Реферат на тему:
Соціально-педагогічні аспекти довузівської підготовки як фактора вибору
педагогічної професії
Професія педагога – одна з головних у сучасному світі. Від його зусиль,
майстерності та компетенції залежить майбутнє суспільства. Педагог – це
людина, яка більшу частину свого життя займається вихованням та
навчанням. Якщо зупинити процес навчання, то нові покоління не отримають
знань, які потрібні для підтримки культурного, економічного і
соціального прогресу. Отже, проблема вибору педагогічної професії завжди
актуальна, насамперед у сучасних умовах демократизації суспільства,
зміни структури і змісту освіти та її гуманізації. Тому довузівська
підготовка в різних навчальних закладах є перспективною і виступає
необхідним елементом системи “загальноосвітня школа – вищий навчальний
заклад”.
Видатний педагог К.Д.Ушинський (1824-1870) відстоював ідею створення
спеціальної підготовчої вчительської школи, призначення якої –
підготувати молодь для подальшого навчання. Педагогічна підготовка, на
його думку, мала включати такі компоненти:
1) цілеспрямований відбір учнів, виявлення їх здібностей до
педагогічної діяльності;
2) вивчення основ наук, необхідних у майбутній педагогічній діяльності;
3) вироблення в учнів умінь та навичок висловлювати власні думки;
4) залучення учнів до загальнопедагогічної діяльності як найкращий
метод перевірки здібностей та особистісних якостей майбутніх учителів.
К.Д.Ушинський писав, що у підготовчій школі можливе розкриття здібностей
або відсутності здібностей бути вчителем, тому навчальному закладу буде
легше уникнути помилок у відборі майбутніх спеціалістів. Учні, які
мають педагогічні задатки та зацікавленість педагогічною професією,
оволодівають необхідними знаннями швидше, ніж ті, що їх не мають [1;
436-437] .
Поява різноманітних видів довузівської підготовки вимагає їх вивчення
та дослідження, а також виявлення їх впливу на вибір професії, на
ефективність майбутньої професійної діяльності. Мета довузівської
підготовки – не тільки допомогти абітурієнту підготуватися до вступних
іспитів або співбесіди та вступити до вищого навчального закладу, але й
зробити усвідомлений вибір професії.
Проблема довузівської підготовки досліджується в роботах Є.А.Климова
[2], С.Н.Чистякової [4], А.Д.Сазонова [3], Є.М.Павлютенков [5] та інших.
Розвиток системи довузівської підготовки проходить у складній
економічній та соціальній ситуації, в епоху побудови нового суспільства,
орієнтованого на ринкову економіку, де присутній механізм конкуренції.
Нині існують такі види довузівської підготовки, як:
– навчання на факультеті довузівської підготовки;
– підготовчі курси;
– педагогічні класи;
– система “Школа – ВНЗ”;
– система “Коледж – ВНЗ”;
– центри профорієнтації;
– заняття з репетитором тощо.
У Бердянському державному педагогічному університеті також реалізуються
різні види довузівської підготовки, такі як система “Педагогічний коледж
– ВНЗ”; “Машинобудівний коледж – ВНЗ”; спеціалізовані класи у
загальноосвітніх школах міста, підготовчі курси тощо.
Поняття “довузівська підготовка”, на нашу думку, вміщує:
– комплекс заходів та дій, спрямованих на підготовку учнів до вступу до
вищого навчального закладу;
– тривалий процес навчання й виховання, починаючи з раннього дитинства і
до моменту вступу до ВНЗ (навчання й виховання у дошкільних навчальних
закладах, школі, заняття на підготовчих курсах, з репетитором тощо).
У нашому дослідженні вивчалася довузівська підготовка в інтервалі одного
року до вступу у ВНЗ.
Мета проведеного дослідження:
– виявлення реальних чинників, мотивів, які впливають на вибір
старшокласниками педагогічної професії;
– вивчення впливу довузівської підготовки на вступ до університету.
Дослідження проводилося серед слухачів навчально-консультативних пунктів
підготовчих курсів БДПУ та студентів 1-го курсу
індустріально-педагогічного факультету.
Вивченням мотивів вибору педагогічної професії було охоплено 135
слухачів НКП підготовчих курсів (учні 11-х класів ЗОШ м.Бердянська та
районів Запорізької області, які орієнтувалися на вибір професії
вчителя). Слухачам були запропоновані анкети, відповіді на запитання
яких допомогли у вивченні мотиваційної сфери сучасних старшокласників
(дивись анкету №1).
Анкета №1
Шановний слухаче! Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Ваші
відповіді допоможуть нам у дослідженні мотивів вибору старшокласниками
педагогічної професії. На кожне запитання виберіть один із варіантів
відповіді, запропонованих в анкеті або напишіть свій варіант відповіді.
1. Що спонукало Вас обрати професію вчителя?
