Реферат на тему:
Формування етнокультурної компетентності студентів в умовах
поліетнічного середовища
На етапі реформування сучасної вищої школи виникла суперечність між
рівнем традиційної підготовки майбутнього вчителя до професійної
діяльності та новими вимогами суспільства до випускників педагогічних
ВНЗ. Ці вимоги зумовлені необхідністю активного використання майбутніми
фахівцями спеціальних знань та розв’язання з їх допомогою нових
соціально-педагогічних завдань.
Серед низки цих завдань важливими є налагодження позитивних стосунків
між дітьми багатонаціонального колективу, виховання підростаючого
покоління на засадах етнокультури та етнопедагогіки.
У зв’язку з цим на сучасному етапі виникає необхідність підготовки
педагогів до роботи в поліетнічному середовищі. Метою такої підготовки є
формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного вищого
навчального закладу в умовах поліетнічного середовища.
У психолого-педагогічній літературі етнокультурну компетентність
визначають як необхідну сукупність особистих якостей педагога, яка
включає високий професіоналізм, знання, вміння й навички, які дозволяють
вільно використовувати етнопедагогічні засоби в етнокультурному
середовищі. Тобто це засіб передачі культурно-педагогічного досвіду від
одного покоління етносу до іншого, носієм якого є педагог як особистість
та індивідуальність (Н.Г. Арзамасцева, В.О.Забреєва Н.Ф.Саловкова та
інші).
З огляду на це етнокультурна компетентність розглядається нами як
складне інтегроване поняття, яке включає в себе теоретичну і практичну
готовність до педагогічної діяльності і поліетнічному соціумі.
Ми вважаємо, що формування етнокультурної компетентності студентів
вищої школи можливе за умов:
створення та впровадження програми виховання національної самосвідомості
та культури міжнаціонального спілкування студентів;
оволодіння студентами основами етнокультури й етнопедагогіки
національних меншин на основі відповідного спецкурсу;
включення елементів етнокультури до змісту спецдисциплін та педагогічної
практики;
створення наукових гуртків та проблемних груп для поглибленого вивчення
культури етнічних груп з подальшим дослідженням цієї проблеми у науковій
роботі (курсові та дипломні проекти).
Наша науково-дослідна робота здійснювалася у регіоні українського
Північного Приазов’я. Вибір регіону обумовлений тим, що на його
території проживає 27% болгар, 21,1% греків, 19% німців, 15,4% поляків,
6,3% євреїв та представників інших національностей.
Зміст, мета та завдання нашої експериментальної роботи, а також її
основні форми представлено у схемі:
Рівні та завдання дослідження Форми реалізації завдання Мета проведення
заходу
1 2 3
І рівень – констатуючий
Виявити доцільність впровадження роботи з етнокультури національних
меншин (греки, болгари, німці) в дошкільні заклади та школи І ступеня
українського Північного Приазов’я. Анкетування вихователів та вчителів
школи І ступеня й аналіз планів навчально-виховної роботи.
Бесіда з старшими дошкільниками та молодшими школярами. Вивчити стан
етнокультурної роботи в дошкільних закладах та школах І ступеня.
Проаналізувати етнічний склад дітей. Виявити обсяг знань дітей з
етнокультури національних меншин даного регіону.
Встановити наявність проведення етнокультурної роботи на факультетах
дошкільного виховання та підготовки вчителів початкових класів. Аналіз
типових програм
ВНЗ та робочих програм викладачів з психолого-педагогічних дисциплін.
Проаналізувати заплановані зміст та форми роботи (повідомлення
матеріалу, самостійна робота студентів тощо).
Визначити рівень сформованості етнокультурної компетентності студентів
факультету дошкільного виховання та підготовки вчителів початкових
класів. Анкетування студентів – випускників факультету дошкільного
виховання та підготовки вчителів початкових класів.
Аналіз етнокультурних (конструктивних, організаторських, комунікативних,
гностичних) вмінь майбутніх фахівців. Виявити обсяг знань студентів з
етнокультури національних меншин.
Визначити рівень сформованості спеціальних етнокультурних вмінь.
ІІ рівень – формуючий.
Провести народознавчо-пошукову роботу. Бесіди з представниками різних
етнічних груп.
Вивчення народознавчої літератури.
Робота з фондами краєзнавчих музеїв.
Співпраця з культурно-освітніми центрами та товариствами національних
меншин. Зібрати матеріал з етнокультури національних меншин українського
Північного Приазов’я, описати і систематизувати його.
Формувати етнокультурну компетентність студентів факультету дошкільного
виховання та підготовки вчителів початкових класів. Впровадження
спецкурсу з етнокультури національних меншин українського Північного
Приазов’я. Організація роботи наукових гуртків та проблемних груп.
