.

Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні школярів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
144 2247
Скачать документ

Реферат на тему:

Використання комплексної взаємодії мистецтв у естетичному вихованні
школярів

Основою цілеспрямованого та систематичного художнього виховання молоді
в загальноосвітній школі є естетичний цикл дисциплін. До його складу
входять предмети, що мають назви, які відповідають головним видам
мистецтва. Міцний зв’язок, що існує між музикою, літературою та
образотворчим мистецтвом, визначається тим, що кожен з них своїми
специфічними засобами розкриває внутрішній світ людини, особливості
навколишнього світу.

Враховуючи специфіку впливу вищезгаданих мистецтв на раціональну та
емоційну сфери свідомості особистості, можна зробити висновок про
необхідність забезпечення комплексного впливу різних видів мистецтва на
школяра. Так, головна функція літератури – передача інформації, а отже,
вплив її творів на процес мислення є очевидним. Музика, відповідно, має
величезні можливості впливу на емоційну сферу особистості, а
образотворче мистецтво, викликаючи предметні та предметно-емоційні
асоціативні зв’язки, здійснює активізуючий уплив на інтелектуальну та
емоційну сфери психіки, тому комплексна взаємодія мистецтв у
навчально-виховному процесі (за умови систематичного характеру), з
одного боку, забезпечує повноцінне й усебічне відображення навколишньої
дійсності, з іншого – сприяє багатогранному розвитку свідомості
особистості, активізуючи її індивідуальний художній розвиток.

Вивчення сучасної методичної літератури приводить до висновку, що
впровадження комплексу мистецтв у виховний процес є одним із
пріоритетних напрямів дослідження. Аналіз наукової літератури дає
уявлення про сучасний рівень розробленості проблеми в цілому та окремих
її аспектів. Особливий інтерес у межах обраної теми статті викликають
фундаментальні праці з проблем естетичного виховання особистості
засобами музичного мистецтва (Л.Беземчук, А.Болгарський, Б,Брилін,
І.Зязюн, Л.Коваль, Л.Масол, Є.Назайкінський, Г.Падалка, О.Ростовський,
О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); теоретико-методичні розробки системи
масового музичного виховання дітей (Е.Жак-Далькроз, Д.Кабалевський,
З.Кодай, К.Орф); наукові праці, в яких предметом спеціального
дослідження виступає ідея комплексного впливу мистецтва (П.Блонський,
Є.Квятковський, М.Леонтович, Н.Мірецька, Б.Неменський, С.Шацький,
Г.Шевченко, Б.Яворський).

Характер дослідження визначив необхідність звернення до наукових
розвідок, предметом яких стало вивчення проблеми використання
комплексної взаємодії мистецтв у педагогічному процесі (І.Дзержинська,
Д.Кабалевський, М.Киященко, Б.Ліхачов, М.Леонтович, М.Максимова,
Г.Мартьянова, В.Неверова, Т.Рейзенкінд, О.Рудницька, В.Сухомлинський,
М.Таборідзе, Б.Юсов та ін.). У той же час теоретичні питання естетичного
розвитку молодших школярів у процесі комплексного сприйняття мистецтва
недостатньо розглядались у педагогічній літературі.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми
статті. Об’єктом дослідження даної статті є процес естетичного виховання
молодших школярів засобами комплексної взаємодії мистецтва на уроках
музики в загальноосвітній школі. Предметом – педагогічні умови
ефективності комплексного використання мистецтва на уроках музики в
загальноосвітній школі.

Основні завдання статті: 1) виявити особливості впливу комплексу
мистецтв на естетичне виховання школярів; 2) визначити педагогічні умови
ефективності комплексного використання мистецтва на уроках музики в
загальноосвітній школі.

Визначаючи чинники ефективності комплексного впливу мистецтва на
особистість, психологи базуються насамперед на кардинальному принципі
цілісності організму, його життєдіяльності, що пояснюється природною
взаємодією органів чуття. Комплекс різних видів мистецтва розширює
можливості асоціативної діяльності свідомості, що активізує уяву, процес
мислення, поглиблює розуміння образу. Володіючи відносною самостійністю,
комплекс мистецтв набуває нового звучання, підлягаючи ідейному задуму
твору, що є основним. Художній образ при залученні різних мистецтв у
комплексі набуває нової якості як за змістом, так і за формою, за
рахунок чого і підсилюється його дія.

Сукупність окремих видів мистецтва може зробити особистість дійсно
багатогранною. Комплексне опанування мистецтва оптимізує творчі
здібності та сили людини, розвиток її фантазії, уяви, артистичності,
інтелекту, тобто формує універсальні людські здібності для будь-яких
сфер діяльності.

У центрі нашої уваги урок музики як головна форма використання усіх
засобів музичного виховання та навчання. Навчання музики в початкових
класах у силу вікових психічних особливостей дітей відбувається в умовах
підвищеної емоційності сприйняття, нестримної фантазії, яскравого
калейдоскопу образів уяви. Важливо використати цю особливість і
підсилити її вплив на особистість молодшого школяра. Одним зі шляхів
створення дійсно творчих умов на уроці музики є оволодіння музичними
виконавсько-слухацькими навичками та вміннями в оточенні чарівних муз
музики, літератури, образотворчого мистецтва.

