.

Конструктивна діяльність як фактор інтеграції пізнавальних, естетичних та практичних задач (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
108 1749
Скачать документ

Реферат на тему:

Конструктивна діяльність як фактор інтеграції пізнавальних, естетичних
та практичних задач

У реальному процесі навчання дітей старшого дошкільного віку
конструювання, як і заняття з малювання, ліплення, аплікації, традиційно
належить до естетичного виховання. У науці конструювання визначається як
засіб інтелектуального розвитку, тоді як на практиці цей вид діяльності
частіше використовується для розв’язання практичних задач та
забезпечення естетичного виховання.

На нашу думку, конструювання як предметно-практична діяльність дитини
створює необхідні умови для розвитку пізнавальної, а найголовніше –
інтелектуальної сфери. У процесі конструювання дитина значно розширює
свій досвід – пізнає навколишню дійсність, розповсюджує та популяризує
здобуті знання [3; 6].

Перехід до багатоваріативної освіти надає можливість відбирати зміст,
форми, методи навчання, а також збагачувати практику інноваційними та
авторськими розробками. На сучасному етапі в освіті з’являються
тенденції до інтеграції у змісті та структурі навчального процесу. При
цьому принцип інтеграції, який дозволяє формувати у дітей цілісні
уявлення про навколишнє, є одним із найважливіших принципів навчального
процесу. У дошкільній педагогіці інтеграція розуміється як найбільш
глибока форма взаємозв’язку та взаємопроникнення різноманітного змісту
виховання та навчання.

Велике значення у розумовому вихованні та розвитку дітей старшого
дошкільного віку надається інтеграції різних функцій конструктивної
діяльності, перш за все пізнавальної та продуктивної. Реалізація
інтеграції цих функцій найефективніше здійснюється у навчальному процесі
на заняттях, де педагог стимулює бажання дітей створювати конструкції та
вправляє в умінні використовувати різноманітні матеріали, планувати та
контролювати свої дії, об’єктивно оцінювати відповідність досягнутого
запланованому.

Змістове пізнавальне та продуктивне наповнення ланок конструктивної
діяльності представлено у таблиці №1.

Таблиця 1.

Структура конструктивної діяльності

Структурні ланки діяльності Функції конструктивної діяльності

Пізнавальна Продуктивна та естетична

Мотив Бажання знати способи та прийоми конструювання, прагнення
навчитися того, що вміють та знають інші. Прагнення зробити виріб
(іграшку, будівлю тощо); ставити та досягати різних цілей, виконувати
відповідні дії.

Мета Засвоєння знань про властивості різних матеріалів (папір, картон,
коріння, насіння тощо) та виготовлення з них бажаної іграшки. Самостійне
створення реального виробу естетичного вигляду з паперу, будівельного,
природного та іншого матеріалів.

Дії, операції Пізнавальні, переважно інтелектуальні дії (операції
синтезу, аналізу, порівняння, узагальнення, протиставлення, осмислення
та інше). Практичні дії (накладання та приставляння; згинання та
розрізання, з’єднання та комбінування різних матеріалів), які дозволяють
зробити та прикрасити іграшку, будівлю.

Засоби Психічне відображення дійсності: міркування, планування, добір
способів. Використання паперу, будівельного, природного та іншого
матеріалів відповідно до запланованого.

Результат Накопичення знань та вмінь про виготовлення різноманітних
виробів з паперу, будівельного, природного та іншого матеріалів.
Компетентнісний підхід до конструювання: вміння практично застосовувати
набуті знання у продуктивній діяльності, знати засоби та послідовність
побудови.

Як бачимо, взаємодія пізнавальної, естетичної та продуктивної функцій
конструктивної діяльності забезпечує процес від засвоєння знань до їх
застосування. Цей процес спостерігався нами впродовж усього
експериментального дослідження. Відбувалась трансформація пізнавальної
діяльності у практичну, тобто змінювався не тільки один провідний тип
діяльності іншим, але й змінювались мета, дії, операції та результат.

У пізнавальній діяльності, як відмічає О.Леонтьєв, для здобуття знань та
вмінь дитина спрямовує свою активність на предмет цієї діяльності.
Практична діяльність матиме інший предмет: у момент переходу від
пізнавальної діяльності до практичної знання з предмета діяльності
перетворюються на засіб її реалізації [4]. Таке розуміння дозволило нам
розглядати кожний вид конструювання як самостійну діяльність.

