UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсновні напрями й форми діяльності учнівського самоуправління в загальноосвітній школі-інтернаті (реферат)
АвторPetya
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1851
Скачало157
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основні напрями й форми діяльності учнівського самоуправління в

загальноосвітній школі-інтернаті

 

Сьогодні чи не найважливішим завданням навчально-виховного процесу в

загальноосвітніх школах-інтернатах є соціальна адаптація вихованців до

життя в сучасних умовах, аби діти не виходили зі стін інтернату з певною

сумою знань, але з байдужим ставленням до обраної справи, абсолютно

позбавлені творчості та ініціативності. З огляду на сказане особливої

ваги набуває формування в учнів навичок самоуправління.

 

Поняття “учнівське самоуправління” в педагогіці має свій певний розвиток

і використовується в педагогічній літературі протягом тривалого часу,

проте наукового визначення його немає. Автори користуються цим поняттям

досить широко, вкладаючи в нього різний зміст та різні відтінки. Одні

під поняттям “учнівське самоуправління” розуміють діяльність, яку

розумно здійснюють самі учні і яка включає постановку мети, планування,

способи реалізації плану, організацію обліку і контролю. Інші вважають,

що про поняття “самоуправління” школярів можна говорити лише тоді, коли

воно виконує управлінські функції. Треті під ним розуміють здатність

учнів до самоактивності та саморегуляції, що сприяє розвитку активної

життєвої громадянської позиції особистості, почуття відповідальності за

її реалізацію в діях та вчинках.

 

Широкий вжиток та оперування цим поняттям, а також ототожнення його

інколи з поняттям “самоврядування” часто на досить невизначеній основі

значно ускладнюють визначення поняття “самоуправління”. Постає потреба

проаналізувати вже існуючі визначення і, узагальнивши їх, спробувати все

ж таки визначити поняття “учнівське самоуправління”.

 

Розглянемо визначення цього поняття в літературі. У тлумачному словнику

С.Ожегова самоуправління трактується як право на внутрішнє управління

своїми, місцевими силами. Енциклопедичний словник зазначає, що

самоуправління – це форма місцевого управління у містах, громадах,

комунах через органи, які обираються частиною населення або всім

населенням. Словник соціально-психологічних понять розглядає

самоуправління як частину системи управління колективом, де суб’єктом

управління виступає сам колектив. Педагогічна енциклопедія визначає це

поняття як участь дітей в управлінні та керівництві справами колективу.

 

Філософська та соціологічна література (Д.Андрєєв, В.Афанас’єв, І.Кон,

Т.Смирнов, Г.Філонов) трактує самоуправління як свідому цілеспрямовану

діяльність, яка є обов’язковою умовою підготовки особистості до

саморегуляції своєї роботи й поведінки у суспільстві. На думку

В.Білоусова, самоуправління – метод самоорганізації виховного колективу,

що забезпечує формування стосунків не лише взаємозалежності, а й

лідерства і партнерства, організаторських якостей шляхом залучення учнів

до управління шкільними справами і створення працездатних органів

колективу, наділених великими правами та обов’язками. С.Гончаренко в

“Українському педагогічному словнику” дає такі визначення:

“Самоврядування дитяче – участь дітей в управлінні й керівництві

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