а) сімейна традиція;
б) порада батьків;
в) порада друзів;
г) порада вчителів;
д) вирішив(ла) сам(а);
е) Ваш варіант відповіді ______________________
2. Що було джерелом інформації про обрану професію?
а) розповіді батьків;
б) книги про професію;
в) розповіді вчителів;
г) теле-, радіопередачі про професію;
д) Ваш варіант відповіді ______________________
3. Що Ви знаєте про обрану професію?
а) професія престижна;
б) умови праці представників професії;
в) заробітна платня;
г) медичні протипоказання;
д) суспільна значущість професії;
е) вимоги педагогічної професії;
ж) Ваш варіант відповіді _____________________
4. Обрана професія допоможе Вам:
а) реалізувати свої здібності;
б) розкритися у творчості;
в) стати цінною для суспільства людиною;
г) самовдосконалитися;
д) досягти високого положення;
е) Ваш варіант відповіді _______________________
5. Як ставляться батьки до Вашого вибору професії?
а) підтримали;
б) байдуже;
в) намагалися переорієнтувати на іншу професію. Яку саме? ____.
Аналіз відповідей дозволив виділити такі мотиви вибору старшокласниками
педагогічної професії.
1. Провідним мотивом для учнів є значущість професії для суспільства
(83% відповідей).
2. Більшість школярів зазначають, що можуть стати цінними для
суспільства (52%) і реалізувати свої здібності до педагогічної професії
(49%).
3. Деякі учні (36%) упевнені, що їх особистісні якості, знання,
зацікавленість та нахили відповідають вимогам до педагогічної професії.
При цьому 66% опитаних вважають, що вони самостійно прийняли рішення
щодо вибору педагогічної професії, 27% – вибрали професію за порадою
батьків; 2% – продовжують сімейну традицію; 2% – за порадою друзів; 2% –
за порадою вчителів.
4. Четверта частина учнів (25%), які брали участь у дослідженні,
вважають професію педагога престижною і сподіваються досягти високого
положення у майбутній діяльності.
5. Мотиви, пов’язані з оплатою праці вчителя, а також можливістю
розкритися у творчості, у старшокласників майже відсутні. Це обумовлено
браком чітких уявлень про особливості педагогічної діяльності.
Узагальнені результати відповідей слухачів підготовчих курсів наведені у
таблиці №1.
Таблиця 1
Характеристика мотивів вибору педагогічної професії слухачами
підготовчих курсів
№
,6,^,?,i,i,V-‚-iiiiiiiiiiiiiiaiiiiiiiiiii
???????¤??????i?Показник відповідей слухачів
1. Порада батьків 27%
2. Сімейна традиція 2%
3. Порада друзів 2%
4. Порада вчителів 2%
5. Самостійне рішення 66%
6. Престижність професії 25%
7. Умови праці 18%
8. Матеріальні блага 19%
9. Суспільна значущість професії 83%
10. Відповідність вимогам до професії 36%
11. Можливість використати свої здібності 49%
12. Творче розкриття 6%
13. Можливість стати цінним для суспільства 52%
14. Самовдосконалення та можливість досягнення високого положення 37%
На основі аналізу наведених у таблиці 1 показників мотивації вибору
педагогічної професії можна зробити висновок, що більшість слухачів
підготовчих курсів готується до вступу у педагогічний університет
усвідомлено. Це свідчить про афективність такої форми довузівської
підготовки, як професійна орієнтація у загальноосвітніх школах та
професійний відбір старшокласників, які зараховуються у групи слухачів
навчально-консультативних пунктів підготовчих курсів університету згідно
з їх педагогічною спрямованістю. Школярі усвідомлюють значущість
професії вчителя, прагнуть розвинути та використати свої здібності,
принести користь суспільству. Вони достатньо ознайомлені з вимогами
обраної професії, тобто мають певний рівень педагогічної компетентності
ще до вступу у ВНЗ.
Крім того, у дослідженні вивчалися чинники, які впливають на вибір
професії і вступ до університету. Опитування проводилось серед студентів
1-го курсу індустріально-педагогічного факультету, де – 27% – випускники
підготовчих курсів. У роботі ми використовували метод контент-аналізу.
Студентам було поставлено два питання:
1) Що допомогло Вам вступити до університету:
а) особистісні якості;
б) зовнішні умови?
2) Що заважало вступити до університету:
а) особистісні якості;
б) зовнішні умови?
Наведемо декілька прикладів відповідей на ці питання:
“Серед особистісних якостей, які допомогли мені вступити до
університету, хочу назвати схильність до технічних дисциплін, гарну
пам’ять, успішне навчання у школі. До зовнішніх чинників, які сприяли
моєму успішному вступу, я відношу заняття на підготовчих курсах та
додаткові факультативні заняття у школі. Якщо говорити про те, що
заважало при вступі до ВНЗ, то найголовніше – нестача часу для
поглибленої підготовки до іспитів”.
