Реферат на тему:
Шляхи вирішення соціально-педагогічних проблем формування інтересу як
першого ступеня професійного самовизначення старшокласників
У сучасних загальноосвітніх закладах існує проблема профорієнтації
молоді на професії матеріальної сфери. Це, в основному, залежить від
об’єктивних факторів, які склалися в нашому суспільстві. Вирішення даної
проблеми повинно здійснюватись за рахунок спільної роботи школи, сім`ї,
суспільства, результатом якої є самостійне професійне самовизначення
особистості. Тому головне завдання школи і суспільства полягає в
організації допомоги кожному учню у виборі професії з урахуванням
суспільних і особистісних потреб та психофізіологічних якостей.
Профорієнтація як комплексний захід у навчально-виховній діяльності
школи передбачає роботу, спрямовану на формування інтересу учнів до
певних видів діяльності, професій.
Вивчення інтересів особистості, диференційований підхід до проведення
профорієнтаційної роботи повинно бути організоване на основі діяльності
загальноосвітніх закладів. І профорієнтація як планомірний
психолого-педагогічний процес, що здійснюється протягом всіх років
навчання, повинна забезпечувати цілеспрямований розвиток інтересів учнів
з урахуванням потреб суспільства.
У результаті анкетування (було охоплено 43 учня старших класів)
встановлено, що особливе значення у виборі школярами майбутньої професії
мають сформовані інтереси, які є основою для розвитку професійної
спрямованості.
Процес формування інтересу до професій матеріальної сфери
забезпечується відповідними соціально-педагогічними умовами.
В основу розвитку самого інтересу до професій покладено рівень розвитку
психофізіологічних якостей особистості, який відповідає вимогам
професії, що обирається, та емоційне (бажано позитивне) ставлення до
праці, яке підкріплюється пізнавальними та вольовими зусиллями індивіда
в оволодінні конкретною професією. Вивчення особливостей суб`єкта вибору
професії та співвіднесеність їх з її вимогами є основою для визначення
нахилів і здібностей підлітка, що сприяє подальшому успішному формуванню
інтересів до конкретного виду діяльності.
Процес формування інтересу до конкретних професій спирається на
визначення здібностей учня, його оточення, потреб, мотивів майбутньої
професійної діяльності. Метою формування інтересу до професій
матеріальної сфери передусім є стійке, позитивне ставлення особистості
до праці, пов’язаної з технікою.
Уроки трудового навчання мають всі підстави і можливість для вирішення
багатьох соціально-педагогічних проблем формування інтересу до професій
матеріальної сфери. Саме тут учні отримують базові знання, у них
формуються уміння та навички, які лежать в основі свідомого вибору даних
професій і спеціальностей.
Аналізуючи практику профорієнтаційної роботи шкіл, ми дійшли висновку,
що вплив батьків на вибір професії учнів є досить вагомим фактором, але
більшість з них неадекватно оцінює здібності дітей, помилково визначає
інтереси і нахили підлітків, недостатньо ознайомлена з системою
безперервної освіти й профтехосвіти, потребами і перспективами сучасного
виробництва, запізнюється з обговоренням у виборі професійного
майбутнього, недооцінює трудову підготовку і її зв`язок з іншими
дисциплінами. Для уникнення цих проблем необхідно проводити
психолого-педагогічну просвіту, індивідуальні консультації батьків
учнів.
За нашими дослідженнями, на формування інтересу до професій
матеріальної сфери впливають засоби масової інформації. Роль такої
інформації зростає перед вступними іспитами, але в багатьох випадках ця
інформація стосується лише привабливих боків професії, і, частіше за
все, рекламуються престижні професії .
На нашу думку, вибір професії зумовлює і соціальне походження
особистості. Дослідження вчених [3,4] підтверджує, що в багатьох
випадках вибір професії для учнів носить характер, який зумовлений
соціальним походженням: професії матеріальної сфери обирають переважно
діти робітників. Інтерес до професії завжди пов`язаний із з`ясуванням
соціального становища, престижу професії, яка обирається. Обираючи
престижну, популярну професію, учні керуються зовнішніми ознаками, а не
її суттю.
