
вітчизняній, так і зарубіжній психологічній, соціальній, педагогічній та
медичній науках.

У Давньому Вавилоні, Єгипті, Сирії педагогічну діяльність найчастіше
здійснювали жерці, а в Давній Греції – найрозумніші, найталановитіші
вільнонаймані громадяни. У Давньому Римі цю роботу доручали державним
чиновникам, які добре оволоділи науки, багато мандрували, знали мови,
культуру і звичаї різних народів.

У середньовіччі педагогічною діяльністю займалися, переважно,
священники, однак у міських школах та університетах – усе частіше люди
зі спеціальною освітою. У Давньоруській державі педагогів називали
„майстрами”.

В Україні педагогічна думка традиційно розвивалася на рівні світової
педагогіки. Ще в Київській Русі сформувалася виховна система, в якій
чільне місце посідали методи виховної роботи на засадах любові до
Батьківщини, гуманного ставлення до людини, дисципліни, мужності тощо.
Педагогами та вихователями були чесні, благородні, безкорисливі люди,
здатні застосовувати свої знання в житті та передати їх іншим [1].

Вагомий внесок у розробку вимог до особистості вчителя зробив видатний
український педагог А.Макаренко. Він приділяв особливу увагу створенню
колективу педагогів, ставив конкретні вимоги до вчителя.

Видатний український педагог В.Сухомлинський у своїй діяльності,разом з
іншими напрямками досліджував проблеми педагогічної майстерності. Він
увійшов в історію української педагогічної спадщини своїми творами, що
містили найпередовіші педагогічні ідеї. Багато положень його творчості й
нині є актуальними.

Сучасні педагогічні дослідження збагачують педагогічну думку новими
ідеями.

Особистість вчителя (її цінностні орієнтації, мотиви, ідеали тощо)
характеризується педагогічною спрямованістю та визначаються сутність
педагогічної діяльності й спілкування: чому працює вчитель, яке він
ставить завдання та мету, які обирає засоби досягнення та рішення
завдань. Тому властивості особистості виступають головними факторами
діяльності вчителя. У своїх дослідженнях А.К.Маркова [2] відмічає, що
структура особистості вчителя складається з мотивації особистості
(спрямованість особистості та її види), властивостей особистості
(педагогічні здібності), інтегральних характеристик особистості
(педагогічне самопізнання, творчий потенціал, самоосвіта, самовиховання)
тощо.

Мотивація особистості педагога обумовлена її спрямованістю і
складається з цінностних орієнтацій, мотивів, цілей, ідеалів.

Спрямованість особистості насамперед визначає систему базових відношень
людини до освіти та самого себе, єдність його поведінки та діяльності.

Педагогічна спрямованість майбутнього вчителя – це мотивація до
професії, головне в якій – орієнтація на розвиток особистості учня, що
не обмежується любов’ю до дітей. Насамперед це прагнення стати
висококваліфікованим учителем, яке допомагає подолати труднощі на цьому
шляху. Його спрямованість виявляється у професійній життєдіяльності, в
окремих педагогічних ситуаціях, сприйняттям та логікою поведінки,
загальними проявами особистості тощо [2].

Здібності вчителя, розглядають переважно як індивідуальні стійкі
якості, що сприяють успішному виконанню його діяльності.

Дослідження багатьох науковців вказують на різний склад
професійно-творчих здібностей педагога. Так, наприклад, А.І.Щербаков [3]
вказує на індивідуально-психологічні особливості особистості педагога,
від розвитку яких залежить рівень його професійно-творчих досягнень:

– любов до дітей і потреба працювати з ними;

– цільність характеру;

– самостійність;

– адекватність сприйняття вчителем дитини;

– педагогічне прогнозування і практичні навички та вміння тощо.

Є й інші підходи до аналізу педагогічних здібностей. Наприклад,
Л.В.Кузьміна [4] виокремлює наступні групи якостей: комунікативні,
організаторські, гностичні.

