Реферат на тему:
Технологія формування етнокультурної компетентності студентів
педагогічного університету
На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається становлення нової
системи освіти, зорієнтованої на входження у світовий освітній простір.
Зміст освіти збагачується новими процесуальними вміннями, розвитком
здатності оперування інформацією, творчим вирішенням проблем науки й
ринкової практики з акцентом на індивідуалізацію освітніх програм.
Разом з цим у зв’язку з соціальними потребами до особистості та
вимогами, висунутими державою до сучасного педагога, актуалізується
проблема проектування мети, завдань підготовки спеціалістів у вищій
школі. Серед інноваційних напрямів у ВНЗ розробка і застосування
освітніх технологій посідає одне з перших місць. Саме технологічний
підхід вважається найпродуктивнішим у стратегіях організації
особистісно-зорієнтованого навчання (П.Атутов, Г.Бордовський,
В.Ізвозчиков, О.Пєхота та інші). Доведено, що цей підхід надає цільовій
стратегії навчання як операційність, так і високу ефективність
(В.Беспалько, М.Гарунов, П.Підкасистий, Л.Фрідман та інші).
Слово „технологія” походить від грецьких „techne” – майстерність,
мистецтво та „logos” – поняття, навчання, наука.
У сучасній науці широкого розповсюдження зазнало поняття „педагогічна
технологія”, що має понад 300 формулювань, залежно від того, як автори
уявляють структуру і компоненти освітнього процесу. Так, педагогічну
технологію визначають як сукупність прийомів (тлумачний словник), як
змістовну техніку реалізації навчального процесу (В.Беспалько), як опис
процесу досягнення запланованих результатів навчання (І.Волков), модель
сумісної педагогічної діяльності по проектуванню, організації і
проведенню навчального процесу (В.Монахов), як системний метод
створення, застосування й визначення всього процесу викладання і
засвоєння знань з урахуванням технічних та людських ресурсів та їх
взаємодії (ЮНЕСКО).
Аналіз цілої низки робіт, присвячених розкриттю цій проблемі, дає
можливість стверджувати, що усіх їх об’єднує визнання особливостей
педагогічної технології, які полягають в тому, що в ній передбачається
та здійснюється такий навчально-виховний процес, який має гарантувати
досягнення поставлених цілей.
Виходячи з особливостей побудови педагогічного процесу у ВНЗ, що
знаходиться в поліетнічному регіоні України, виникла необхідність
розробки технології формування етнокультурної компетентності студентів
педагогічного університету.
Узагальнюючи сучасні наукові дослідження з питань педагогічної
технології (В.Гузєєв, В.Євдокимов, М.Кларін, І.Прокопенко, Г.Селевко та
інші) та етнокультурної компетентності (Н.Арзамасцева, Н.Алімжанова,
О.Кузнєцова, М.Морова, С.Федорова та інші), нами було побудовано
технологію формування етнокультурної компетентності студентів як
педагогічної системи упорядкованої множини взаємопов’язаних та
взаємообумовлених цілісних елементів, що становлять єдине ціле у своїй
структурі, поєднані спільною метою, мотивами і завданнями, спрямованими
на формування етнокультурної компетентності студентів педуніверситету.
У побудові технології виходили з досліджень, у яких було визначено
структуру педагогічної технології. Так, у роботах А.Кіктенко, О.Олексюк,
Г.Селевко та інших підкреслюється, що у побудові педагогічної технології
повинні бути відображені:
а) концептуальна основа;
б) змістовна частина:
мета – загальна і конкретна;
зміст відповідного науковій меті матеріалу;
в) процесуальна частина – технологічний процес:
організація запланованого процесу;
методи і форми навчально-виховної діяльності;
методи і форми взаємодії субєктів педагогічного процесу;
діагностико-проективні методи навчально-виховного процесу.
Побудована нами технологія передбачає активну теоретичну та практичну
етнокультурну діяльність майбутніх педагогів, створення умов для
самореалізації кожної особистості у поліетнічному середовищі.
Розроблена нами технологія формування етнокультурної компетентності
студентів функціонує в педагогічному середовищі в умовах вищого
навчального закладу III-IV рівня акредитації.
Педагогічне середовище формування етнокультурної компетентності
студентів являє собою єдине поле, простір, в якому відбувається процес
її становлення; має спільні підходи, єдину мету діяльності викладачів,
студентів і представників національних меншин; оцінювальні погляди на
дії всіх учасників педагогічного процесу. Єдність підпорядковується
цільовій настанові, завданням розв’язання поставленої проблеми.