Проблему непрестижності професій матеріальної сфери, пов`язаних з
технікою, повинна вирішувати, в першу чергу, загальноосвітня школа.
Вчителі шкіл можуть знизити психологічний бар`єр, який заважає
формуванню інтересу до цих професій. Найбільш ефективно в цьому випадку
можна використати навчання в майстернях. Уроки трудового навчання
сприяють виникненню в учнів зацікавленості в технічній діяльності і,
значить, позитивного емоційного ставлення і можливості розвитку
інтересу. Але деякі вчителі мають поверхові, спотворені, перекручені
уявлення про сучасне виробництво. Поряд з орієнтацією школярів на
продовження навчання у вищих закладах освіти, значна частина вчителів
пропонує престижні професії, в основному, нематеріальної сфери
виробництва: менеджер, перекладач, економіст, бухгалтер, юрист тощо. Цей
підхід породжує в молоді уявлення, що робітничі професії несучасні.
Звідси і виникає негативне або індиферентне емоційне ставлення до таких
технічних професій і спеціальностей, як слюсар, сантехнік, токар тощо.
Це призводить до виникнення суперечності між кадровими потребами
підприємств промисловості, транспорту, будівництва, сфери обслуговування
та професійним самовизначенням молоді.
Але, необхідно відзначити, що вплив престижу професії на формування в
учнів інтересу до професій матеріальної сфери не варто абсолютизувати. У
школярів, які стоять перед вибором малопрестижних професій (як правило,
це виробничі професії), ці критерії відіграють найменшу роль.
Соціологічні дослідження свідчать, що суб`єкт вибору порівняно рано
визначає, буде він робітником фізичної чи розумової праці. Протягом
усього процесу вибору на нього впливає як цілеспрямовано, так і
випадково широкий спектр соціальних факторів. Відомо, що в учнів інтерес
до професії у багатьох випадках залежить від особистості вчителя,
успіхів у школі, впливу представників соціальних і професійних груп. У
середньому шкільному віці учнів приваблює інформація про характер, зміст
і умови праці, сам процес праці. Але інформація ними сприймається
некритично. В цей період важливу роль відіграють успіхи в навчанні,
соціальні підліткові групи, соціальний статус батьків. У старшому
шкільному віці спостерігається деяке послаблення впливу вказаних
факторів, оскільки з віком учень, застосовуючи власний досвід, може
надати власні оцінки певному виду діяльності.
Для ефективного формування інтересу до професій матеріальної сфери
повинні виконуватися педагогічні умови, які сприятимуть забезпеченню
наступності навчальних програм шкільних дисциплін (математики, фізики,
креслення, трудового навчання тощо), забезпеченню міжпредметних
зв`язків, наступності програм навчально-виховної роботи профтехучилищ і
загальноосвітніх шкіл, об`єднанню їх зусиль у формуванні в учнів
установок на оволодіння професією.
На уроках трудового навчання важливо своєчасно створити умови для
виникнення позитивного ставлення до професій матеріального виробництва,
оскільки бажання і вміння працювати з використанням інструментів,
верстатів, виготовляти на них вироби є початком у формуванні позитивної
оцінки привабливості виробничих професій і можливості їх вибору у
майбутньому.
Навчально-виховна робота в шкільних майстернях повинна сприяти
вихованню працьовитості, відповідальності за свої дії, повинна надавати
політехнічні, професійно важливі знання. Трудове навчання і виховання,
професійна орієнтація – все це є важливими чинниками успішної
допрофесійної трудової підготовки школярів і підґрунтям успішного вибору
професії.
Активізуючи пізнавальну діяльність учнів на уроках трудового навчання
шляхом застосування профінформаційних відомостей, ознайомлення з
економікою виробництва, можна впливати на формування інтересу до
професій матеріального виробництва.
