.

Формування навичок україномовного монологічного мовлення в російськомовних студентів ВТНЗ східної України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
169 1254
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування навичок україномовного монологічного мовлення в
російськомовних студентів ВТНЗ східної України

Навчання монологічного мовлення студентів, що перебувають у постійному
російськомовному оточенні Сходу України, є важливим завданням викладання
української мови в технічних закладах вищої школи, тому що монологічне
мовлення для російськомовних студентів – це засіб, за допомогою якого
вони мають набувати свої знання під час навчання і висловлювати свої
думки на практичних заняттях, семінарах, екзаменах.

У статті робиться спроба висвітлити деякий досвід щодо формування
названих навичок монологічного мовлення на прикладі організації роботи
серед російськомовних студентів вищих технічних закладів Сходу України в
курсі дисциплін „Ділова українська мова”, „Українська мова професійного
спілкування”. Ми прагнемо також показати деякі прийоми навчання, які, на
наш погляд, сприяють скорішому оволодінню студентами україномовним
монологічним мовленням.

Проблеми, що стосуються формування україномовного монологічного мовлення
професійного спрямування в учнів і студентів у процесі вивчення
української мови час від часу привертали увагу таких дослідників, як
Л.Головата, Н.Тоцька, О.Кретова, Н.Івашкіна, Л.Лучкіна, Л.Романова та
інші. Проте проблема формування монологічного мовлення з урахуванням
специфіки майбутньої професійної діяльності тих, хто навчається, так і
не стала предметом усебічного висвітлення науковців, хоч накопичено
певний досвід із питання викладання курсу “Ділова українська мова”, який
може слугувати теоретичним підґрунтям у дослідженні цієї проблеми.

З одного боку, наявність незначної кількості годин, відведених на
вивчення української мови, не дає викладачеві закладати міцні підвалини
продуктивного мовлення. З іншого боку, умови навчання російськомовних
студентів ВЗО Східної України не створюють відповідні психологічні
засади для формування мовленнєвих механізмів, необхідних для наукового
спілкування. Починаючи з 3-го курсу, коли визначається спеціалізація
студентів, кожен із них працює у спецсемінарі, пише курсову роботу
переважно російською мовою. Курсові роботи переростають у дипломні, які
на 90 % пишуться російською мовою. Можливість обговорювати наукову
проблематику російською мовою не дає високого ступеня мотивації занять з
української мови, але й позбавляє прагнення користуватися нею відповідно
до комунікативних цілей і умов спілкування.

У процесі вдосконалення мовленнєвих умінь і навичок студентів необхідно
постійно враховувати вплив російськомовного середовища, у якому вони
весь час знаходяться. Переважна більшість студентів великих міст України
є російськомовними, це безпосередньо впливає на їхній рівень
україномовного монологічного мовлення.

Студенти вищих технічних закладів, що закінчують школи в
російськомовному регіоні Сходу України, мають певні уміння і навички,
але через брак можливостей спілкування українською мовою втрачають їх.
Однак оскільки постає питання про поступове переведення викладання
українською мовою всіх основних дисциплін технічних закладів освіти, то
студенти мають якомога швидше включитися в навчальний процес. Ці
завдання пов’язані з перспективами широкого впровадження української
мови у подальше професійне спілкування майбутніх фахівців на
виробництві.

Для успішного включення в цей складний навчальний процес російськомовним
студентам необхідні достатньо розвинені уміння мовленнєвої діяльності, у
тому числі й монологічного мовлення.

Вітчизняні педагоги і методисти приділяють велику увагу навчанню
монологічного мовлення, однак питання про поетапне формування
монологічного мовлення на першому, а також і подальших курсах навчання у
вищій школі, залишається невирішеним. У програмах з української мови,
яка спочатку була визначена як „Ділова українська мова”, потім – як
„Українська мова професійного спілкування”, якими ми керуємось, подано
кінцеві вимоги до мовленнєвих навичок, що формуються і закріплюються,
але проміжні вимоги не визначені. Тому викладачам самим доводиться
вирішувати питання поетапного формування навичок монологічного мовлення
для більш чіткої організації процесу навчання.