Педагогічне середовище характеризує атмосферу, де реально виявляються
принципи гуманності, взаємодовіри та взаємодопомоги; клімат особистої
безпеки для кожного учасника педагогічного процесу; можливості
всебічного стимулювання творчої ініціативи в усіх видах навчальної і
наукової діяльності.
Педагогічне середовище обумовлює центральний елемент технології, що
об’єднує мету, процес, результат і перспективи формування етнокультурної
компетентності, має певні особливості на всіх етапах етнокультурної
роботи зі студентами. Для центрального елемента технології характерний
змістовний та організаційний взаємозв’язок, взаємодія між собою й іншими
елементами етнокультурної підготовки.
Загальна мета технології передбачає формування етнокультурної
компетентності студентів протягом їх навчання у педагогічному
університеті.
Процес формування етнокультурної компетентності спрямовано на
досягнення єдиної мети, що полягає у взаємодії викладачів, студентів та
представників національних меншин. Він несе у собі три взаємопов’язані
між собою етапи: підготовчий, основний та узагалінюючий.
Кінцевий результат цього процесу передбачає сформованість у студентів
етнокультурної компетентності як інтегрованого утворення єдності
особистісного, гносеологічного, операційного, процесуального,
інтегративно-оцінювального та проективного компонентів, що забезпечує
продуктивну етнокультурну діяльність і творчу самореалізацію майбутнього
педагога.
Позитивний результат формування етнокультурної компетентності студентів
тісно пов’язаний з перспективою, яка полягає в активному сприйманні
майбутніми педагогами актуальних проблем сучасного стану етнокультури
національних меншин, в постійній орієнтації у своїй майбутній
професійній діяльності на загальнолюдські цінності й традиції різних
етносів України; толерантності, лабільності, корекції поведінки в
нестандартних міжетнічних ситуаціях; наявності глибоких та міцних знань
про зміст культури різних етнічних груп; володінні достатніми
етнокультурними вміннями; наявності здатності усвідомлювати та оцінювати
адекватність власних педагогічних дій та форм поведінки у професійно
значущих ситуаціях етнокультурного характеру; наявності стійкої потреби
в самоосвіті; самовихованні, самореалізації в поліетнічному середовищі.
Складові центрального елемента технології формування етнокультурної
компетентності студентів реалізуються в трьох аспектах: освітньому,
виховному та практичному.
Освітній аспект полягає у теоретичній підготовці майбутніх педагогів з
питань етнокультури національних меншин конкретного регіону України. Він
реалізується у процесі вивчення студентами спеціально розробленого
курсу, присвяченому як питанням етнічної культури національних меншин
конкретного регіону України, так і проблемі етнокультурної роботи в
закладах освіти; у співпраці з інформаційно-культурними центрами
етнічних груп тощо.
Виховний аспект спрямований на виховання у студентів почуття
патріотизму, громадянськості, шанобливого ставлення до людей різних
національностей, до їх культурних надбань, на формування у майбутніх
педагогів культури міжетнічного спілкування. Цей аспект реалізується у
цілеспрямованій виховній роботі зі студентами в умовах педагогічного
університету та в тісній взаємодії з представниками національних меншин
(організація народних свят, фестивалів культури етнічних груп,
фольклорних гуртків тощо).
Метою практичного аспекту є створення умов для самореалізації майбутніх
педагогів як професіоналів у поліетнічному середовищі через педагогічну
практику у закладах освіти, реальну участь у культурному житті етнічних
груп.
Виходячи зі специфіки навчально-виховного процесу в педагогічному
університеті в умовах поліетнічного середовища, його організацію
уможливлюють нормативне та методичне забезпечення, засоби, форми та
методи етнокультурної роботи, культурологічні зв’язки з національними
меншинами конкретного регіону України, активна взаємодія викладачів,
студентів з представниками етнічних груп.
Нормативне та методичне забезпечення надає чіткої організаційної та
функціональної спрямованості процесу формування етнокультурної
компетентності студентів. Воно спирається на сучасні наукові досягнення
і основні нормативні документи України.
Позитивна результативність процесу формування етнокультурної
компетентності студентів досягається за рахунок педагогічної взаємодії.
Це явище ми розуміємо як процес формування суб’єктивного та когнітивного
досвіду суб’єктами процесу навчання, виховання та спільної практичної
діяльності, спрямованого на формування етнокультурної компетентності
студентів. Суб’єктами взаємодії є викладачі, студенти, представники
національних меншин, вихователі дошкільних закладів, вчителі, діти,
батьки.
