.

Соціально-педагогічні проблеми адаптації студентів у ВНЗ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
263 3136
Скачать документ

Реферат на тему:

Соціально-педагогічні проблеми адаптації студентів у ВНЗ

Студентській молоді властиві риси, якими характеризується ця вікова
категорія – молодь. Місце підростаючого покоління в суспільстві, його
соціальні функції і можливості визначаються розвитком класових відносин
у даній системі.

Молода людина володіє насамперед специфічними біопсихологічними рисами,
до яких належать статевовікові і конституціонально-соматичні
особливості. Віковий статус молоді визначає її типові нейродинамічні
реакції (швидкість переключення уваги, нестійкість реакцій, специфіку
вольових і імпульсивних дій, співвідношень емоційних елементів у
свідомості тощо). Особливо важливим для цієї вікової категорії є процес
формування психіки, системи цінностей і ціннісних орієнтацій.

Вітчизняна педагогіка, психологія та фізіологія, визначаючи найважливіші
суперечності цього віку, визнають як безсумнівний факт наявність
розбіжності трьох пунктів дозрівання молодої людини юнацького віку:
статеве дозрівання завершується раніше закінчення загальноорганічного
розвитку людини, завершення формування його соціальної зрілості.

Психологи виявляють реальні суперечності, подолання яких сприяє розвитку
і становленню особистості. Зокрема, А.В.Петровський, пояснюючи основні
динамічні моменти цього суперечливого розвитку, зауважує, що вік,
характеризується не еволюційними, а революційними зрушеннями, що
породжує його протиріччя, які загострюються. Розбіжність трьох ліній
розвитку – це не просто хронологічна розбіжність трьох пунктів
дозрівання, вона свідчить про виникнення нової структури процесів
розвитку.

І.С.Кон, усебічно досліджуючи юність як соціальну проблему, відзначає,
що продовження юності й ускладнення механізмів її соціалізації на даному
етапі розвитку нашого суспільства гостро порушує питання про критерії
соціальної зрілості і її суб’єктивного вираження – почуття дорослості.
Найбільш загальний і об’єктивний критерій соціальної зрілості – початок
трудового життя, досягнення економічної самостійності, придбання
стабільної професії. Цей підхід можна вважати логічно обґрунтованим,
тому що праця – головна сфера людської діяльності. Соціальна зрілість –
це і багатомірний процес поступового включення в соціальне життя.

Особливості молоді переломлюються в специфічних для неї психологічних
рисах. Юнак жагуче жадає «знайти себе», що означає знайти своє місце в
житті, вибрати з величезної безлічі можливостей і форм діяльності ті,
котрі максимально відповідали б його схильностям, його індивідуальності.
Але юнацьке самовизначення не зводиться тільки до вибору професії:
молода людина повинна вибрати вид трудової діяльності, супутницю життя,
визначити свій моральний ідеал, виробити визначений спосіб життя. Цей
вибір складається не тільки (і навіть не стільки) у тому, ким бути в
рамках існуючого поділу праці, скільки яким бути. Не випадково проблема
самовизначення осмислюється і переживається юнацтвом насамперед як
моральна проблема.

Соціальний стан молоді обумовлений і тим, що умови її матеріального
буття є також специфічними порівняно з іншими групами.

Особливості біопсихологічного розвитку і специфіка матеріального буття
молоді визначають характерні риси її соціального вигляду, специфіку
соціальних відносин молоді з іншими віковими групами населення.
Соціальні і психологічні особливості молоді впливають на взаємодію
молодих людей одного з одним і з іншими групами у всіх видах
життєдіяльності.

Матеріальна невизначеність і біопсихологічна неоформленість позначаються
на деякій духовній нестійкості молоді, що може поглибитися, якщо процес
включення до суспільної діяльності (у чому в основному і виявляється
самоствердження молоді) трохи затягується.

У процесі виховання молоді необхідно враховувати, як відбувається
самоствердження цієї дуже рухливої у своїх соціально-психологічних
проявах вікової групи.

Самоствердження особистості як реальний факт громадського життя є
предметом дослідження чотирьох суміжних наук: соціології, етики,
педагогіки і соціальної психології. Виходячи зі своїх завдань і
можливостей, кожна з них вивчає різні сторони цього явища.