Підготовка курсових та дипломних робіт. Включення до окремих дисциплін
професійного циклу етнокультурних питань регіону. Поглиблено вивчити
етнокультуру національних меншин.
Сформувати етнокультурні вміння.
ІІІ рівень – контрольний. Простежити динаміку сформованості
етнокультурної компетентності студентів факультету дошкільного виховання
та підготовки вчителів початкових класів. Бесіди зі студентами. Аналіз
етнокультурної діяльності студентів-випускників у ВНЗ. Зробити
порівняльний аналіз готовності майбутніх фахівців освіти до організації
навчально-виховного процесу в дошкільних закладах та школах І ступеня на
засадах етнокультури національних меншин українського Північного
Приазов’я.
На констатуючому рівні було проведено анкетування вихователів та
вчителів, проаналізовано плани навчально-виховного процесу вихователів
дитячих садків та вчителів школи І ступеня Запорізької області
(компактне розселення німців та болгар) і Донецької області (компактне
розселення греків).
Аналіз близько 40 планів навчально-виховного процесу дозволив
встановити, що завдання з ознайомлення дітей з етнокультурою
національних меншин вирішуються епізодично (9% планів). В 23% дошкільних
закладів і 15,7% шкіл І ступеня Донецької області діти отримують знання
про історію розселення даного регіону, про традиції та звичаї греків,
беруть участь у святах та розвагах, організованих на засадах грецької
етнопедагогіки, 21,7% дітей даного регіону вивчають грецьку мову
(переважно етнічні греки). У 5,3% шкіл І ступеня Токмацького,
Мелітопольського і Бердянського районів Запорізької області діти
вивчають німецьку мову, а в 3% шкіл І ступеня Приморського району
(щільне заселення болгар) – болгарську мову. У культурно-освітніх
центрах національних меншин лише 2,6% дітей 6-9 років отримують
відомості про культуру, свята, обряди і традиції німців і болгар.
Анкетування більш як 300 вихователів дошкільних закладів і вчителів
початкових класів Запорізької і Донецької областей показало, що вони
вважають можливим і необхідним проведення етнокультурної роботи з
дітьми.
Однак, усвідомлюючи необхідність здійснення цієї роботи, лише 1,7%
практичних працівників постійно планують завдання з ознайомлення з
традиціями етнічних груп на виховних годинах, 1% вирішують ці завдання
епізодично на заняттях та уроках, а решта педагогів взагалі такі
завдання не планують і не вирішують, мотивуючи це відсутністю
спеціальної літератури.
Отже, завдання з ознайомлення старших дошкільників та молодших школярів
з етнокультурою національних меншин українського Північного Приазов’я в
практиці роботи дошкільних закладів та шкіл І ступеня вирішуються в
незначному обсязі і епізодично, що свідчить про необхідність оптимізації
освітньо-виховного процесу в цих освітніх ланках на засадах
етнокультури. Вирішити ці завдання можуть тільки ті педагоги, у яких
буде сформована етнокультурна компетентність.
Однак, вивчаючи анкети, запропоновані майбутнім педагогам
студентам-випускникам факультетів дошкільного виховання та підготовки
вчителів початкових класів, ми дійшли висновку, що вони частково
обізнані з етнокультурою національних меншин (мають уявлення про деякі
традиції, звичаї, обряди). Незважаючи на низький рівень обізнаності, 93%
майбутніх педагогів все ж таки впевнені у тому, що такі знання потрібно
надавати дітям 6-9 років для розвитку загального кругозору, виховання в
них любові, поваги, доброзичливого ставлення не лише до українців, а й
до людей інших національностей. І лише 3% студентів вважають, що ці
знання повинні бути дуже поверховими, щоб не перевантажувати дітей
зайвою інформацією, а 4% наполягають на тому, що дошкільникам і учням
школи І ступеня достатньо знань про українську етнокультуру.
Результати роботи, проведеної на констатуючому рівні, вказують на
доцільність ознайомлення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку з
етнокультурою національних меншин українського Північного Приазов’я та
на необхідність проведення етнокультурної роботи у вузі на педагогічних
факультетах з метою підготовки кваліфікованих фахівців для роботи в
поліетнічному середовищі.
O
N
ольського державного педагогічного університету та робочих програм
викладачів факультетів дошкільного виховання і підготовки вчителів
початкових класів цих вищих навчальних закладів. Аналіз типових програм
дав змогу встановити, що вони висвітлюють лише теоретико-практичні
питання, пов’язані з українським державотворенням, відродженням
національної мови, культури; вивченням української етнопедагогіки з
урахуванням регіональних особливостей.