Центром педагогічної взаємодії є діяльність викладачів, студентів та
представників національних меншин, що і представлено в технології.
Одним з важливих елементів технології є критерії оцінки діяльності
студентів та викладачів в умовах їх співпраці у поліетнічному
середовищі.
Викладач і студент взаємодіють у системі суб’єкт-об’єктних та
суб’єкт-суб’єктних стосунків. Виходячи з цього, використовується оцінка
як загального результату, так і результату спільної діяльності викладача
і студента.
Критерії оцінки взаємної діяльності викладачів та студентів виконують як
загальну оцінну функцію, що виявляє позитивне зростання, перехід на нові
етапи експериментальної роботи, так і корекцію проміжних відхилень
часткових та кінцевих результатів відповідно до часткових кінцевих
цільових
настанов, завдань.
Таким чином, розроблена нами технологія створює наочну картину
цілеспрямованого навчально-виховного процесу у педагогічному
університеті, метою якого є формування етнокультурної компетентності
студентів, покликаних працювати в поліетнічному середовищі.
Для перевірки ефективності створеної нами технології на
соціально-педагогічному факультеті Бердянського державного педагогічного
університету було проведено повномасштабний експеримент.
Як зазначалося раніше, технологія формування етнокультурної
компетентності студентів педагогічного університету спрямована на
поетапне становлення компонентів етнокультурної компетентності. І етап –
підготовчий.
На цьому етапі ставилися та досягалися такі завдання:
формування національної самосвідомості студентів;
засвоєння студентами відомостей про культуру певних етнічних груп;
зацікавлення студентів вивченням етнокультурної спадщини національних
меншин, які компактно проживають в нашому регіоні;
створення умов для усвідомлення майбутніми педагогами значення
культурних традицій етнічних груп для формування духовності,
толерантності, патріотизму підростаючого покоління; для усвідомлення
студентами особистісного значення вивчення етнокультури національних
меншин, для власного духовного розвитку, формування
етнокультурно-спрямованих настанов в умовах навчальної діяльності.
Завдання передбачали методи роботи зі студентами. Провідними методами
навчання на I етапі були пояснівально-ілюстративний, репродуктивний та
метод проблемного викладу. Вони дозволили підвищити позитивну мотивацію
студентів, здійснити їх активне включення у пошукову
навчально-пізнавальну діяльність; організацію спільної діяльності,
партнерських відносин викладачів, студентів та представників
національних меншин.
?
??!? Для реалізації поставлених завдань до педагогічного процесу
факультету були впроваджені різноманітні навчально-виховні заходи:
виховні години інформаційно-проблемного характеру: „Культурні традиції
болгар, греків та німців Північного Приазов’я”, „Національне розмаїття
Північного Приазов’я”, „Реалізація „Закону про національні меншини в
умовах поліетнічного середовища”, „Чи є місце національним конфліктам у
мирному Приазов’ї”, „Освіта національних меншин українського Північного
Приазов’я” тощо; зустрічі з представниками етнічних груп, відвідування
виступів фольклорно-етнографічних колективів, фестивалів мов та
фестивалів культур національних меншин українського Північного
Приазов’я.
Ефективність реалізації завдань підготовчого етапу залежала
безпосередньо від педагогічної взаємодії викладача, студентів та
представників національних меншин, що створювала ситуацію взаємодовіри,
високу емоційну активність студентів у процесі формування етнокультурної
компетентності. (див. схему 1).
Схема 1.
Педагогічна взаємодія викладача, студентів
та представників національних меншин на I етапі формування
етнокультурної компетентності
Підставою до переходу на II етап формування етнокультурної
компетентності студентів стали якісні показники: майбутні педагоги
зацікавилися матеріальною та духовною культурою національних меншин, у
них з’явилося бажання й потреба її вивчати. У студентів спостерігалася
чітка позитивна мотивація та настанова на застосування етнокультурних
традицій етнічних груп у навчанні й вихованні підростаючого покоління.
На II етапі – основному – виконувалися наступні завдання:
формування у студентів системи етнокультурних знань (енциклопедичних та
методичних);
формування етнокультурних умінь (конструктивних, організаторських,
комунікативних, гностичних, діагностичних);
засвоєння методики етнокультурної роботи, що полягає в умінні
застосовувати на практиці:
методи виховання у дітей поваги до етнокультурних традицій різних
етносів України;
способи формування у підростаючого покоління культури
міжнаціонального спілкування;
методи запобігання міжетнічних конфліктів;
методи народного виховання різних етносів;
методи впровадження в практику роботи навчальних закладів
етнокультурних традицій національних меншин;
формування у студентів оцінки власної теоретичної підготовки,
практичної й науково-пошукової етнокультурної діяльності;
педагогічна підтримка самостійного оволодіння інформацією в галузі
етнокультури національних меншин.