Потреба самоствердження виявляється в дитинстві і триває до останніх
днів життя людини, але особливо – у період соціального дозрівання і
становлення особистості. Самоствердження особистості припускає
засвоєння соціальних цінностей і веде до зміцнення її соціального
статусу. Самоствердження тлумачиться як прагнення особистості завоювати
визначену соціальну позицію, знайти своє місце в суспільстві тощо.

При визначенні вихідних позицій та принципів виховання необхідно
неодмінно враховувати можливості цього об’єктивно існуючого явища для
реалізації завдань виховання.

Важливим психологічним фактором, що впливає на становлення особистості в
юнацькому віці, є товариство однолітків. У студентському житті воно
впливає на студентів через усі сфери їхньої колективної
життєдіяльності.

У формуванні особистості у товаристві однолітків активно діючий фактор –
наслідування, нерідко сліпе. Це біосоціальне явище усе більше привертає
увагу педагогів, соціологів, естетиків, оскільки на нього не можна не
зважати, вирішуючи проблеми виховання молоді.

Наслідування як психологічний стан виявляється у спрямованні особистості
на зразок і відтворення нею вчинків, дій і якостей зразка, має тенденцію
до поширення. Дуже часто воно захоплює широкі маси людей, що вступають у
контакт. Особливо яскраво масове наслідування прослідковується у
навчально-виховних колективах.

Разом із соціальною обумовленістю наслідування має багато інших
суспільно-політичних особливостей. Їх знання необхідне для того, щоб по
мірі можливостей керувати наслідуванням у виховних цілях, особливо серед
молоді, де воно часто дуже поширене. Відзначаючи основні
соціально-психологічні особливості наслідування, П.А.Просецький
підкреслює, що «наслідування, будучи соціально обумовленим і маючи
глибокі корені в психонервовій природі людини, виявляється лише за
наявності відповідних умов як з боку об’єкта, так і з боку суб’єкта
наслідування». [ 4 ] .

Серед основних об’єктивних умов наслідування можна виділити наступні:
цінність якщо не всіх, то хоча б деяких сторін зразка, його ясність,
виразність. Чим яскравіший зразок, тим за інших рівних умов він більше
викликає прагнення до наслідування. До суб’єктивних умов наслідування
належать: спрямованість свідомості і волі суб’єкта наслідування на
об’єкт; позитивне емоційне ставлення до особи, дія якої відтворюється;
любов чи повага до об’єкта наслідування; менша досвідченість суб’єкта
наслідування порівняно з об’єктом наслідування у якому-небудь
відношенні тощо.

У механізмі наслідування насамперед необхідно відзначити залежність
інтенсивності наслідування від емоційної взаємоіндукції, викликаної
наявністю у суб’єкта наслідування привабливого, імпонуючого об’єкта
(явища, вчинку, дії). Внаслідок цього наслідування здатне стрімко
охоплювати групи молоді, де питома вага наслідування особливо велика. Як
правило, молодь наслідує насамперед нові, зовні динамічні зразки. Але
трапляється, що зовнішня динамічна сторона настільки захоплює молодих
людей, що вони часом сліпо наслідують соціально незначні і навіть
небезпечні зразки. Це нерідко спричиняє негативні наслідки.

У роботі зі студентською молоддю важливо співвідносити об’єктивні і
суб’єктивні моменти у прояві цього масового явища, намагатися зменшити
частку стихійного на користь усвідомленого, цілеспрямованого
наслідування.