Звісно, що кожна з педагогічних здібностей може виявлятися в різних
ситуаціях, в тому числі і творчих, де діяльність педагога
перетворюється на творчість учня. Тому одна з важливих якостей педагога
як особистості – це надзвичайно високий рівень емпатії, або за влучним
висловлюванням В.Л.Леві, мистецтво бути іншим [5]. І чим вище здатність
педагога до співчуття і до співтворчості, тим вищі його творчі
результати.

В.Л.Леві [5], характеризуючи різноманітність творчих проявів педагога,
показує, що вчитель залежно від ситуації, може бути спостерігачем,
контролером, наставником, лікарем, дослідником, товаришем тощо.

Дослідники цієї проблеми виділяють головні, на їх погляд, групи
здібностей: загальні та спеціальні. До загальних вони відносять
насамперед інтелектуальні; до спеціальних – необхідні для успішного
здійснення спеціальних видів діяльності.

Показником рівня загальних здібностей є успішність навчання в середній
школі.

Рівень спеціальних педагогічних здібностей визначити складніше, бо вони
зверненні як до учнів.ю так і до самого вчителя і мають гностичний
елемент – досконале володіння психологією учня, вміння планувати свою
діяльність, постійна самоосвіта та самовиховання.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень [1], [2], [3], [4], [5], [7]
дозволив визначити перелік якостей, необхідних вчителю.

Вони були об’єднанні в три групи:

– емоційно-вольова сфера особистості;

– професіоналізм;

– когнітивна та комунікативна сфери.

Для виявлення ставлення вчителів та адміністрації загальноосвітніх шкіл
до наявності в особистості педагога певних якостей, наявності
випадкової, ситуативної або необхідної наявності педагогічних якостей,
проведено дослідження.

Педагогам було запропоновано анкети. В анкетуванні взяли участь понад
400 педагогів загальноосвітніх шкіл м. Бердянська та районів Запорізької
області. Крім того, було проведено співбесіди з адміністрацією шкіл,
колегами; анкетування та творчі роботи серед учнів тощо.

Наведемо деякі узагальнені дані, що засвідчують ставлення респондентів
до запропонованого в анкетах переліку якостей.

Таблиця 1

Педагогічні

якості Випадкова

присутність

якості (%) Ситуативна

присутність

якості (%) Обов’язкова

присутність

U Jo

¶ ¬!E#/////////////eeeeeeeeeeeeee

i

a$gd aae

i

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

????d

?

13. Ініціативність 0,93 47,22 51,85

14. Вимогливість до себе та оточуючих 5,56 22,22 72,22

Аналіз таблиці наочно ілюструє, що більшість якостей, запропонованих до
розгляду, вчителі вважають необхідними для здійснення ефективної
педагогічної діяльності, але головними (на погляд респондентів) є такі:

– справедливість 82,41%;

– любов до дітей, потреба працювати з ними 89,81%;

– здатність „подати” навчальний матеріал 81,48%;

– тактовність 83,33%;

– вміння слухати співрозмовника 81,48%;

– вміння контактувати з учнями 84,26%.

Учителі вказують на необхідність високого професіоналізму педагога,
педагогічну майстерність, педагогічний такт тощо.

Друге місце за значенням займають більшість якостей емоційно-вольової
сфери (від 60% до 78%) та деякі професійні й комунікативні якості.
Найменш необхідними (на погляд респондентів) є такі:

– емоційність (1,67%);

– самовпевненість (36,11%);

– проективні, конструктивні, клерувальні здібності, пов’язані зі вмінням
впливати на іншу людину (46,3%);

– педагогічна імпровізація (50%);

– інтуїтивне мислення (47,22%).

Аналіз анкет дозволив визначити, що молоді вчителі такі якості
емоціонально-вольової сфери особистості педагога, як чутливість,
стриманість, здатність до співпереживання та співчуття відносять до
випадково присутніх тоді як вони є найнеобхіднішими у роботі з учнями
навчально-виховних закладів. Хто як не вчитель та вихователь є для дітей
другом і наставником, з яким можна спілкуватися, ділитися своїми
проблемами, прагнути розуміння та допомоги.

