UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДевіантна поведінка підлітків як соціально-психологічна проблема (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5855
Скачало545
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Девіантна поведінка підлітків як соціально-психологічна проблема

 

Актуальність нашого дослідження полягає в тому, що сьогодні наука під

назвою “психологія девіантної поведінки” тільки починає формуватися. Ми

ще не маємо загальновживаного визначення та критеріїв девіантної

поведінки з точки зору психології, тому використовуємо основні

категоріальні поняття соціології, кримінології, медицини тощо. На наш

погляд, для характеристики девіантної поведінки в психології ми можемо

впевнено оперувати тільки сукупністю особистісних якостей, що визначають

дитину зі схильністю до девіантної поведінки або з проявами певних її

форм.

 

Питання про застосування методів і форм профілактики девіантної

поведінки в педагогічному процесі досі залишається невирішеним з певних

причин, найважливішими з яких є відсутність фахівців та цільових

психолого-педагогічних програм роботи з профілактики девіантної

поведінки.

 

Вивчення відхилень у поведінці має свою багатовікову історію. Незважаючи

на це інтерес сучасних науковців до проблем девіації є стійким і

виправданим.

 

Дослідження девіантної поведінки у світовій психологічній літературі

представлені достатньо широко, а в сучасній вітчизняній психології і

педагогіці є визначальним, тому що саме девіантна поведінка перешкоджає

соціалізації особистості, її становленню й формуванню, розвитку її

громадянської самосвідомості [4; 5].

 

Погіршення соціальної ситуації в останні роки призвело до збільшення

кількості дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Із

загальної кількості населення в Україні 14 млн. дітей і молоді віком до

18 років. Серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування

батьків або з неповних сімей – понад 400 тисяч, діти з проблемами

фізичного та психічного розвитку – близько 160 тисяч, діти з

малозабезпечених сімей – 3,4 млн.

 

Серйозний дефіцит позитивного впливу на молоде покоління призводить до

того, що у дітей і підлітків домінуючими почуттями стали тривога,

агресія, соціальна пасивність, страх. Непокоїть і той факт, що у

науковий обіг уведено навіть поняття “діти групи ризику”, що, звичайно,

не прикрашає соціальне становище у державі.

 

Сучасні вчені стосовно неповнолітнього з різного роду відхиленнями в

розвитку, що накладають своєрідний відбиток на поведінку, використовують

терміни: “важкі діти” (К.Лебединська, М.Райська, М.Раттер, Л.Славіна);

“важкі підлітки” (Л.Зюбін, В.Степанов, Д.Фельдштейн та ін.), до

категорії яких відносять дітей з відхиленнями в моральному розвитку,

акцентуаціями характеру, з порушеннями в афективно-вольовій сфері,

відхиленнями в поведінці; “аномальні діти”, що мають відхилення від

того, що є типовим або нормальним, але не включає патологічний стан

(Л.Пожар); “дезадаптивні діти” (С.Бєлічева); “діти, що живуть під

спеціальною турботою” (Л.Кошч); діти “групи ризику” (І.Невський); “діти

з порушеннями в афективній сфері” (К.Лебединська, М.Райська,

Г.Грибанова, Л.Славіна). Однак названі терміни часто несуть однобічну

інформацію: побутову, клінічну, юридичну. Оскільки єдиної практики

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