Студентство характеризується не тільки психовіковими особливостями, але
і специфічним соціальним станом і виконанням певних функцій у житті
суспільства. У студентстві як об’єкті виховання сполучаються вікові
(другий період юності, 18-25 років), соціальні і соціально-психологічні
риси, характерні для цієї соціальної групи. Студентство відповідає всім
ознакам соціальної групи, а саме: виконання визначених функцій,
об’єктивність існування; однозначна детермінованість соціального
поводження, цілісність і самостійність стосовно інших соціальних груп;
специфіка соціально-психологічних рис і системи цінностей. «Виходячи з
цих ознак, – вважає А.Н.Семашко, – студентство можна визначити як
групу людей молодого віку, об’єднаних виконанням найбільше потенційно
значимих для суспільства спеціальних навчальних і соціально-підготовчих
функцій, тимчасово не беруть участь у продуктивній праці, що володіють
спільністю побуту, психології, системи цінностей і соціальних ролей, що
готуються до виконання в суспільстві. Внаслідок полісоціального
комплектування і своєї соціальної «незавершеності» студентство виступає
як динамічна група, спрямована до свого соціального стану
інтелігенції».[ 6 ].

Специфіку студентства як соціальної групи розкривають російські
соціологи В.Т.Лисовський і А.В.Дмитрієв: «Студентство, будучи складовою
частиною молоді, являє собою специфічну соціальну групу, що
характеризується особливим поводженням і психологією, системою ціннісних
орієнтацій. Як соціальна група студентство є об’єднанням молодих людей з
певними прагненнями та завданнями. Воно має всі якості, властивими
молоді (патріотизм, активність, прагнення до знань, ентузіазм, прагнення
до нового тощо). Разом з тим, студентство, являє собою специфічну групу
учнівський молоді, володіє властивим тільки їй особливостями».

До особливостей, що відрізняють студентів від інших груп молоді, автори
відносять: характер праці студентства, його роль у громадській
організації праці; підготовку до виконання функцій інтелігенції;
часткову участь в опосередкованій продуктивній праці у формі навчання,
роль якої в розвинутому суспільстві зростає.

Процес виховання повинен ґрунтуватися на принципі послідовності,
враховувати особливості соціального становлення особистості, відповідати
комплексу вимог її соціалізації. Соціалізація – процес засвоєння
людським індивідом визначеної системи знань, норм і цінностей, що
дозволяють йому функціонувати як повноправний член суспільства.
Соціалізація включає як соціально контрольовані процеси цілеспрямованого
впливу на особистість (виховання), так і стихійні спонтанні процеси, що
впливають на її формування.

„®`„®gd’B-

оходження, що виступає як найважливіший момент становлення соціальної
однорідності.

Соціалізація другого періоду складається з підготовки студентів до
основного соціального статусу, виконанню в суспільстві соціальних
функцій інтелігенції (професійної, організаційно-управлінської,
культурно-виховної).

Специфічність соціалізації студентів впливає на весь лад їхньої
життєдіяльності, обумовлюючи такі особливості буття, як колективний
характер побуту, навчання і дозвілля, невисокий рівень матеріальної
забезпеченості тощо.

На основі визначених особливостей соціального стану і буття студентства
визначаються їхні соціально-психологічні риси. Зумовленість
соціально-професійного статусу, спрямованість у майбутнє породжує
внутрішню динамічність, потребу в новому. Колективні форми буття
викликають інтенсивність спілкування. Найбільш значимою і соціально
важною рисою студентства, пов’язаною з соціально-віковими особливостями,
майбутньою діяльністю інтелігенції, є напруженість пошуку сенсу життя,
ідеальне конструювання дійсності в рамках ідеалів.

Отже, естетичне виховання студентства необхідно здійснювати відповідно
до двох періодів соціалізації, яким відповідають перший і другий етапи
включення молодої людини в життя вищого навчального закладу. Причому
перший етап соціалізації збігається з періодом адаптації абітурієнтів,
а пізніше студентів до умов ВЗН.

Адаптація як соціальне явище являє собою процес включення особистості в
нове для неї соціальне середовище, зокрема в колектив, становлення її
діячем, активною функціонуючою частиною, об’єктом і суб’єктом відносин
цього середовища, перетворення нового середовища найближчого оточення в
засіб життєдіяльності, сферу додатка сутнісних сил людини. Критерії
адаптації виявляють ступінь активності в колективі, різнобічність її
діяльності, значення для суспільства чи колективу, що адаптується.
Отже, адаптація – це процес вироблення певного режиму функціонування
особистості, тобто бачення її в конкретних умовах місця і часу в такому
стані, коли всі духовні і фізичні сили спрямовані і витрачаються тільки
на виконання основних завдань, у нашому випадку – на навчання і
виховання.