“При вступі до університету мені допомогли знання, здобуті в школі, і
мої особистісні якості: самоповага та відповідальність перед батьками.
Також допомогли вчителі, які дали додаткові знання на підготовчих
курсах.
Дуже заважали зовнішні фактори, наприклад, важко одночасно готуватися до
іспитів у школі та університеті…”
Нами були опрацьовані всі (65) відповіді студентів на питання “Що
допомогло вступити до університету (особистісні якості)?” Подаємо їх у
таблиці 2.:
Таблиця 2
Особистісні характеристики Ранг Кількість відповідей
Цілеспрямованість, наполегливість, сила волі, працездатність І 60
Увага, мислення, пам’ять ІІ 40
Зацікавленість, схильність до технічних наук ІІІ 34
Бажання навчатися, здобути вищу освіту ІV 20
Самовдосконалення, самоосвіта V 15
Самоповага VІ 10
Знання VІІ 9
Любов до дітей VІІІ 5
Любов до професії ІХ 3
Отже, ми виявили провідні особистісні якості, які допомагають вступити
до ВНЗ – цілеспрямованість, наполегливість та сила волі. Це дійсно ті
якості, що дають змогу людині подолати труднощі і перешкоди, досягнути
поставленої мети.
На питання “Що допомогло вступити до університету (зовнішні фактори)?
студенти відповіли:
Таблиця 3
Зовнішні умови Ранг Кількість відповідей
Допомога батьків, близьких та родичів І 42
Кваліфіковані вчителі ЗОШ, класні керівники ІІ 41
Викладачі університету, заняття на підготовчих курсах, з репетиторами.
ІІІ 38
Золота (срібна) медаль, І-ІІІ місце в олімпіаді. ІV 6
Підтримка друзів V 5
Навчання у спеціалізованому класі VІ 3
Пощастило VІІ 2
Згідно з цим підтверджується припущення, що головний зовнішній чинник
вступу до ВНЗ – підтримка батьків та близьких людей, це
емоційно-психологічна та фінансова підтримка. Однак, допомога
кваліфікованих педагогів, заняття на підготовчих курсах також є суттєво
значущими.
Відповіді на питання “Що заважало вступити до університету (особистісні
якості)?” можна показати у такому вигляді:
Таблиця 4
Особистісні характеристики Ранг Кількість відповідей
Нервове напруження, зайве хвилювання, надмірна відповідальність І 16
Відсутність бажання готуватися до вступу ІІ 15
Страх, побоювання ІІІ 10
Невпевненість у собі ІV 8
Стомленість V 7
Розгубленість, неуважність, неорганізованість VІ 6
Бажання іншої професії VІІ 4
Відсутність уміння висловити свої думки VІІІ 3
Таким чином, більш за все абітурієнтам при вступі заважають нервове
напруження, зайве хвилювання, тобто емоційний стан, притаманний
відповідній ситуації. Далі ми бачимо деякі ситуативні прояви факторів
індивідуально-типологічних рис старшокласників.
На питання “Що заважало вступити до університету (зовнішні умови)?”
студенти відповіли:
Таблиця 5
Зовнішні умови Ранг Кількість відповідей
Заняття у школі та проведення випускних іспитів на підготовчих курсах
університету І 15
Відсутність вільного часу ІІ 8
Навчання у ЗОШ, де не було спеціалізованого класу ІІІ 5
Багато навчального матеріалу та інформації ІV 4
Відсутність житла в іншому місті V 3
Фінансові проблеми VІ 2
Показники цієї таблиці свідчать про те, що найчастіше студенти називають
головний зовнішній фактор – подвійне навантаження під час випускних
іспитів на ПК, які є вступними до університету та відсутність вільного
часу. Це дійсно так, але в умовах складання випускних іспитів на
підготовчих курсах значно знижено нервове напруження, бо слухачі курсів
, які декілька місяців відвідували заняття в університеті, почувають
себе більш вільно, порівняно з тими, хто прийшов до університету на
іспити вперше. Про це свідчать показники попередньої таблиці.
Усе сказане, дозволяє зробити висновок, що довузівська підготовка
посилює мотивацію вибору педагогічної професії, сприяє адаптації до
навчання у педагогічному ВНЗ, збагачує процес навчальної діяльності.
Довузівська підготовка є одним з головних чинників вибору педагогічної
професії і потребує подальшого дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6т. – М.: Педагогика, 1989.
– Т.4. – 526 с.
2. Климов Е.А. Как выбирать профессию. – М., 1990. – с.121.
3.Профессиональная ориентация учащихся / Под ред. Сазонова А.Д. – М.,
1988.
4. Чистякова С.Н. и др. Профессиональная ориентация школьников:
организация и управление. – М., 1987.
5. Павлютенков Е.М. Управление профессиональной ориентацией в
общеобразовательной школе. – Владивосток: Изд-во. Дальневосточного
университета, 1990.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
