UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУявлення про фундаментальні емоції як складова емоційної культури дошкільника (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1893
Скачало135
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Уявлення про фундаментальні емоції як складова емоційної культури

дошкільника

 

Сучасні дослідники розглядають розвиток дитини як процес “соціального

наслідування”, засвоєння суспільного досвіду: людських форм і способів

діяльності, культурних норм поведінки, ставлення до оточуючого світу.

Тому “психічний розвиток дошкільника взагалі, емоційний зокрема, - це у

певному розумінні процес соціальний: він іде від соціального до

індивідуального.” [5, 37] Протягом перших років свого життя дитина

привласнює суспільно-історичний досвід попередніх поколінь, втілений у

продуктах матеріальної та духовної культури. Поступово культура стає

надбанням самої дитини, перетворюється на її власну особистісну

культуру, що створює умови для життя дитини у злагоді з довкіллям та у

згоді з самим собою. З огляду на це формування в дитини базису

особистісної культури визначено одним із пріоритетних завдань сучасної

дошкільної освіти.

 

Гармонійне співіснування дитини з довкіллям передбачає її

компетентність у світі емоцій і почуттів. Зміст цієї компетентності

визначено державним стандартом – базовим компонентом дошкільної

освіти. Це насамперед: орієнтування дитини у назвах та специфіці

проявів основних емоцій, уміння передавати їх мімікою, жестами,

словами; встановлення причинно-наслідкових та смислових зв’язків між

подіями життя, своїми переживаннями та виразом обличчя; уміння

адекватно реагувати на різні життєві події, стримувати негативні

емоції, співвідносити характер емоційної поведінки з її наслідками для

оточуючих [ 4 ].

 

Проте, як показують практика та спеціальні дослідження, дитина не в

змозі самостійно вирішити ці завдання, оскільки розвиток її емоційної

сфери, перехід від первинних (органічних) емоцій до вторинних

(культурних) не є наперед заданим, обов’язковим. [1, 3, 5, 8, 9] Цей

процес проходить довгий, складний, суперечливий шлях. Як підкреслював

О.В.Запорожець, процес інтеріоризації соціальних вимог, моральних норм і

правил поведінки надто складний, більш складніший, ніж процес

інтеріоризації інтелектуальних дій, і залежить від певних чинників. У

дослідженнях О.В.Запорожця, В.К.Котирло, Г.Д.Кошелєвої,

С.ЄКулачківської, Я.З.Нєвєрович, Л.П.Стрєлкової та інших доведено, що

строки появи тих або інших емоцій, виразність їх експресивного

компонента, частота емоцій та їх діапазон, уміння регулювати власні

переживання значною мірою залежать від досвіду спілкування дитини з

дорослим, від організації різноманітної емоційно насиченої діяльності

дітей.

 

Отже, лише у взаємодії з дорослим здійснюється соціалізація емоцій,

засвоюються певні еталони, норми, правила прояву емоцій, обумовлені

рівнем культурного розвитку суспільства. Без емоційного контакту,

побудованого на довірі та прихильності, неможлива істинна передача

культурних цінностей.

 

Разом з тим стан існуючої масової практики дошкільних закладів

свідчить про відсутність систематичної роботи з виховання емоційної

культури або характеризується однобічністю, епізодичністю, невиразністю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