Специфіка процесу адаптації студентів у ВЗН визначається насамперед
характером їхньої діяльності і зміною умов життєдіяльності студентів у
зв’язку зі вступом до навчального закладу. Соціально-психологічна
адаптація першокурсників має специфічні особливості й обумовлена
пристосуванням студентів до умов вищої школи, у процесі якого у
студентів формуються взаємні відносини, покликання до обраної професії,
колективний і особистий режим праці і побуту. Тому з проблемою
адаптації студентів пов’язано багато проблем вищої школи, і від
успішного її вирішення залежать результати роботи
професорсько-викладацького колективу по збереження контингенту,
підвищення якості знань і активності студентів.

Однак процес адаптації новачків у студентському колективі,
соціально-психологічна структура труднощів періоду адаптації вивчалися
недостатньо дотепер. Лише за останні роки з розвитком соціальної
психології проблема адаптації учнівської молоді до нового колективу
стала предметом спеціальних досліджень. Актуальність цієї проблеми
очевидна.

Психологічний аспект адаптації першокурсників складається з зруйнування
роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій
вихованців середньої школи і виробничих колективів, утрати роками
закріплених взаємин з колективом. Зі вступом до ВЗН юнаки і дівчата
потрапляють у нові, незвичні для них умови, що неминуче спричиняє
ламання динамічного стереотипу і пов’язані з нею емоційні переживання.

Нерідко соціально-психологічна дезадаптація породжує втрату сформованих
позитивних установок і відносин студента-першокурсника. Важким наслідком
дезадаптації є стан напруженості і сторожкості новачків, зниження їхньої
активності у навчанні, зниження інтересу до громадської роботи,
погіршення поведінки, невдачі на першій сесії, а в ряді випадків –
втрата віри у свої можливості, розчарування у життєвих планах.

Зі сказаного випливає, що проблема адаптації першокурсників вимагає як
спеціального теоретичного вивчення цього процесу, так і
експериментальної перевірки системи навчально-виховних заходів, здатної
прискорити входження студентів-першокурсників до колективу, звести до
мінімуму наслідку дезадаптації.

П.А.Просецький, досліджуючи труднощі і психічні стани, пережиті
вихованцями середньої школи в період адаптації до умов ВНЗ, дійшов
висновку, що насамперед в абітурієнтів після періоду психічного стану
радості, успіху, віри в майбутнє, планування перспектив студентського
життя, очікування початку навчального року настає цілком реальний і
досить складний для гнітючого більшості першокурсників період адаптації,
що охоплює, як правило, весь семестр. На жаль, не кожен першокурсник
успішно включається до студентського життя .

Труднощі, з якими зіштовхується першокурсник на першому етапі адаптації,
дуже різноманітні. Найбільш типові і розповсюджені: труднощі
саморегулювання, поводження і діяльності, зв’язані з організацією
розумової праці у ВНЗ. У багатьох першокурсників відсутні навички
самостійної навчальної роботи: вони не вміють конспектувати лекції
працювати з підручниками, першоджерелами, аналізувати інформацію
великого обсягу і чітко викладати свої думки. На питання «З чим
незвичним, новим ви зустрілися у ВНЗ?» від першокурсників були отримані
наступні відповіді: «З іншими, у порівнянні зі шкільними, методами
навчання й організації» (49,3%); «з великим обсягом самостійної роботи»
(32%); «особливостями самостійного життя у відриві від родини» (20,2%);
«з відсутністю постійного контролю за успішністю» (23,4%). Результати
досліджень свідчать, що найбільш значимим фактором, що негативно
позначається на працездатності й успішності студентів, виступає їхнє
невміння організувати свою роботу, на що вказали 40,9% опитаних.

Студенти зіштовхуються і з труднощами, обумовленими психологічною
непідготовленістю до освоєння обраної професії. Наявність серед
першокурсників осіб, психологічно не підготовлених до освоєння професії
визначеного ВНЗ, негативно позначається на ході процесу адаптації.