Необхідно зазначити, що ставлення вчителів до деяких якостей
особистості педагога в різних контекстах анкети дещо не однозначне,
оскільки серед респондентів є педагогічні працівники, які мають різну
освіту, категорію, стаж практичної діяльності, різні за віком та статтю,
займають різні посади.

Так, наприклад, учителі, які мають стаж практичної діяльності до 5 років
відзначають обов’язково присутніми більшість запропонованих якостей.
Така ж тенденція спостерігається у відповідях педагогів, що мають вищу
категорію та стаж роботи більше 20-ти років. На наш погляд, це свідчить
про те, що у своїй практичній діяльності вони спираються на досвід
своїх вчителів, педагогів вищих навчальних закладів, бо не мають
достатнього власного педагогічного досвіду.

Але після набуття стажу педагогічної діяльності (близько 10-ти років)
точка зору вчителів змінюється. Так, знижуються показники обов’язкової
необхідності таких якостей:

– прагнення до співпраці (з 90,48% до 45%);

– здатність долати труднощі (з 80,95% до 70%);

– упевненість у собі (з 80,95% до 75%);

– наполегливість (з 66,67% до 60%);

– організованість (з 80,93% до 75%);

– вольовий контроль (з 61,9% до 55%);

– здатність будувати навчання, враховуючи індивідуальність учнів (з
71,43% до 55%);

– самоосвіта (з 85,71% до 60%);

– запас сучасних знань (з 80,95% до 60%);

– ясне, гнучке мислення (з 80,95% до 60%);

Водночас зростає прагнення до:

– самоосвіти (57,14%-65%);

– розсудливості (71,43%-80%);

– чуйності (33,33%-70%);

– інтелектуальної незалежності (52,38%-70%);

– товариськості (47,62%-65%).

Збільшується показник необхідності:

– емоційності (28,57%-60%);

– реалістичності (52,38%-60%);

– розвиненої інтуїції (42,86%-85%);

– високих пізнавальних інтересів (57,14%-70%)

– артистизму (38,1%-60%);

– високого рівня пам’яті та уваги (57,14%-75%);

– педагогічної імпровізації та спостережливості (33,33%-55%);

– стійких професійних інтересів (47,62%-82%);

– багатої творчої уяви (57,14%-58%);

– вимогливості до себе та оточуючих (47,62%-75%).

У своїх судженнях вони опираються на власний досвід, прагнуть бути
незалежними від впливу старшого покоління педагогів, приймати самостійні
рішення у різних педагогічних ситуаціях. Але їх досвід ще не є достатнім
для того, щоб зрозуміти, яку роль відіграють відкинуті як необхідні
якості і що справжній педагог не може удосконалюватися як особистість,
коли він відокремлюється в своїй роботі, не прагне до співпраці або
втрачає вольовий контроль.

З набуттям педагогічного досвіду (15-20 років роботи) вчителі знову
поступово повертаються до того, що більшість запропонованих якостей є
необхідними для кожного педагога незалежно від предмета, який він
викладає. Їх тепер до цього спонукає власний досвід, набутий за роки
роботи з учнями та в педагогічних колективах.

Цікавими, на наш погляд, є також деякі розходження поглядів вчителів та
адміністрації шкіл. Більшість представників адміністрації (директори,
заступники директорів) вважають потрібними всі запропоновані якості,
тобто бажають в кожному бачити, так би мовити, „ідеального вчителя”. Але
практика засвідчує, що сучасні педагогічні колективи складаються не
тільки з вчителів, які захоплюються своєю роботою та відповідають за
всіма показниками вимогам педагогічної професії, а й людей прагматичних,
для котрих емоційний компонент роботи з учнями, індивідуальний підхід до
кожного не завжди реалізується.

Вражає показник співвідношення чоловіків та жінок у педагогічних
колективах. Наше дослідження проводилося переважно серед вчителів
сільських шкіл. Серед опитаних вчителів лише 11,11% чоловіків та 88,89%
жінок.