Аналіз 32 робочих програм викладачів показав, що робота з ознайомлення
з етнокультурним спадком національних меншин українського Північного
Приазов’я проводиться епізодично. Зокрема, в курсі „Теорія і методика
фізичного виховання” БДПУ заплановано тему „Рухливі ігри народів
Приазов’я”, в курсі „Країнознавство”, який викладається лише в
спеціалізованих групах, студенти ознайомлюються з культурою греків
(МГІ), німців та болгар (БДПУ та МДПУ).
Отримані дані свідчать про наявність у студентів знань з етнокультури
національних меншин українського Північного Приазов’я, але вони часткові
і не систематизовані. Відсутня науково обґрунтована система формування
етнокультурної компетентності у майбутніх фахівців освіти, які будуть
працювати в поліетнічному середовищі, зокрема на території українського
Північного Приазов’я.
Зміст і форми такої системи розроблені нами на формуючому рівні
експериментального дослідження.
На основі матеріалів, зібраних в ході народознавчо-пошукової роботи,
нами був розроблений спецкурс „Етнокультура національних меншин
українського Північного Приазов’я”, який впроваджено на педагогічних
факультетах БДПУ, МГІ, МДПУ.
Метою даного спецкурсу було ознайомлення студентів з культурою та
побутом етнічних груп українського Північного Приазов’я, формування
вміння організації навчально-виховного процесу в дошкільних закладах та
школах І ступеня на засадах етнокультури національних меншин.
Тематика даного спецкурсу слідуюча: „Етнодемографічна ситуація на
території українського Північного Приазов’я”, „Національна та народна
символіка етнічних груп українського Північного Приазов’я”, „Народні
уявлення про родинні взаємини та сімейне виховання етнічних груп
українського Північного Приазов’я”, „Виховання засобами етнопедагогіки
національних меншин українського Північного Приазов’я”, „Побут населення
українського Північного Приазов’я”, „Виховні можливості народного
календаря”.
Програма передбачала зіставлення форм і методів роботи на уроках та в
позаурочний час з дітьми різних вікових груп, навчання студентів
відбирати матеріал для занять (уроків), враховуючи вікові та
індивідуальні особливості дітей.
Кожна тема спецкурсу містила значний перелік завдань для самостійної
роботи, що дозволяло викладачеві творчо добирати у навчанні ті, що на
його погляд найбільше сприяли оволодінню майбутніми педагогами вмінням
застосовувати теоретичні знання на практиці. Це такі завдання, як:
1) написання рефератів („Традиційний болгарський (грецький, німецький)
одяг та історія його формування”, „Етика й педагогіка родинного життя”,
„Виховне значення родинно-побутових звичаїв та обрядів”, „Інтер’єр
болгарської (грецької, німецької) оселі”);
2) розробка конспектів занять („Народна символіка болгар
(греків, німців) Північного Приазов’я”, „Болгарська (грецька, німецька)
оселя на території українського Північного Приазов’я”);
3) підготовка карток з описом народних ігор національних меншин
Північного Приазов’я;
4) виготовлення добірки забавлянок, загадок, колискових пісень, казок,
прислів’їв етнічних груп;
5) демонстрація святкування одного з календарних чи родинних свят
болгар, греків і німців за народними традиціями та інше.
Однією з умов формування етнокультурної компетентності майбутнього
фахівця освіти, на нашу думку, є дотримання принципу регіональності при
викладанні спецдисциплін навчального циклу. Зміст регіонального
компонента може реалізуватись у процесі вивчення спецпредметів як
органічне їх доповнення шляхом наповнення змісту освіти відповідним
навчальним матеріалом. Наприклад, до курсу „Українознавство” ввести
теми, пов’язані з історією заселення українського Північного Приазов’я,
з особливостями побуту етнічних груп, які щільно проживають на даній
території, з розповсюдженими народними ремеслами болгар, греків, німців,
поляків тощо.
У курсі „Ознайомлення дошкільників з образотворчим мистецтвом” доцільно
ознайомити майбутніх педагогів з народними промислами народностей
Північного Приазов’я. Доповнення курсу „Загальна психологія” темою
„Особливості менталітету етнічних груп Північного Приазов’я” може
допомогти майбутнім фахівцям освіти здійснювати у своїй практичній
діяльності індивідуальний підхід до дітей різних національностей.
Включення до дисциплін психолого-педагогічного циклу тем про
етнокультурні традиції національних меншин та виокремлення спецкурсу, на
наш погляд, допомогло підготувати компетентних фахівців освіти, які
відповідають запитам не лише Північного Приазов’я, а зможуть вести
етнокультурну роботу у будь-якому регіоні України, де компактно
проживають національні меншини.
