UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТворча діяльність учнів у мистецькій сфері як складова процесу їх естетичного виховання (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось966
Скачало150
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Творча діяльність учнів у мистецькій сфері як складова процесу їх

естетичного виховання

 

У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні,

затвердженій МОН України у 2005 р., наголошується, що естетичне

виховання має сприяти оволодінню учнями системою елементарних мистецьких

знань, адекватному сприйманню художніх творів, здатності збагнути та

виявити власне ставлення до мистецтва, прагненню і вмінню здійснювати

творчу діяльність у мистецькій сфері [3, с. 8].

 

Творча діяльність пов’язана з відкриттям і творенням. Перший фактор

долучає учня до раніш невідомого через ефект здивування, потрясіння, –

почуттів, що невід’ємні від другого фактора – творення. У процесі

творення можуть з’являтись нові явища, речі (у нашому випадку,

мистецькі), але головне – відбувається розвиток сутнісних сил, які

перетворюють людину.

 

Активізувати творчий потенціал школярів покликаний новий навчальний

предмет “Художня культура”. Добираючи завдання до тем, що вивчаються у

цьому курсі, ми передусім зважали на розвиток творчої самостійності

індивіда, пропонуючи різні види діяльності. Продемонструємо це на темах,

що дотепер майже не дискутувались у школі, ніби їх не існувало. Маємо на

увазі мистецтво першої половини ХХ століття, яке привнесло нове незвичне

оформлення ментальних зусиль митців.

 

Практично всі види мистецтва у ХХ ст. зазнали зламів, розриву з

установленими традиціями у пошуках смислу життя, сенсу людського

існування. Переживши страшні війни, жорстокі розчарування у прогресі,

звертаючись до Бога й не знаходячи відгуку, митці шукали, і пошуки їх

набували несподіваних форм виразу. Відчуття ХХ ст. виявилося неможливо

передати художніми методами віку, що закінчився. Мабуть, саме тому у ХХ

ст. з’явилось так багато нового, такого, що не входило до звичної

системи.

 

Формується художній метод – модернізм, повернутий, як уважав К.Юнг, “до

публіки спиною. Це приблизно те ж саме, що виставляти на всезагальний

огляд оборотний бік мистецтва, що не виконує аніякого вшанування до

публіки і яке узагальнено, у весь голос повідомляє, що це означає, коли

мистецтво не потребує співпереживання” [4, с. 128].

 

На формування світогляду модернізму вплинули ірраціоналістичний

волюнтаризм А.Шопенгауера і Ф.Ніцше, інтуїтивізм А.Бергсона, психоаналіз

З.Фрейда. Ламались стереотипи, традиції. В.Ванслов пише про модернізм:

“Музика пориває з ладовими системами, що історично склалися й базувалися

на узагальненні життєвих інтонацій. Живопис відмовляється від засновків,

що диктувалися нормальним функціонуванням людського ока... Танець

перетворюється у тілесні конвульсії, театр – в абсурд, поезія – в набір

беззмістовних слів і звуків” [2, с. 17].

 

Радикальним руйнівником вважали теоретики-музиканти засновника

нововіденської композиторської школи А.Шонберга. Він відкинув тональну

систему в музиці, що збільшило її дисонанс, хаотичність ритму,

розрізненість мелодійного малюнку. Звуки його музики активні й

агресивні. І разом з тим, ця невгамовна свобода музичних форм, метод

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