За віком педагогічні колективи складаються наступним чином:

– до 25 років – 12,04%;

– від 26 до 40 років – 45,37%;

– від 41 до 60 років – 42,59%.

Серед них вчителів – чоловіків, віком:

до 25 років – 0,4%,

від 26 до40 років – 4,32%,

від 41 до 60 років – 6,79%.

Отримана інформація змушує серйозно замислитися. Зараз у педагогічних
навчальних закладах навчається велика кількість як юнаків, так і дівчат.
Чому після отримання диплома педагога більшість юнаків знаходить себе в
інших сферах діяльності? Чому не бажають працювати за обраною
спеціальністю? Нам здається, що причини цього криються не тільки в
соціальних проблемах.

Для того, щоб випускники педагогічних навчальних закладів прагнули до
роботи у школі, у них повинна бути сформована педагогічна спрямованість,
виявлені та розвинені індивідуальні якості, необхідні вчителю та
вихователю. Це, насамперед, профорієнтаційна робота педагогічних
колективів, яка на сучасному етапі соціально економічних змін набуває
нових форм і якості. Студентську лаву педагогічного вузу повинні займати
дійсно обдаровані, цілеспрямовані юнаки та дівчата, які захоплюються
педагогічною професією і мають необхідні здібності, бажають отримати
знання та присвятити своє життя роботі з підростаючим поколінням.

Крім дослідження серед педагогів, експериментальна робота проведена
серед учнів 11-х класів шкіл м.Бердянська та Бердянського району, які
обирають педагогічну професію. В експерименті взяли участь близько 200
юнаків та дівчат. З ними проведено анкетування та запропоновано творчу
роботу на тему: “Мій улюблений вчитель”.

За результатами анкетування та після проведення аналізу творчих робіт,
можна зробити такі висновки: найбільш необхідними в особистості вчителя
учні вважають:

– здатність викликати до себе повагу з боку учнів (79,42%);

– справедливість (81,37%);

– стриманість (92,4%);

– вміння контактувати з учнями (83,12 %);

– здатність цікаво висловлювати свої думки, тобто “передавати”
навчальний матеріал (80,48%).

Для учнів учитель – справедлива людина, яка вміє контролювати свої
емоції, водночас має запас сучасних знань та зрозуміло, в доступній
формі передає їх учням.

У більшості випадків погляди учителів та учнів співпадають.

Проведене дослідження дозволило скласти схему наявності
професійно-важливих якостей особистості педагога (див. схему 2).

Отже, проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що особистість
вчителя викликає пильну увагу дослідників і практичних працівників
закладів освіти. Тим більше, що в умовах соціально-економічної
перебудови суспільства вимоги до рівня освіти, культури, готовності до
практичної діяльності різко зросли, а це докорінно змінює вимоги до
особистості педагога.

ЛІТЕРАТУРА

Фіцула М.М. Педагогіка. Посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”,
2001.

Маркова А.К. Психология профессионализма. – М., 1996. – 190 с.

Щербаков А.И. Формирование личности учителя советской школы в системе
высшего педагогического образования. – Л.,1968.– 120 с.

Кузьмина Н.В. Психологическая структура деятельности учителя. – Гомель,
1976. – 183 с.

Леви В.Л. Искусство быть другим. – М.,1980. – 207 с.

Сухомлинский В.А. Избранные произведения в 5-ти т. – К.: Рад. школа,
1979.

7. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. – М., 1994. – 215 с.

Схема проведення дослідження

АНКЕТУВАННЯ

(Анкета наявності педагогічних якостей)

ТВОРЧА РОБОТА

„Мій улюблений вчитель”

(Вчитель очами учнів)

Вчителі шкіл м. Бердянська та шкіл районів Запорізької області

Учні 11-х класів

ЗОШ м. Бердянська

та шкіл районів Запорізької області

Адміністрація шкіл

м. Бердянська

та шкіл районів Запорізької області

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020