Таким чином, засвоєння етнокультурного матеріалу дало змогу залучити
студентів до науково-дослідної роботи. Однією з форм цієї роботи був
науковий гурток. Його мета – збір народознавчого матеріалу, його
систематизація, обговорення проблемних питань, розробка методичних
рекомендацій для вихователів дошкільних закладів та вчителів школи І
ступеня.
Робота на мікрорівні передбачала народознавчу експедицію по містах та
селах, де компактно проживають болгари, греки та німці; вивчення
етнокультурних традицій цих народів: ознайомлення з побутом, звичаями,
обрядами, пісенним, танцювальним, декоративно-прикладним мистецтвом,
фольклором, традиційними стравами тощо.
Зміст роботи на мезорівні передбачав співпрацю з культурно-освітніми
центрами болгар, греків та німців Північного Приазов’я: допомога в
підготовці та проведенні народних свят, відвідування гуртків
декоративно-прикладного мистецтва та фольклорно-етнографічних гуртків
тощо.
Співпраця з інформаційно-культурними центрами національних меншин
створила сприятливі умови для етнокультурного росту студентів і їх
обізнаності в культурних та національних питаннях не лише через
спілкування і споглядання, а й за допомогою налагодження зв’язків з
культурними осередками в Болгарії, Греції, Німеччині. Таким чином,
студенти листувалися з ровесниками за кордоном з метою обміну
інформацією про етнокультурні традиції, побут, звичаї тощо.
Вагомим доповненням отриманої інформації були матеріали, зібрані
внаслідок співпраці з фондами краєзнавчих музеїв Північного Приазов’я.
Студенти вивчали документи про історію заселення Північного Приазов’я
іноземними колоністами, про пільги, надані їм царським урядом,
пристосування до політичних, кліматичних та економічних умов, про
приріст населення, розвиток освіти та культури в регіоні, побут, звичаї,
традиції болгар, греків та німців Північного Приазов’я.
Матеріал, зібраний в ході народознавчо-пошукової роботи, був
використаний для розробки методичних рекомендацій для вихователів та
вчителів.
Отже, в ході формуючого експерименту студенти не лише отримали
ґрунтовні знання з етнокультури національних меншин Північного
Приазов’я, відпрацювали спеціальні етнокультурні вміння, але й ще більше
зацікавлювалися, проникалися проблемами етнічних груп цього регіону,
усвідомлювали важливість ознайомлення дітей 6-9 років з етнокультурними
традиціями національних меншин.
Динаміка формування етнокультурної компетентності студентів, простежена
на контрольному рівні, дозволила зазначити, що позитивний ефект цієї
діяльності досягається за рахунок впровадження в педагогічний процес ВНЗ
спеціальної етнокультурної роботи. ЇЇ результатом є перехід кількісних
показників у реальні якісні, коли критерієм сформованості стають
конкретні дії майбутніх педагогів.
Вивчення питання формування етнокультурної компетентності майбутніх
фахівців освіти в період навчання відкриває можливості для подальших
досліджень в галузі корекції системи педагогічної роботи у ВНЗ, пошуку
нових шляхів підвищення духовності, моральної та етнічної культури
студентства.
ЛІТЕРАТУРА
Боташева Х.Х. Преемственность этнокультурных традиций межпоколенных
отношений в педагогике карачаевского народа: Автореф. дис. … канд.
пед. наук. – Карачаевск, 2000. – 26 с.
Волков Г.Н. Современное функционирование народной педагогики как
феномена демократизации и гуманизации в сфере воспитания. – Чебоксары.
– 1993. – 86 с.
Волков Г.Н. Этнопедагогизация современного воспитания. // Мир
образования, 1997.
Володько В.М. Основні проблеми підготовки майбутнього вчителя. //
Педагогіка і психологія. – №2. – 1999.
Гасанов З.Т. Роль межнационального общения в жизни учащейся молодежи. //
Сов. педагогика. – 1984. – №4.
Игушкина З.И. Основы этнопедагогической культуры будущего учителя. //
Сб. материалов междунар. практ. конф. – Стерлитамак, 2000. – Ч.2. –
211с.
Філіпчук Г.Г. Розвиток освіти в багатонаціональних регіонах.– Чернівці:
Прут, 1996. – 128 с.
Етнокультура національних меншин
Мікрорівень
Сім’я
Релігія
Практика роботи навчальних закладів
(д/з, школа)
Макрорівень
Засоби масової комунікації
Мезорівень
Діяльність інформаційно-культурних товариств національних меншин
Міжкультурні
Зв’язки з історичною батьківщиною
Освітні
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
