UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2352
Скачало159
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку

студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ

 

Перехід до нової особистісної парадигми у межах вищої освіти,

підготовлений розвитком педагогічної думки в Україні та за її кордонами

передбачає безпосереднє входження студентів до складного простору

соціальної, професійної (педагогічної) та особистісної самореалізації.

Педагогічна професія – з числа тих, де особистість і професія педагога –

сплав, що дає можливість дорослому і дитині досягти високої мети:

взаємно збагачуватися і впливати один на одного, реалізуватися у житті.

У зв’язку з цим постає проблема знаходження, розробки та реалізації

адекватних природних розвитку та саморозвитку особистості молодої людини

підходів на тлі існуючих суперечностей.

 

Мета цієї статті – розкриття сутності особистісно-діяльнісного підходу в

процесі підготовки майбутніх педагогів в умовах ВНЗ.

 

У сучасних довідниках слово ”підхід” розкривається як сукупність

прийомів, способів (у впливі на будь-кого, будь-чого, у вивченні

чого-небудь, у веденні справи).

 

І.А.Зимня “підхід до навчання” у ВНЗ розуміє, по перше, як світоглядну

категорію, у якій відбиваються соціальні настанови суб’єкта як носіїв

суспільної свідомості; по друге, як глобальну та системну організацію

освітнього процесу, що включає усі його компоненти і самих суб’єктів

педагогічної взаємодії (викладача, учителя – учня, студента, слухача

ІПК); по третє, як поняття, що є ширшим за поняття стратегії навчання і

повинно включати в себе відповідні методи, форми, прийоми. Авторка

називає такі ознаки особистісно-орієнтованого підходу у навчанні:

організація суб’єкт-суб’єктної взаємодії, створення умов для

самореалізації, активізація суб’єктів освіти, забезпечення єдності

зовнішніх і внутрішніх мотивів того, хто навчається, одержання

задоволення від вирішення поставлених завдань у співробітництві з

іншими, забезпечення умов для самооцінки, саморегуляції,

самоактуалізації, перенесення акценту педагога на позицію фасилітатора.

 

Слова ”Особистісний підхід” досить часто звучать у психологічній та

педагогічній літературі й уже декілька десятиріч означають особливий

принцип, загальний спосіб підходу до дитини в її вихованні та навчанні.

 

Про особистісний підхід одним із перших психологів заговорив

В.М.Бєхтєрєв. У виступі на Міжнародному з'їзді лікарів в Амстердамі

(1907 р.) він сформулював тезу, що пролунала по-новому та до цього часу

не є застарілою: ”Якщо ми будемо піддавати декількох осіб визначеним

експериментам, то виявиться, що кожна особа дасть свої особливі

результати, що випливають з особливостей її особистості. Інакше кажучи,

при зовсім однакових зовнішніх умовах різні особи будуть показувати

неоднакові переживання”.

 

Особистісний підхід у межах освіти проголошено провідною тенденцією

сучасної педагогічної теорії і практики, хоча не має однозначного

розуміння. Часто він зустрічається на рівні буденної педагогічної

свідомості як гуманістичний принцип спілкування педагога і вихованців,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