Ми вважаємо, що якщо правильно визначити поетапні завдання з розвитку
монологічного мовлення і відповідно до них відібрати навчальний матеріал
і види завдань, то викладач отримає у своє розпорядження ефективну
систему управління процесом навчання монологічного мовлення.

При визначенні поетапних завдань ми виходили з основної мети навчання
монологічного мовлення – формування умінь і навичок побудування власного
монологічного висловлення.

Таке монологічне висловлення може бути на рівні: а) відтворення
прочитаного або прослуханого; б) монологу з заздалегідь заданим змістом;
в) непідготовленого монологу, у якому містяться елементи спонтанного
мовлення. Ці рівні також ураховувались при визначенні поетапних завдань.
Крім того, зміненню і варіюванню підлягали: 1) характер вихідного
матеріалу для навчання і його обсяг; 2) тип монологічного висловлення,
що формується; 3) обсяг монологічного мовлення.

На І етапі – вересень – монологічне мовлення характеризується
одноманітністю типів повідомлень, бідністю наукової лексики, невмінням
використовувати складні речення, групи сполучників, вставних слів,
правильних форм займенників, прислівників, які слугують для зв’язку
речень. Студенти постійно збиваються на більш зрозумілу їм російську
мову, якою вони звикли спілкуватися у постійному оточенні. Значний обсяг
нової наукової лексики, термінологічних повідомлень призводить до
виникнення психологічного бар’єру, подолати який російськомовним
студентам іноді дуже складно. Ці складності враховуються при постановці
таких завдань: 1) усне відтворення прочитаного або прослуханого тексту з
опорою на попередньо складений план; 2) складання монологу-описання з
оповіданням по аналогії або з опорою на план, схеми тощо.

Для усного відтворення пропонуються тексти з навчально-професійної сфери
спілкування обсягом до 3 друкованих сторінок, переважно описового
характеру. Ступінь відтворення при цьому – не менше 50% обсягу вихідного
тексту. Для створення монологу-описання з оповіданням можна
використовувати тематику не тільки навчально-професійну, але й
соціально-культурної сфери спілкування.

характеру, але й таких, що являють собою різноманітні комбінації
монологів. Навчання монологу на такого роду текстах пояснюється тим, що
викладення матеріалу в лекційних курсах, що читаються українською мовою,
підручниках і посібниках з основних дисциплін 1 курсу включає різні
комбінації описання, оповідання, міркування. У порівнянні з І етапом на
ІІ етапі збільшуються й обсяг вихідного тексту і ступінь відтворення.
Завдання ІІ етапу полягають у вирішенні таких питань:

1) відтворення прочитаного або прослухуваного тексту обсягом до трьох
або чотирьох друкованих сторінок, який містить описання, повідомлення і
міркування, ступінь відтворення – не менше 50% обсягу вихідного тексту;

2) побудування монологічного висловлення по аналогії, тематика навчально
професійної і соціально-культурної сфери спілкування.

ІІІ етап – листопад – включає в себе 2 завдання:

1) усне відтворення прочитаного суспільно-політичного тексту з
соціально-культурної сфери спілкування („Культура та побут населення
України”, „Масова культура як феномен ХХ ст.”, „Місце екологічної
культури в сучасному суспільстві” тощо ), ступінь відтворення – не менше
75 % обсягу вихідного тексту;

2) складання монологу-міркування з включенням оцінки й аргументації без
опори на тематику: „Видатні вчені України”, „Наука – елемент
цивілізації”, „Атомна енергетика в сучасних умовах”, „Інтернет в
Україні” тощо.

Особливість цього етапу полягає в тому, що ми не тільки збільшуємо обсяг
вихідного тексту і досягаємо більшого ступеня відтворення, але й також
збільшуємо частку текстів соціально-культурної сфери, роблячи акцент на
суспільно-політичних, культурологічних творах, що вимагає більш високого
рівня розвитку мовленнєвих навичок.