Зі збагаченням практичної діяльності новим змістом, способами і
прийомами у дітей формується здатність створювати нові оригінальні
вироби. Цей факт позитивно позначається як на розвитку мислення й уяви,
так і на самій діяльності конструювання.

Для того щоб організувати процес навчання дітей старшого дошкільного
віку, необхідно знати, якими вміннями та навичками має оволодіти дитина.
З цієї метою нами були проаналізовані основні діючі в Україні програми
навчання та виховання дітей дошкільного віку (“Малятко”, “Дитина”,
“Українське дошкілля”). Використання різних матеріалів (папір,
природний, будівельний та підручний матеріали) передбачало формування в
дітей відповідних умінь та навичок [1; 5].

Згідно з вимогами програм у старшій групі діти навчаються оцінювати
надійність, міцність, виразність і оригінальність конструкцій, гнучко
змінювати завдання, тобто ускладнювати тематику, способи конструювання,
шукати різні варіанти завдань тощо. Визначені у програмах уміння та
навички з конструювання нами було віднесено до трьох груп
(конструктивні, пізнавальні, творчі). Нижче надається характеристика
основних умінь та навичок за кожним видом конструювання.

При роботі з будівельним матеріалом необхідно формувати такі
конструктивні вміння та навички: використовувати різноманітні за формою
і розміром пластини, бруски, арки; об’ємні геометричні форми, площини;
вміння узагальнювати способи конструювання (створення цілого з деталей,
комбінування, надбудовування і прибудовування, заміна одних деталей
іншими); створювати різні конструкції одного й того ж об’єкта з
урахуванням певних умов; уявляти схему майбутньої конструкції;
споруджувати колективні будівлі, працювати разом, поєднувати свої будови
згідно з єдиним задумом і використовувати під час гри; виготовляти з
деталей будівельного конструктора макети технічних об’єктів;
орієнтуватися у формах пластин (довгі та короткі, товсті та тонкі,
плоскі, прямокутні, овальні, круглі, трикутні; бруски, циліндри); у
розмірах деталей (високі, низькі, довгі і т.д.); конструювати за зразком
із даних деталей, за зразком із самостійно вибраних деталей, за
малюнком, фотографією, за власним задумом; об’єднувати споруди одним
задумом, створювати колективні будівлі або моделі за опорними схемами;
вміло використовувати будівельний матеріал для оформлення будов згідно з
власними задумами; оперувати просторовими поняттями “вверх”, “вниз”,
“збоку”, “довгий”, “широкий”; працювати разом.

До пізнавальних належать такі вміння та навички: самостійно аналізувати
зразки будівель, виділяти частини, встановлювати їх призначення та
просторове розміщення; на основі аналізу знаходити окремі конструктивні
рішення і планувати етапи створення споруд; уміти помічати обриси
майбутньої будови; вміти знаходити залежність конструктивних
властивостей деталей від їх форм; оцінювати надійність, міцність,
зовнішню привабливість, оригінальність конструкцій; досліджувати способи
поєднання окремих частин для пристосовування їх для потреб гри;
порівнювати споруди, розмірковувати, спільно шукати найкращі варіанти
будівель; вміти обмінюватись та обговорювати ігрові задуми та визначати
послідовність будівництва; самостійно аналізувати задані умови і
відповідно до них створювати власні конструкції.

Для стимулювання творчості необхідно вчити дітей: самостійно вирішувати
конструктивні завдання, заміняти одні деталі іншими; застосовувати
елементи гри у процесі конструювання; користуватися кубиками, цеглинками
для втілення власних ігрових задумів; спільно знаходити найкраще рішення
створення будови, погоджувати свої дії у процесі будівництва та
завершення його; шукати способи та на цій основі творчо змінювати
будови; підкреслювати формою, деталями, оформленням характерні ознаки
певної конструкції; будувати споруди й конструкції для потреб власної
гри; мати узагальнені уявлення про об’єкти, що конструюються;
об’єднувати будови до єдиного задуму і використовувати під час ігор.

Ue

TH

?

O

TH

/

&яти вироби за шаблоном, вирізувати деталі по контуру; виготовляти
рухомі іграшки-гойдалки із картонних конусів, циліндрів; виробляти
вміння складати смужку гофруванням і вирізати з неї кілька однакових
фігур; складати квадратні форми по діагоналі для виготовлення різних
предметів, іграшок; склеювати деталі іграшки; створювати іграшки з
однакових фігур.