Основними методами навчання на цьому етапі були: репродуктивний,
проблемний та евристичний.
Реалізація поставлених завдань здійснювалася на лекціях та
семінарсько-практичних заняттях спеціально розробленого спецкурсу
„Етнокультура національних меншин українського Північного Приазов’я”,
міні-конференціях, засіданнях „круглого столу”, спрямованих на
обговорення й відпрацювання форм і методів організації етнокультурної
роботи з дітьми.
Ефективними формами організації навчання на II етапі були народознавчі
експедиції в місця компактного проживання національних меншин з метою
збору народознавчого матеріалу, співпраця з краєзнавчими музеями (робота
у фондах і архівах, відвідування лекцій, екскурсії) та з
інформаційно-культурними центрами національних меншин Північного
Приазов’я (збір історичного та народознавчого матеріалів, відвідування
засідань представників етнічних груп, участь у підготовці й проведенні
народних свят, відвідування гуртків декоративно-прикладного мистецтва,
фольклорних гуртків, зв’язки з однолітками за кордоном); самостійна
робота студентів, яка полягала у плануванні етнокультурної роботи в
закладах освіти, розробці й драматизації занять та виховних заходів на
етнокультурну тематику, підготовці доповідей до міні-конференцій,
здійсненні народознавчо-пошукової роботи; створення наукового гуртка,
метою діяльності якого була систематизація народознавчого матеріалу,
обговорення методичних питань, розробка методичних рекомендацій для
працівників закладів освіти тощо.
За допомогою цих форм організації навчання створювалися умови для
оволодіння студентами репродуктивними, продуктивними та творчими
аспектами етнокультурної діяльності, становлення етнокультурної
компетентності як системи. Важливу роль у цьому відігравали всі суб’єкти
педагогічного процесу. Взаємодія між викладачами, студентами та
представниками національних меншин стала більш об’ємною, тісною,
контактною. Вона виражалася в допомозі викладачів і представників
національних меншин та розумінні й активній дієвості студентів.
Така взаємодія показана на схемі 2.
Схема 2.
Педагогічна взаємодія викладача, студентів та представників національних
меншин на II етапі формування етнокультурної компетентності
Метою III етапу – узагальнюючого – було широке використання
етнокультурних знань, вмінь і навичок у самостійній роботі студентів у
поліетнічному середовищі.
Це підсумковий етап, на якому йде оцінка та переоцінка поглядів,
підходів до видів роботи етнокультурного спрямування.
Мета конкретизувалася через завдання, виконувані на цьому етапі:
перетворення етнокультури на галузь наукового пошуку;
систематизація етнокультурних знань і вмінь та формування досвіду їх
практичного застосування;
удосконалення творчих здібностей студентів у етнокультурній роботі;
формування об’єктивної оцінки та самооцінки етнокультурної діяльності
студентів;
створення умов для етнокультурного самоздійснення та самоудосконалення в
поліетнічному середовищі.
Серед методів навчання, які застосовуються на цьому етапі, провідними
були: евристичний та дослідницький.
Основними формами організації навчання на цьому етапі були: написання та
захист курсових і дипломних проектів на етнокультурну тематику,
співпраця з інформаційно-культурними центрами національних меншин
регіону, яка полягала в допомозі студентів у організації культурних
заходів.
На цьому етапі змінилася і педагогічна взаємодія викладачів, студентів
та представників національних меншин (див. схему 3).
Схема 3.
Педагогічна взаємодія викладача, студентів
та представників національних меншин на III етапі формування
етнокультурної компетентності
За результатами експериментально-дослідної роботи можна зробити ряд
теоретичних і практичних висновків:
Етнокультурна компетентність як результат професійної підготовки
педагогів – складне інтегроване явище, яке піддається цілеспрямованому
розвитку і вдосконаленню в рамках навчально-виховного процесу ВНЗ.
За результатами проведення експериментального дослідження виникла
необхідність впровадження до практики роботи соціально-педагогічного
факультету БДПУ технології формування етнокультурної компетентності
студентів.
