UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах Івана Франка (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2140
Скачало135
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Особливості стилістичної семантики лексеми народ у наукових текстах

Івана Франка

 

Слово не просто не може залишатися поза реальністю, минулим чи

майбутнім, воно творить його, називає, описує, характеризує, оживляє

тощо. Слово – результат складної психофізіологічної діяльності людського

мозку [2,20]. Тезаурус української мови не надто щедрий на

моносемантичні слова. Як правило, до цієї категорії належать

слова-терміни. Полісемія як характерна риса вітчизняного лінгвістичного

словника – явище закономірне, адже українська мова має багатовікову

історію, а процес виникнення і становлення мовного значення потребує

часу. Відтак, “потрапляючи у ту чи іншу мовну систему, слово, як

правило, вже навантажене історичним минулим, часто вельми складним,

тривалим”, і важко переоцінити для вияснення сучасного стану слова

“важливість історичного підходу, урахування історії і передісторії

розвитку лексичної одиниці” [1, 19]. Але що лежить в основі значення? Як

воно виникає? На ці та інші питання лінгвісти продовжують шукати

відповіді і сьогодні. Значення розглядаються як елементи структури

слова, розрізняються за видами, залежно від диференційних ознак. На

думку С.П.Денисової, “при вивченні типів структури слова необхідно,

по-перше, орієнтуватися на семантичну структуру слова як базову

категорію лексичної семантики <…> а також зміст, смисл, передусім,

імпліцитного вираження, цього лексичного значення; по-друге, вирізняти в

семантичній структурі слова змістовний і значеннєвий аспекти …” [3, 50].

 

Передбачити занепад чи актуалізацію мовного значення того чи іншого

слова – завдання не з легких, бо “лексичне значення <…> у хронотопі не

статичне”. ЛСВ “знаходяться в постійному русі, обумовленому прагненням

мовного знака, з одного боку, виконувати іншу функцію, ніж власна, з

другого – примушувати інші мовні знаки мати те ж саме функціональне

призначення” [3, 56].

 

Питання мовного значення не перестає бути у полі зору зацікавлень

науковців. Від учення О.Потебні про внутрішню форму слова і до теорій

значення, що висуваються лінгвістами ХХІ ст., формулювання значення як

об’єкта лінгвістичних розвідок змінювалися. Значення слова розглядається

з позицій різних галузей мовознавства, зокрема, лексикології

(М.Я.Калинович), семасіології (Ю.С.Степанов, Т.В.Тодорова, В’яч.Іванов,

А.Вежбицька), психолінгвістики (О.Ю.М’ягкова), стилістичної семантики

(С.Я.Єрмоленко, В.В.Дятчук, Л.О.Пустовіт).

 

Метою нашої статті є спроба простежити семантичні зміни, що відбуваються

у структурі лексеми народ. До розуміння структури слова виходимо із

поширеного у сучасній лінгвістиці тлумачення цього поняття як будови, що

являє “складну ієрархію елементів у двох аспектах: 1) включення

елементів у склад слова і 2) взаємодія формальних і значеннєвих ознак

цих елементів (В.П.Конецька)” [3, 50]. А відтак структура слова – це

“багатомірний простір, координатами якого виступають парадигматичні,

синтагматичні й дериваційні інваріантно-варіантні ієрархічні відношення”

[3, 50].

 

Об’єктом пропонованої статті є лексема народ у наукових текстах

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