Для збагачення пізнавальної діяльності дітей необхідно вчити:
порівнювати предмети навколишньої дійсності, які мають виражені ознаки
геометричних фігур; аналізувати іграшки з геометричних фігур (круг,
овал, трикутник, прямокутник, квадрати різних розмірів і кольорів);
самостійно обирати деталі; порівнювати оформлення, зроблене різними
дітьми; досліджувати можливі зміни паперу й картону; осмислювати мету і
послідовність своєї роботи.

До творчої групи належать такі вміння та навички: різними способами і
прийомами створювати художній образ; впізнавати образи, додумувати їх,
творити самостійно, багатофункціонально використовувати один і той самий
матеріал; різноманітно оздоблювати іграшки (наклеїти мордочку тощо);
виготовляти різні фігурки з паперових циліндрів, об’єднуючи у невеликі
композиції; комбінувати різними способами відомі геометричні фігури для
створення виробів.

Робота з природним (шишки, жолуді, гілки, насіння, листя, черепашки,
солома тощо) та підручним (коробки, дріт у кольоровій обмотці, поролон,
пінопласт, ґудзики тощо) матеріалами потребує формування в дітей таких
конструктивних умінь: виготовляти іграшки, сувеніри, предмети для
оформлення інтер’єру з природного й інших матеріалів; виготовлювати
вироби з зібраного та засушеного природного матеріалу; конструювати із
готових форм різноманітні вироби, іграшки; робити речі шляхом вирізання;
вміти використовувати способи та прийоми створення художнього образу.

До групи пізнавальних вмінь та навичок належать наступні: помічати у
природному матеріалі обриси майбутньої конструкції; експериментувати із
запропонованим природним матеріалом; на основі аналізу самостійно
втілювати власні задуми; знати властивості піску, глини.

Для здобуття творчих умінь дітям необхідно навчитися: самостійно обирати
тему, обдумувати образи персонажів; уміння творчо застосовувати набуті
знання; виявляти винахідливість; використовувати одну й ту саму іграшку
з деякими доповненнями для іншого призначення (коробка – чемодан,
корабель, машина тощо), проявляти естетичне відношення до результатів
своєї діяльності.

Як бачимо, у процесі навчання конструювання паралельно з формуванням
конструктивних умінь та навичок діти оволодівають пізнавальними та
творчими вміннями. Взаємодія (інтеграція) трьох груп умінь на заняттях з
конструювання забезпечує формування однієї з найважливіших якостей
особистості – пізнавальної самостійності.

У формувальному експерименті ми спиралися на компонентну структуру
пізнавальної самостійності (емоційно-мотиваційний, когнитивно-змістовний
та процесуально-вольовий). Використана нами методика включала три етапи.
На кожному етапі здійснювалося формування певних умінь та навичок. При
цьому ми виходили з того, що основні завдання кожного компонента
знаходяться у взаємозв’язку та взаємозалежності. Підвищення рівнів
кожного з компонентів сприяло цілісному формуванню у старших
дошкільників пізнавальної самостійності, а також збагаченню конкретних
умінь та навичок (пізнавальних, конструктивних, творчих).

Модель поетапного формування пізнавальної самостійності старших
дошкільників представлена у таблиці №2.

Відповідно до цієї моделі нами була розроблена серія занять з
конструювання, у якій здійснювалося поступове розв’язання програмових
завдань, що забезпечувало формування пізнавальної самостійності
дошкільнят.

Застосування дітьми знань та вмінь, які вони набули на спеціально
організованих заняттях, можна було прослідкувати у їх самостійній
діяльності.

Наприкінці експериментальної роботи діти самостійно виготовляли вироби у
вільний від занять час. Вони відрізнялись радісним настроєм, коли
знаходили на прогулянці дивні гілки, коріння та, звертаючись до
експериментатора, пропонували з них зробити іграшки.

У результаті цілеспрямованого керівництва дітям було значно легше
помічати естетичні ознаки навколишніх предметів і об’єктів, знаходити
образ у необробленому природному матеріалі. Вироби дітей стали більш
різноманітними за тематикою, естетично привабливими та включали значну
кількість частин та деталей.