ІV етап – грудень – завершує навчання монологічного мовлення на 1 курсі.
Російськомовні студенти вже знайомі з основними типами монологів.
Особлива увагу на цьому етапі приділяється вмінню перефразувати
повідомлення, користуватися еквівалентними замінами, відкидати зайву
інформацію, відтворювати зміст у повній або стислій формі з
використанням мовних трансформацій. При побудуванні власного
монологічного висловлення увага приділяється зв’язності і логічності
викладу. Завдання ІУ етапу:

1) відтворення на основі прочитаного або прослухуваного тексту обсягом
до 5 друкованих сторінок, який містить різні комбінації типів монологу
за тематикою навчально-професійної сфери спілкування, ступінь
відтворення – 90% обсягу вихідного тексту;

2) побудування власного монологічного висловлення за однією з
запропонованих тем із навчально-професійної і соціально-культурної сфер
спілкування, використання при висловленні всіх типів монологів
(приблизна тематика висловлень цього етапу: наука, людина і суспільство,
вода і хвороби століття, метали в природі, бюджет часу студентів,
сучасні комп’ютерні технології, самостійна робота студентів тощо ).

При реалізації поетапних завдань ми опрацьовуємо в російськомовних
студентів умінь виявляти структуру чужого висловлення, будувати власне
висловлення. Вироблення в російськомовних студентів необхідних навичок
монологічного мовлення включає в себе такі компоненти:

1) аналіз речень, абзаців, смислових уривків із точки зору вираження
авторських думок;

2) аналіз способу передачі інформації (описання, оповідання,
міркування), мовних засобів і композиції вихідного тексту.

При аналізі способу передачі інформації ми спираємося на виділені
академіком В.В.Виноградовим [1] типи монологів, вчимо студентів виділяти
певну логіко-синтаксичну схему і набір мовних засобів, характерних для
того чи іншого типу монологу. Так, монолог-описання вчить будувати текст
за такою схемою:

а) характеристика предмета, явища в цілому (що називається чим…, що
називають чим…, що – (це) що…, що є чим…, що складається з чого…
і т.п.); б) докладна характеристика кожної частини (що класифікують за
чим…, що являє собою що…, що належить (до) чого.., що слугує чим..,
що застосовують де… і т.п.).

В оповіданні виділяємо тимчасову послідовність дій, які є основою,
канвою для зв’язування думок, звертаємо увагу на лексику руху і слова,
що характеризують обставини дії: обставини образу дії, часу, мети,
місця.

У монолозі-міркуванні, характерному при поясненні або виведенні формули,
закону, розв’язанні математичних задач вчимо виділяти:

а) формулювання закону або формули;

б) доведення;

в) висновок.

Розумінню логіко-синтаксичних схем побудування типів монологів і мовних
засобів вираження сприяє завдання з опорою на зорову наочність:

– після прослухування за поданою схемою відтворіть зміст прослуханого;

– відновіть зміст тексту за поданими словами, словосполученнями і
конструкціями;

– після прослухування відновіть тільки ту частину тексту, де даються
визначення.

Велике значення, на наш погляд, мають завдання на аналіз композиції
висловлювання і засобів зчеплення речень, частин тексту, типу:

– виділіть вступну, основну і заключну частини тексту і озаглавте їх;

– визначте основну тему абзацу, тексту, в якому реченні вона виражена;

– визначте, за допомогою яких слів пов’язані речення абзацу, частини
тексту або цілого тексту за планом.

Аналіз композиції і мовних засобів ми пов’язуємо з завданнями на
трансформацію при відтворенні прочитаного або прослухуваного тексту,
тому що прочитане або прослухуване студент буде викладати по-своєму,
згортаючи і трансформуючи мовну форму.

Отже, правильне визначення поетапних завдань із розвитку монологічного
мовлення, відповідно до цих завдань відібраний навчальний матеріал і
види вправ складають ефективну систему управління процесом навчання
україномовного монологічного мовлення. Навчальні матеріали, представлені
у посібниках, збірниках, мають зв’язувати окремі ступені навчання з
орієнтацією на профілюючі дисципліни, що створює в російськомовних
студентів відповідні уявлення про схеми подальших дій, які базуються на
вже набутому досвіді. Створення комплексу навчальних матеріалів
дозволить підвищити ефективність підготовки українською мовою
російськомовних студентів при вивченні технічних дисциплін у вищій
школі, тому що така спрямованість навчання буде цілком відповідати іх
комунікативним потребам. Без цього взагалі неможливо ставити питання про
переведення викладання українською мовою навчальних дисциплін у вищих
навчальних закладах Південно-Східної України.

ЛІТЕРАТУРА

1. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика.–
М.,1963.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020