UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВипробування фортуни. Постаті античних можновладців в інтерпретації архієпископа Іоана Максимовича (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1251
Скачало171
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Випробування фортуни. Постаті античних можновладців в інтерпретації

архієпископа Іоана Максимовича

 

Однією з визначних рис бароко є переосмислення античної спадщини, яка,

за висловом Л.Софронової, виявилася «благодатним матеріалом для багатьох

художників» [12, 5]. Зокрема, в українській бароковій літературі до

античної міфології, літератури, історії та філософії часто зверталися

такі письменники, як Касіян Сакович, Лазар Баранович, Димитрій Туптало,

Стефан Яворський, Іван Величковський, Симеон Полоцький, Семен Дівович,

Григорій Сковорода. За спостереженням Л.Ушкалова, твори митців

стародавніх греції та Риму «стають своєрідними первісними продукуючими

моделями для текстів українських письменників» [15, 15], а образи і

сюжети переосмислюються у християнському ключі. До цього спонукали і

тогочасні курси поетики, які рясно цитували античних авторів, вказували

на їхні твори як на зразки для наслідування, а також включали розділ про

поганську міфологію. Античні персонажі виступають алегоричним втіленням

популярних мотивів varietas/vanitas, швидкоплинності та марності

людського життя. Відбувається актуалізація гораціанської ідеї «золотої

мірноти» як засобу відновлення гармонії між зовнішнім і внутрішнім

світом людини, яка є іграшкою в руках зрадливої й мінливої Фортуни.

Загалом, за визначенням Д.Чижевського, антична література «стає

звичайним, щоденним читанням» [16, 466].

 

сюжети з давньогрецької міфології та історії знайшли своєрідне

відображення у віршах з епіко-ліричного циклу «Алфавит собранный,

ри?мами сложенный…» видатного письменника і церковного діяча кінця ХVІІ

– початку ХVІІІ ст. архієпископа Іоана Максимовича. Літературознавці

О.Зосімова [4], В.Шевчук [17] принагідно згадують про це у своїх

розвідках, не зупиняючись докладно на своєрідності переосмислення

письменником античності. мета нашого дослідження – з’ясувати особливості

інтерпретації Іоаном Максимовичем сюжетів про царів Мідаса і Креза та

тирана Полікрата, спираючись на твори античних авторів («Історія»

Геродота, «Метаморфози» Публія Овідія Назона).

 

У вірші під назвою «Тайна» архієпископ Іоан Максимович подає власне

трактування історії про віслюкові вуха фрігійського царя Мідаса.

Зважаючи на те, що святитель навчався і певний час викладав у

Києво-Могилянській академії (за різними припущеннями, поетику та

риторику чи курс латини), вважаємо цілком можливим, що джерелом «Тайни»

послужили безпосередньо «Метаморфози» Овідія (ХІ, 90 – 194) [10]. Тим

паче, що твір давньоримського поета став для авторів київських поетик

ХVІІ – ХVІІІ ст., як зазначає М.Трофимук, «зразком поетичної

майстерності, а також джерелом відомостей міфологічного характеру і

своєрідною енциклопедією тих країн та явищ, з якими вони не могли

познайомитися безпосередньо» [13, 14-15]. На початку ХVІІІ ст. було

також здійснено прозовий переклад восьми книг «Метаморфоз» Овідія. Одним

з вірогідних перекладачів античного твору Т.Пачовський називає Димитрія

Туптала [див.: 8, 71], який разом з Іоаном Максимовичем належав до

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