Проілюструємо сказане конкретними прикладами. Заключний урок музики (І
чверть 1-го класу) ми назвали “Осінні настрої”. Йому передувала
екскурсія у природу (міський парк, шкільний гай). Діти розповідають про
власне ставлення до цієї пори року: чим подобається осінь, за що її
люблять, чи з нетерпінням чекають її появи? Звучить розповідь учителя
про те, що з давніх-давен осінь – це радісна пора завершення сезону
польових робіт, збирання врожаю, початку полювання та численних весіль.
Діти пригадують відомі їм осінні свята, звичаї, вірування, прикмети,
пов’язані з ними: день пророка Іллі (звучить давня народна легенда про
боротьбу Іллі та нечистої сили), свято Спаса (діти пояснюють суть
приказки: “Прийшов Спас, держи рукавиці про запас”), три Пречисті (про
них у народі говорять: “Перша Пречиста жито засіває, друга – дощем
поливає, а третя – снігами покриває”, або “Прийшла Перша Пречиста, стає
дівка речиста”, тобто звільняється від тяжкої роботи, має більше
вільного часу), Свято Покрови (звучить розповідь про зміст цього свята,
про особливу увагу, яку приділяли запорозькі козаки святій Покрові –
своїй захисниці).

Зрозуміло, що тема “Осінні свята в Україні” може розкриватись протягом
І–ІІ чверті кожного навчального року, щоразу збагачуючись і
поглиблюючись, але початок їй припадає на молодші класи, коли
закладаються основи майбутньої художньої культури особистості.

??????*? уміння членувати ціле на складові частини (операція аналізу),
тренують дитячу спостережливість, допитливість. Пізніше на основі цих
процесів школярі будуть учитись зображувати ціле (на репродуктивному чи
творчому рівнях) через об’єднання характерних ознак (синтез). Це
виробляє навичку створювати в уяві образ, тобто вчить дітей образно
мислити. Цікаві результати дає такий прийом роботи: вчитель зачитує
уривок зі статті підручника “Природознавство” про осінній переліт птахів
до вирію та запитує про настрій, з яким створювався цей текст. Діти
приходять до висновку, що текст писала якась дуже серйозна людина, її
ставлення до сказаного не відчувається, і тому про настрій говорити
досить важко. Порівнюючи поетичний та науковий тексти, вчитель підводить
школярів до висновку, що поетична мова є виразною, оскільки викликає в
уяві яскраві образи, емоційною, оскільки передає певні почуття автора,
римованою, злагодженою. Учитель пропонує знайти рими до словосполучень:
“осінь прилетіла – листя пожовтіло; хмара землю вкрила; сонце засмутила”
і т.д., “дощик накрапає – птаство відлітає; смуток огортає; листя
опадає” і т.д.

Багатство осінніх барв, музика осінньої природи, несподівані її фантазії
доповнені поетичним словом та мандрівкою у сиву давнину, коли народились
сьогоднішні свята, звичаї – усе це породжує в дітей бажання творити
казку, малюнок, найпростішу поезію, наспів, композицію осінніх дарунків.
Бажано, щоб діти відтворили власні враження у певній формі (малюнок,
аплікація, ліплення) й разом з учителем створили експозицію “Осінні
фантазії”.

Сповнені враженнями, спогадами, позитивними емоціями діти з бажанням
приходять на урок музики “Осінні настрої”, який повинен сприяти
формуванню у школярів розуміння, що музика, а також образотворче та
поетичне мистецтво можуть передавати різноманітні настрої, почуття,
переживання, а також відображати явища навколишнього світу. На цьому
уроці вчитель також намагається розвивати художнє мислення дітей на
основі аналізу образно-емоційного змісту запропонованих мистецьких
творів, виховувати в учнів чуйне, дбайливе ставлення до свого оточення.
Музичний та поетичний матеріал добирається за принципом контрасту з
метою відтінення протилежних емоційних забарвлень при образній
подібності, близькості.

У центрі уроку – два музичні твори, присвячені осені: “Осіння пісня”
П.Чайковського та “Збирай урожай” А.Філіпенка. Учні порівнюють настрій
п’єс, з’ясовують на доступному їм рівні особливості музичної мови, що
втілюють саме цей емоційний тонус: характер мелодії, особливість темпу,
динаміки в обох творах. Наступний нюанс осіннього настрою створює
поетична композиція поетеси М.Овдієнко:

Вже третій день, як стежка не сміялась.

Пройдисвіт-вітер натомився, вщух.

І наша біла хата заховалась

Під сизу пелену тужливого дощу.

Той дощ іде, а я тулюсь до мами.

Чи день, чи два, чи може, кілька літ…

Аж гульк, а під осінніми листками

Гриби, мов парубки, убралися в брилі.