6 8 : ~
8 ~
&
F
&
F
Важливим аспектом у підготовці учнів до опанування професії є своєчасне
вивчення їхніх психологічних особливостей, особистісних якостей.
Технічна праця стає дедалі більш творчою, привабливою, а головне – більш
результативною. Водночас, вона пред`являє підвищені вимоги до
психофізіологічних можливостей особистості. В сучасних виробничих,
технологічних процесах зменшується роль фізичної і підвищується рівень
розумової праці, що вимагає відповідних здібностей від молоді, яка бажає
оволодіти сучасною професією. У спеціалістів сучасного виробництва
повинні бути розвинені певні психофізіологічні якості, а саме:
чутливість, особливо до світлових і слухових подразників,
спостережливість, образна пам`ять, уява, вони мають володіти вміннями
оперувати спеціальними, специфічними поняттями, бути здатними
пропонувати і втілювати нові ідеї, виявляти ініціативу тощо.
Одним із завдань школи є формування в учнів ціннісних орієнтацій,
спрямованих на задоволення потреб самовдосконалення, самоствердження,
професійного зростання, виховання в учнів любові до праці, позитивного
ставлення до всіх видів технічної діяльності, розуміння необхідності
технічної праці як для суспільства, так і для життя самої людини.
Від рівня кваліфікації робітника, його психічної готовності до технічної
діяльності, ставлення до техніки в багатьох випадках залежить і якість
роботи автоматизованого обладнання. Тому в умовах науково-технічного
прогресу стає актуальним комплексне вивчення особистості.
Соціально-економічні перетворення в країні вимагають від
загальноосвітньої школи цілеспрямованої роботи щодо посилення виховного
потенціалу урочних та позаурочних заходів, поглиблення знань учнів із
загальноосвітніх предметів, розширення можливостей у трудовому навчанні,
професійній орієнтації, а також допрофесійної підготовки, виходячи з
потреб у сфері матеріального виробництва. Завдання загальноосвітньої
школи полягає не тільки в наданні професійно важливих знань, необхідних
для успішного оволодіння професією, а й у формуванні свідомого ставлення
до вибору професії, підготовці конкурентноспроможного робітника, що
користується попитом на ринку праці. Ринкова економіка вимагає від
працівників сформованих соціально-психологічних якостей, підприємництва,
швидкої адаптації на виробництві. Робітник, який відповідає вимогам
ринкових відносин, повинен чітко розуміти мету своєї праці, мати стійку
ціннісну орієнтацію при виборі майбутньої професії, творчо ставитись до
роботи, бути працьовитим, відповідальним, стресостійким, прагнути
високої якості кінцевого продукту, бути здатним до постійного
професійного росту, інтелектуального саморозвитку, бути активним в
трудовому колективі.
Конкурентноспроможність майбутнього робітника – це гарант успіху в
професійних сферах діяльності, головною ж умовою успішної діяльності є
постійне самовдосконалення.
Механізація і автоматизація виробництва ведуть до підвищення ролі
розумової, інтелектуальної праці. Так, у спеціалістів професій
матеріального виробництва безпосередній вплив на предмети праці складає
60-80% всіх фізичних зусиль, а при впровадженні автоматизованих,
комп`ютеризованих ліній витрати фізичної праці зменшуються до 8%, решта
припадає на витрати розумової праці [3] .