Технології формування етнокультурної компетентності студентів
ґрунтується на дослідженні всіх аспектів цього процесу, починаючи з
постановки цілей, проектування та організації навчання й виховання в
рамках досліджуваної проблеми до перевірки ефективності створеної
технології.
Експериментальна перевірка функціонування інноваційної технології
формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного
університету дала позитивні якісні результати:
80% студентів зацікавилися культурою національних меншин, відчули
необхідність її вивчати, упевнилися в тому, що етнокультурні традиції
необхідно застосовувати у процесі навчання й виховання підростаючого
покоління;
майбутні педагоги отримали ґрунтовні знання про зміст культури
національних меншин поліетнічного регіону України та методику
етнокультурної роботи з дітьми.
Головною цінністю формування етнокультурної компетентності майбутніх
педагогів стала їх здатність до роботи з дітьми різних національностей,
прагнення до розв’язання міжнаціональних та етнічних проблем,
гармонізації національних стосунків.
ЛІТЕРАТУРА
Алимжанова Г.М. Технология этнокультурного воспитания в демократизации
образования // Сб. материалов междунар. практ конф.: В 3 ч. –
Стерлитамак, 2000. – Ч.2. – С. 120-128.
Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии // Педагогика. –
1989. – 191с.
Гасанов З.Т. Проблемы воспитания патриотизма, дружбы народов,
веротерпимости // Педагогика. – 1996. – № 6. – С. 51-55.
Жуковский И.В., Этнокультурное образование в многонациональном регионе
// Педагогика. –2001. – № 3. – С. 37-40.
Заслуженюк В.С., Присакар В.В. Формування в школярів культури
міжнаціонального спілкування // Педагогіка і психологія. – 1999. – № 1.
Кузнецова Е.В. Этнопедагогическая подготовка студентов вуза к работе в
полиэтническом регионе: Автореф. дис. … канд. пед. наук. – Астрахань,
2001. – 22 с.
Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія: Посібник. – Х.:
Основа, 1995. – 105с.
Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: Народное
образование.– 1998. – 256с.
викладач
студент
представники національних меншин
формує та підтримує позитивне сталвення студентів до людей інших
національностей та їх культурного спадку;
проявляє позитивне ставлення до людей інших національностей та їх
культурного спадку
розкривають проблеми, з якими стикаються національні меншини на
сучасному етапі та показують важливість їх розуміння та вирішення;
формує поверхове уявлення про культуру етнічних груп та створює
позитивну мотивацію до її вивчення;
розуміє важливість вивчення етнокультури національних меншин для
власного розвитку та для оргнаізаціїї педагогічного процесу в закладах
освіти;
розкривають особливості етнічної культури та показують важливість її
відродження для культурного розвитку регіону;
стимулює пізнання студентів у галузі етнокультури національних меншин
цікавиться етнокультурою національних меншин, що компактно проживають в
конкретному регіоні України.
надають можливості для вивчення їх етнічної етнічної культури
викладач
студент
представники національних меншин
формує у студентів систему знань про культуру етнічних груп та методику
етнокультурної ро-боти з дітьми;
знайомиться з етнічною культурою національних мен-шин регіону та
методикою етнокультурної роботи з дітьми;
поглиблено озна-йомлюють студен-тів з автентичною культурою свого
етносу;
створює умови для формування етно-культурних (конст-руктивних,
органі-заторських, комуні-кативних, гности-чних, діагностичних) вмінь;
відпрацьовує спеціальні етнокультурні вміння;
створюють умови для відпрацювання етнокультурних вмінь студентів;
спрямовує та контролює народознавчо-пошукову діяльність студентів;
здійснює народознавчо-пошукову роботу;
створюють умови для ефективної на-родознавчо-пошу-кової роботи
сту-дентів;
стимулює оцінні дії студентів.
робить оцінку та самоцінку етнокультурної діяльності.
коригують оцінні судження про ді-яльність студентів у поліетнічному
середовищі.
представники національних меншин
надає поле для самостійної етнокультурної діяльності студентів
викладач
студент
надає стимулюючу педагогічну допомогу у разі потреби;
самостійно виконує етнокультурну роботу;
підтримує пошук студентами нових форм у плануванні і організації
науково-пошукової роботи (курсові і дипломні
проекти);
самостійно здійснює пошук нових форм і методів етнокультурної роботи;
надає можливість студентам творчо проявити себе в етно-культурній роботі
з дітьми.
проявляє творчі здібності в процесі практичної етно-культурної
діяль-ності в поліетніч-ному середовищі;
реалізує себе як педагог-професіо-нал у відповідних полікультурних
умовах.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