Перед дітьми стоїть завдання з’ясувати, якому музичному твору є
близьким, спорідненим поетичний настрій, поетичний образ. Кожна
відповідь має обов’язково обґрунтовуватись, це сприяє активізації
процесу мислення. Діти разом з учителем пробують порівнювати не лише
образний зміст запропонованих творів, але й знаходити спільність і
виявляти близькість у засобах виразності. Так, музичне мистецтво створює
стан осіннього смутку за допомогою журливої, пісенної мелодії (пісня без
слів), повільного темпу, тихої динамічної шкали, протяжного плавного
звуку. У запропонованій поезії головними виразниками настрою є поетичне
слово, інтонація, неквапливий темп декламування, неголосна динаміка.
Перед нами образ нескінченного тужливого осіннього дощу і світлої
несподіванки в кінці (підвищення інтонації, підсилення динаміки).

Учитель пропонує дітям стати поетами і створити поетичний текст до
музики П.Чайковського. Серед поданих двох варіантів початку учні
обирають один, що відповідає емоційній шкалі п’єси:

1. Непомітно осінь прилетіла…

2. Радісно ми осінь зустрічаєм…

Як правило, школярі обирають перший і пропонують власні варіанти
продовження: “тихо, м’яко листям землю вкрила”; “смуток, тиша землю
оповила”; “ліс і степ туманами встелила”. Обраний дітьми текст інтонує
вчитель, а діти ритмічно декламують, оскільки мелодія містить складні
для першокласників інтонаційні стрибки.

Учитель звертається до репродукцій картин І.Левітана “Золота осінь” та
Б.Кустодієва “Свято в селі”. У процесі їх аналізу вчитель має слідкувати
за тим, щоб учні не просто перераховували елементи зображеного, хоча
саме такий тип описових робіт буде переважати в молодшому шкільному
віці, а знаходили зв’язки між цими елементами, причини їх залучення до
сюжету. Цьому сприятимуть вміло поставлені запитання вчителя. Учням
пропонується самостійно дібрати назви до картин: “Осінь”, “Тиша”,
“Осінній день”; “Осінь у селі”, “Свято” і т.д. Назви обговорюються,
виділяються найбільш вдалі (ті, що відображають емоційний зміст творів).
Потім школярі узнають авторські назви і вказують підстави для них:
домінування жовто-золотого кольору на полотні І.Левітана, світлий
радісний настрій картини Б.Кустодієва. Самостійно учні встановлюють
спорідненість між музичними та живописними творами на основі
образно-емоційної близькості.

Зрозуміло, що учні 1 класу не можуть запам’ятати авторів творів, з якими
зустрічались на уроках. Тому бажано звертатись до них і на наступних
заняттях. Можна обладнати в класі виставку картин професійних художників
та школярів на сезонну тематику. Це буде сприяти накопиченню дітьми
художньо-естетичного досвіду, формуванню системи художніх переваг, що
стануть основою художньо-естетичного смаку. Зацікавить також школярів
невеликий штрих, випадок із життя митців, твори яких діти сприймають на
заняттях. Наприклад, у процесі зустрічі з картиною “Свято в селі” можна
звернути увагу дітей на те, що стан радісного пожвавлення, відчуття
святковості створила людина.

Наведені нами фрагменти комплексного використання мистецтва у процесі
розв’язання навчально-виховних цілей уроків естетичного циклу, зокрема
музики, можуть варіюватись. Творчо мислячий учитель, який систематично
використовує справжнє співзвуччя мистецтв, досить швидко переконається,
що такий шлях активізує пізнавальну діяльність школярів, збагачує їх
художньо-естетичний досвід, формує художні смаки, оцінки, ідеали,
надихає учнів на творчість в усіх сферах діяльності, тобто сприяє
творчому розвитку особистості.

Подальшого вивчення потребують обґрунтування теоретико-методологічних
основ взаємодії мистецтва, розробка інтегративних курсів вивчення
різновидів мистецтва, вивчення специфіки здійснення міжпредметних
зв’язків у загальноосвітній і професійних школах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. – М.:
Знание, 1987. – 215 с.

2. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Педагогика, 1987. – 341 с.

3. Григорьев Н.Д., Шевченко Г.П. Проблемы взаимодействия искусств в
системе эстетического воспитания // Эстетическое воспитание в школе.
Вопросы системного похода. – М., 1988. – С. 61-67.

4. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Музична
Україна, 1982. – 189 с.

5. Каган М.С. Роль и взаимодействие искусств в педагогическом процессе
// Музыка в школе. – 1984. – №4. – С. 28-32.

6. Крижанівська Т.І. Методика комплексного розвитку художньої культури
молодших школярів на уроках музики. – Рівне: РДГУ, 2001. –108 с.

7. Пирадов А.В. Эстетическая культура личности. – Л.: Об-во “Знание”
РСФСР Ленингр. орг., 1978. – 75 с.

8. Ростовський О.Я. Взаємозв’язок різних видів мистецтва на уроках
музики. – К.: Освіта, 1991. – 98 с.

9. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей // Избранные труды: В
2 т. – М.: Педагогика, 1985. – Т.1. – 328 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020