Для ефективної експлуатації сучасного обладнання необхідна відповідна
підготовка кваліфікованих робітників. Недостатня політехнічна підготовка
учнів приводить до невідповідності отриманих знань в школі і
психофізіологічних можливостей особистості вимогам професії або
спеціальності, що обираються. Але формування в учнів інтересу до
професій матеріального виробництва на уроках трудового навчання
передбачає не тільки механічне поєднання загальної і політехнічної
освіти. Загальноосвітні предмети (фізика, математика тощо) є базою для
подальшого вивчення вузькофахових предметів. На наш погляд, вони
сприяють підвищенню ефективності допрофесійної підготовки учнів,
допомагають учням не тільки закріпити отримані знання із загальних
предметів, а й доповнюють і поглиблюють їх при розгляді наукових основ
техніки, технології, організації і економіки виробництва. Для
удосконалення форм професійної освіти зміст загальноосвітніх предметів
повинен бути взаємопов`язаним з загальнотехнічними і спеціальними
дисциплінами, трудовим навчанням. Учні повинні знати та практично
застосовувати знання з фізики, математики і інших предметів, тобто
викладання вказаних предметів має бути професійно спрямованим, практичні
завдання для учнів повинні розроблятися з урахуванням реальних
виробничих ситуацій, виклад окремих тем доцільно здійснювати з
використанням технічних засобів навчання. Завдяки цьому в процесі
загальноосвітньої підготовки у школярів розвивається і формується
технічне мислення, професійно важливі якості, що сприяє формуванню
інтересу до професій і спеціальностей матеріального виробництва.
Але в багатьох випадках професійне самовизначення молоді є несвідомим.
Це може бути наслідування товаришів, батьків або рішення, які прийняті
під безпосереднім впливом зовнішніх обставин та випадкового виникнення
інтересу. Успішний вибір професії забезпечує професійний ріст, добробут,
моральне задоволення, суспільне визнання людини. Але часто професійний
вибір є інтуїтивним або зумовленим впливом настрою, поверхових уявлень,
бажань батьків, шляхом спроб і помилок. Тому профорієнтація, яка
здійснюється в загальноосвітніх закладах, повинна складатись з науково
обґрунтованої системи форм, методів і засобів впливу на осіб.
При аналізі питань професійного самовизначення старшокласників ми
звертали увагу на фактори, які обумовлюють сформованість інтересу до
професій матеріального виробництва. Для учнів, які мають наміри
продовжувати освіту в школі, більш характерна відповідність професії
інтересам і нахилам особистості. В структурі їх мотивації більш виражені
мотиви задоволення інтересу до процесу і змісту праці, престижу,
перспективності, пізнавального інтересу до навчального предмету. За
даними наших досліджень, учні, коли обирають професію, дають їй
суб`єктивну оцінку, але при реальному виборі нею майже не керуються.
На нашу думку, суб`єктивний бік мотиваційної оцінки професійної
діяльності, вибору професії неможливий без пізнання самого себе, тобто
без усвідомлення особистістю своїх здібностей, власних ціннісних
орієнтацій, а отже, й інтересів. Тільки незначна частина учнів (за
даними експерименту – 13%) пов`язує свій інтерес до професій з
нахилами, здібностями. Статистика свідчить, що через 3-5 років після
закінчення школи й отримання однієї з професії 91,8% цієї молоді
продовжують працювати в обраній сфері діяльності. Таким чином, можна
зробити висновок, що існує залежність рівнів сформованості інтересу від
усвідомлення своїх нахилів, здібностей при успішному виборі професії.
Отже, важливими факторами розвитку інтересів до професій виступають
психофізіологічні якості особистості та її емоційно вибіркове ставлення,
підкріплене пізнавальними та вольовими зусиллями індивіда в оволодінні
конкретною професією. А процес професійного самовизначення у сфері
професій матеріального виробництва забезпечується відповідними
соціально-педагогічними умовами.
ЛІТЕРАТУРА
Блонский П.П. Выбор профессии. – Избр. пед. соч. – М., 1961. – 521 с.
Орієнтація учнів 8-9 класів на вибір технічних професій: Методичні
рекомендації / Укл. О.В.Осипов. – Бердянськ, 1998. – 147 с.
Павлютенков Е. М. Управление профессиональной ориентацией в
общеобразовательной школе. ( Владивосток.: Изд-во Дальневосточного
ун-та., 1990. ( 176 с.
Сейтешев А.П. Пути формирования личности будущего молодого рабочего. –
М.: Высш. школа, 1982. – 184 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