Результати соціологічних досліджень показали, що більшість студентів
(60-65%) мотивують свій прихід до навчального закладу привабливістю
обраної професійної діяльності, але чимало і тих, хто керується
насамперед загально-соціальною цінністю вищого утворення як такого
(13-15%) чи інтересом до розумової праці (13-14%). У багатьох студентів
останніх двох категорій з часом формується негативне ставлення до
обраної професії, знижується навчальна активність: третина з них учиться
незадовільно, майже дві третини не ведуть науково-дослідної роботи.

Вступ молоді до ВНЗ не вирішує проблему професійної орієнтації, оскільки
навчання у вищому навчальному закладі – тільки підготовка до майбутньої
практичної діяльності, яку нерідко студенти недостатньо ясно уявляють.

Матеріали багатьох досліджень свідчать про те, що у процесі навчання у
ВНЗ професійні інтереси зміцнюються, уточнюються, стають більш
конкретними чи згасають, змінюються; мотиви оволодіння чи спеціальністю
розширюються, поглиблюються, диференціюються, або (за певних умов)
здобувають зовсім протилежного характеру, що свідчить про необхідність
цілеспрямованої професійної орієнтації студентів.

Професійна орієнтація – це система суспільних впливів, мета яких полягає
в тому, щоб допомогти молоді правильно обрати професію, тобто при
ухваленні рішення співвіднести соціально-економічні потреби суспільства
й особисті здібності і схильності. Найважливіше завдання профорієнтації
полягає в тому, щоб утримати молодь від розчарувань і глибоких життєвих
драм, пов’язаних з неправильним вибором професії, а суспільство – від
економічних збитків. При добре організованій роботі з професійної
орієнтації молоді суперечність між сприйняттям вищого утворення як
цінності професійної і цінності соціального просування буде вгасати.

Для визначеної системи естетичного виховання студентів необхідно
враховувати їх вікові та соціально-психологічні особливості побутового
середовища і побутових умов.

Умови побуту студентів дуже різноманітні: одні продовжують жити з
батьками, інші – на приватних квартирах, а більшість – у гуртожитку
(близько 2/3 студентів). Насамперед це проблема адаптації до умов життя
в незнайомому місті, гуртожитку, налагодження взаємин з товаришами по
кімнаті, питання самообслуговування.

Об’єктивні фактори соціального макросередовища здійснюють вплив на
особистість майбутнього фахівця у вузі насамперед через макросередовище
– студентський трудовий колектив.

Вивчаючи спосіб життя студентів, соціологи розглядають студентський
колектив як фактор, що формує спосіб його життєдіяльності. Велике
значення для ефективності самоврядування і керування групою, для
становлення її колективу має вивчення соціально-психологічних
закономірностей колективу, як носія способу життя студентів. Особливу
увагу звертати на розвиток згуртованості й удосконалення внутрішньо
колективних і особистих інтересів, організаторських навичок, формуванню
єдності колективних і особистих інтересів, формування і розвиток
практичних навичок роботи з людьми, удосконалення методів впливу на
ділові та особисті якості, формування позитивних якостей майбутнього
фахівця.

ЛІТЕРАТУРА

Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За
ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова та ін. – К.: Богдана, 2003. – 520 с.

Кон И.С. Юность как социальная проблема. \\ Общество и молодежь. – М. –
1973.

Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання.
– К.: ІЗМН, 1996. – 192 с.

Просецкий П.А. Социально-психологические проблемы учебно-воспитательного
коллектива. – Известия Воронеж. пед. ин-та. – 1970. – Т. 106. С.83-84.

Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч. – метод. посібник / Ред.
рада. В.М.Доніна та ін. – К. – 1996. – 179 с.

Семашко А.Н. Художественные потребности студентов, пути и средства их
формирования: Автореф. дис. на соис. учен. степ. канд. филос. наук. –
Воронеж. – 1970. – С.10.

Семашко А.Н., Суна У.Ф. Развитие эстетической культуры у молодёжи. – М.
– 1980. – С. 31-32.

Семашко А.Н. Система и принципы эстетического воспитания студенчества. –
В кн.: Эстетическое воспитание студентов / Под ред. М.Ф. Овсянникова. –
М. – 1980. – С.76-77.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020