Таблиця 2

Поетапне формування пізнавальної самостійності

Де Е-М – емоційно-мотиваційний компонент, К-З – когнітивно-змістовний,
П-В – процесуально-вольовий;

– основний напрямок у роботі на цьому етапі;

– паралельне формування інших компонентів

При роботі з будівельним матеріалом простежувалась певна самостійність у
виборі об’єкта для конструкції та відповідного технічного матеріалу для
втілення власного задуму. Спостерігаючи за дітьми у самостійній
діяльності, було відзначено, що діти без допомоги педагога планують
роботу над конструкцією та послідовно виконують потрібні способи дій.

Усвідомлення дітьми власної продуктивної діяльності (виготовлення
подарунків для рідних, іграшок для подальшої гри, прикрас для ялинки
тощо) позитивно впливало на якість та ставлення кожної дитини до процесу
виготовлення. Діти надавали великого значення результату своєї праці,
тому виявляли цілеспрямованість та самостійність у діяльності.

Аналіз тематики індивідуальних робіт, які були виконані дітьми поза
межами занять, свідчить про її розширення, виявлення самостійності не
тільки у виготовленні виробів пі час занять, але й у створенні нових,
оригінальних, естетично привабливих предметів.

Спостерігаючи за колективною роботою дітей, ми помітили, що діти
навчились домовлятися між собою, розподіляти обов’язки та узгоджувати
свої дій. У результаті відповідного керівництва колективною роботою
дошкільнята навчилися вказувати на досягнення та недоліки однолітків та
свої власні, тобто здійснювати контроль та самоконтроль.

Аналіз результатів роботи дітей старшого дошкільного віку виявив
залежність їх самостійності від рівня знань, умінь та навичок. Їх прояв
у самостійній діяльності був значно вищим, ніж на початку
експериментальної роботи. Вироби дітей відрізнялись міцністю
конструкцій, різноманітністю образів та естетичністю оформлення.

Так, спостерігаючи за поведінкою дітей при виготовленні новорічних
прикрас з паперу поза заняттями, ми відзначили, що у їх діях
простежувались точність виконання свого виробу та осмислення всіх
операцій. Діти впевненіше та значно легше складали папір у різних
напрямках, тобто координація рухів стала більш сформованою.

Таким чином, використання конструктивної діяльності як фактора
інтеграції пізнавальних та практичних задач забезпечує розвиток
позитивного ставлення до цієї діяльності, накопичення знань та вмінь
(конструктивних, пізнавальних, творчих) та формування таких якостей
особистості, як активність, ініціативність, наполегливість тощо. Усе це
розглядається нами як першооснови пізнавальної самостійності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку /
Відпов. ред. О.В. Проскура. – К., Освіта, 1993. – 272 с.

2. Ждан В.Ф. Формирование у детей дошкольного возраста навыков и умений
изготовления поделок из природных и других материалов: Дис. … канд. пед.
наук: 13.00.01. – К., 1986.

3. Кобитина И.И. Игра – сказка: Как использовать игрушки из бумаги в
роботе с детьми: Пособие для педагог. дошк. учреждений. – Мн.: Нар.
асвета, 1998.

4. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат,
1975. – 304 с.

5. Малятко. Програма виховання дітей дошкільного віку / Науковий
керівник З.П.Плохій. – К.: Педагогічна думка, 1999. – 286 с.

6. Парамонова Л.А. Теория и методика творческого конструирования в
детском саду: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. – М.:
Издательский центр “Академия”, 2002.

Компоненти пізнавальної самостійності

К-З

П-В

Е-М

Е-М

П-В

К-З

Е-М

К-З

П-В

І етап

вересень жовтень листопад

ІІ етап

грудень

січень

лютий

ІІІ етап

березень

квітень

травень

формувати:

– позитивне ставлення до занять з конструювання;

– зацікавленість до конструктивної діяльності;

– інтерес до конструювання з різних матеріалів.

– вчити самостій-но виділяти основні елемен-ти конструкції, їх
просторове розташування;

– формувати вміння будувати за зразком, умовою, темою, задумом, схемою
тощо;

– вчити самостій-но доповнювати конструкцію характерними деталями.

– формувати довільну поведінку у конструктивній діяльності;

– розвивати наполегливість при створенні виробів з різних матеріалів;

– формувати вміння дотримуватись мети, самостійно долати труднощі у
процесі конструювання.

Основні завдання формування конструктивної діяльності

та пізнавальної самостійності

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020