UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСатира Осипа Маковея на сторінках часопису «Зеркало» (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось948
Скачало152
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сатира Осипа Маковея на сторінках часопису «Зеркало»

 

Кінець XIX – початок XX століття в Галичині та на Буковині

характеризується піднесенням культурного і політичного життя. Незважаючи

на складну суспільну ситуацію, Галичина ніби переживала друге своє

відродження (після появи «Русалки Дністрової»). “Жвавий літературний

рух, що розпочався в ювілейному 1898, спостерігався також і в

 

1899 році. Це було не лише раптове відродження, а й справжній початок

інтенсивного духовного життя всього українського народу в Галичині і в

Російській імперії” [9, т.33, 10].

 

Порівняно з Наддніпрянською Україною західноукраїнські землі справді

дихали вільніше, про що зокрема свідчить стан книгодруку та існування

розгалуровідні діячі того часу добре усвідомлювали необхідність

повноцінного функціонування друкованих органів для становлення нації,

зокрема представник Чехії в австрійському законодавчому рейхстазі у

Відні Ф.П.Рігер проголосив у Конституційному комітеті наступне: “Свобода

преси дасть змогу якнайповніше розвинутись руському (українському –

О.З.) елементові. Його натхнена свободою література розтопить такий

твердий колись лід російського абсолютизму...” [7, 419].

 

Отже, на той час Галичина являла собою зразок і приклад для наслідування

для прогресивних діячів всієї України. Не завжди вдавалося політичним і

культурним діячам домогтися свого в справі національного розвою, однак

спроби не припинялись, вони були налаштовані на активне перетворення

дійсності, завдяки чому Галичина стає осередком невпинної роботи в

справі відродження і поступу. І все ж таки попри свідому налаштованість

на перетворення дійсності, треба було ще багато зробити і переробити

передовсім у власній свідомості цих діячів, а вже потім приступатися до

роботи над облаштуванням в демократичному напрямку життєвих реалій. Іван

Франко так обгрунтовував причини негаразів тоочасного суспільства: «

Брак сильного національного почуття в масах народу і в рядах

інтелігенції був причиною всіх отих хитань, роздвоєнь, «нових ер»,

«нових курсів» і різнорідних косолідацій. Не маючи опори в економічно

незалежних, національно свідомих масах народних, інтелігенція мусила

хитатися, як тростина на вітрі: один ждали собі підмоги з Московщини,

другі від міжнародної соціалістичної революції, вкінці почали шукати

помочі у поляків» [9,т.33, 508].

 

Цілком зрозуміло, що попри всі права на видання і друк цензура все ж

існувала, тому видавці і дописувачі починають активно звертатися до

засобів сатири. Серед сатиричних журналів досліджуваного періоду на

особливу увагу заслуговує часопис «Зеркало». В «Енциклопедії

українознавства» в статті «Гумористична преса» знаходимо тільки

лаконічне згадування про цей часопис: “Роки партійно-політичної і

станової диференціації 1880 – 1905 знайшли відгомін у гг. «Зеркало»

(1882–1883) і «Нове Зеркало» (1884–1885) К.Устияновича у Львові” [3,

462].

 

Цікаво, що не всі дослідники надавали значення цьому виданню. Зокрема у

своїй монографіі «Українська сатира періоду революції 1905-1907 років»

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