UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен емпатії у психологічних дослідженнях (реферат)
АвторPetya
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3927
Скачало227
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Феномен емпатії у психологічних дослідженнях

 

Принцип гуманізації суспільства особливо підкреслює питання про роль

сім’ї у розвитку особистості дитини. Родина є первинною і необхідною

передумовою формування емоційно-стабільної особистості. Характер

спілкування батьків з дитиною значною мірою визначає її подальший

розвиток. Так, у колі сім’ї виникають перші соціальні зв’язки й

комунікації дитини з дорослим; саме в родині дитина активно засвоює та

сприймає життєві взірці, суспільні норми, звички та традиції того

суспільного прошарку, до якого належить. Сім’я формує емоційні засади та

скеровує на накопичення життєвого досвіду, складовою якого є емоційний

досвід, який людина використовує протягом усього життя, налагоджуючи

контакти з іншими людьми. Коли об’єктом емоційного сприйняття стають

інші люди, у суб’єкта виникає особлива властивість – емпатія.

 

Узагалі дослідженню феномена емпатії присвячено значну кількість

публікацій, але досі цей феномен залишається предметом гострих дискусій

з боку філософів, психологів, педагогів, митців. Як психологічне явище

емпатія нам відома з часів античності. Зокрема, давньогрецькі стоїки

стверджували, що існує особлива духовна спільність між людьми, завдяки

якій вони співчувають один одному. У Стародавній Греції співчуття

цінувалось настільки високо, що заслуговувало спеціального предмета

поклоніння, а в Давньому Китаї співчуття було залучено до реєстру

основних чеснот людини.

 

За даними Т.Гаврилової, у давньогрецькій і європейській філософії відгук

на страждання інших людей називали поняттям “симпатія”: від грецького

pathos (почуття), а префікс syn позначав “з”, тобто “відчувати з кимось,

співчувати”. Поряд зі словом “симпатейя” в грецькій мові було слово

“емпатейя” – “почувати в, вчуватися”.

 

Т.Рібо зазначав, що “симпатія в етимологічному значенні, що виражає її

справжній смисл, складається з тотожних нахилів двох чи кількох

індивідуумів одного й того ж чи різних видів”. Автор у своїй роботі

“Психологія почуттів” (1897 р.) простежив еволюцію симпатії від

елементарних до найвищих форм та виділив три головні стадії її еволюції:

“перша, фізіологічна, являє собою узгодження рухових прагнень – це

синергія; друга, психологічна, є узгодженням почуттів – це синестезія;

третя, інтелектуальна, є результатом спільності уявлень чи ідей,

пов’язаних з почуттями чи рухами” [9, с.206].

 

У етичних системах А.Сміта, Г.Спенсера, А.Шопенгауера розглядається

термін “симпатія”, який виступає основою совісті, справедливості й

альтруїзму. А.Сміт писав: “...джерело нашої чутливості до страждань

сторонніх людей лежить у нашій здатності переноситись уявою на їх місце,

в здатності, яка надає нам можливість уявляти собі те, що вони

відчувають, зазнавати таких самих відчуттів” [4, с.45]. Учений

припускав, що симпатія виникає іноді безпосередньо при одному лише

погляді на відчуття інших людей.

 

Г.Спенсер визначав симпатію як здатність співчувати людям, виявляти

зацікавленість у їхньому житті. З ускладненням суспільних форм

ускладнюється й зміст симпатії, а з ускладненням психічного розвитку

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