UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктурно-функціональна модель виконавської надійності музикантів-інструменталістів (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1817
Скачало141
Опис
У період загального занепаду музичного мистецтва в Україні і бурхливої пропаганди “попси” досить гостро постала нагальна потреба у “живому” виконанні високохудожніх творів. Відсутність такого “спілкування” негативно впливає на духовну сферу суспільства. Реалії вимагають від виконавців надійної гри на музичних інструментах. Саме тому особливої актуальності набуває проблема інструментально-виконавської надійності. Поняття “виконавська надійність” уперше обґрунтував Ю.Цагареллі, який цей феномен характеризує як здатність інструменталістів безпомилково, стійко і точно виконувати музичні твори в емоціогенних умовах, які створюються через прилюдність. Репетиційну надійність він трактував як одну з умов успішності концертного виступу й гіпотетично включав до структури досліджуваного феномену саморегуляцію, перешкодостійкість, стабільність та підготовленість. Мікроструктуру кожного компонента та їх взаємодію Ю.Цагареллі виклав схематично: складовими саморегуляції визначено самооцінку, самоконтроль, самокорекцію, самонастройку; перешкодостійкості – самонастройку, емоційну стійкість, стійкість уваги; стабільності – відтворення потрібного результату, а підготовленості – загальну професійну підготовленість і готовність концертної програми. Звичайно, таке визначення змісту та структури “виконавської надійності” музикантів-інструменталістів слід прийняти за основу. Натомість, у психологічних дослідженнях кінця ХХ – початку ХХІ ст. простежуються три поняття, які за своїм змістом та структурою досить близькі зазначеному феномену: “надійність”, “психологічна надійність” і “професійна надійність”. Однозначного тлумачення сутності кожного з них, на превеликий жаль, поки що немає. Утім, аналіз основних праць, де розглядаються ці поняття, надає змогу з’ясувати їх зміст та структуру і на цій основі методом моделювання вихідних положень гіпотетично обґрунтувати сутність “виконавської надійності” музикантів-інструменталістів та узгодити запропоновану Ю.Цагареллі її мікроструктуру.
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Структурно-функціональна модель виконавської надійності

музикантів-інструменталістів

 

У період загального занепаду музичного мистецтва в Україні і бурхливої

пропаганди “попси” досить гостро постала нагальна потреба у “живому”

виконанні високохудожніх творів. Відсутність такого “спілкування”

негативно впливає на духовну сферу суспільства. Реалії вимагають від

виконавців надійної гри на музичних інструментах. Саме тому особливої

актуальності набуває проблема інструментально-виконавської надійності.

 

Поняття “виконавська надійність” уперше обґрунтував Ю.Цагареллі, який

цей феномен характеризує як здатність інструменталістів безпомилково,

стійко і точно виконувати музичні твори в емоціогенних умовах, які

створюються через прилюдність. Репетиційну надійність він трактував як

одну з умов успішності концертного виступу й гіпотетично включав до

структури досліджуваного феномену саморегуляцію, перешкодостійкість,

стабільність та підготовленість. Мікроструктуру кожного компонента та їх

взаємодію Ю.Цагареллі виклав схематично: складовими саморегуляції

визначено самооцінку, самоконтроль, самокорекцію, самонастройку;

перешкодостійкості – самонастройку, емоційну стійкість, стійкість уваги;

стабільності – відтворення потрібного результату, а підготовленості –

загальну професійну підготовленість і готовність концертної програми.

 

Звичайно, таке визначення змісту та структури “виконавської надійності”

музикантів-інструменталістів слід прийняти за основу. Натомість, у

психологічних дослідженнях кінця ХХ – початку ХХІ ст. простежуються три

поняття, які за своїм змістом та структурою досить близькі зазначеному

феномену: “надійність”, “психологічна надійність” і “професійна

надійність”. Однозначного тлумачення сутності кожного з них, на

превеликий жаль, поки що немає. Утім, аналіз основних праць, де

розглядаються ці поняття, надає змогу з’ясувати їх зміст та структуру і

на цій основі методом моделювання вихідних положень гіпотетично

обґрунтувати сутність “виконавської надійності”

музикантів-інструменталістів та узгодити запропоновану Ю.Цагареллі її

мікроструктуру.

 

За переконаннями У.Ешбі, “надійність” будь-якої діяльності слід

розглядати як цілісну властивість усієї психічної системи, оскільки вона

не обмежується лише її частиною. Саме тому В.Плахтієнко серед основних

принципів дослідження “надійності” виділив комплексність, динамічність

та системність. Принцип комплексності реалізується шляхом замірів

сукупності показників на кожному рівні “надійності”, а динамічності –

через аналіз її величини у процесі тривалого дослідження. Принцип

системності простежується на основі застосування загальнонаукових

методів у вигляді макро-мікропідходів. Макропідходами досліджується

результативна сторона “надійності”, мікро – зміна психологічних,

психофізіологічних і біохімічних функцій організму в різних умовах

діяльності.

 

Саме в такому ракурсі досить досконало, на нашу думку, обґрунтовано

зміст “надійності” С.Дудіним, В.Плахтієнком, К.Фірсовим та іншими, як і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