.

Сленг як мовний засіб формування рекламного міфу (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
155 4680
Скачать документ

Реферат на тему:

Сленг як мовний засіб формування рекламного міфу

У третьому тисячолітті, в епоху стрімкого розвитку інформаційних
технологій, реклама є одним із найперспективніших різновидів масової
комунікації, що активно розвивається. Виконуючи свою основну
маркетингову функцію (сприяючи просуванню товару на ринку), реклама бере
участь і в загальносоціальних процесах зміни масової свідомості й
поведінки під кутом впливу економічних та соціальних перетворень, у
цьому аспекті виразно набуваючи ознак новітнього суспільного міфу.
Сьогодні реклама стала частиною інформаційного комунікаційного
середовища, яке забезпечує цілісність суспільства. Реклама активізує
поведінку людини, соціальної групи, соціуму в цілому, сприяючи не лише
просуванню товарів та послуг, але й ідей, способу життя. З упевненістю
можна сказати, що сьогодні реклама починає виконувати функцію формування
громадської думки. Впливаючи на аудиторію, реклама робить свій внесок у
створення споживацької філософії та ідеології.

Говорячи про вплив реклами на споживачів, не слід забувати і про
зворотний зв`язок: залежність компонентів “реклама” – “аудиторія” можна
представити як замкнене коло. Значною мірою властивості продукту,
створюваного копірайтерами, залежать від настроїв і тенденцій у
суспільстві, від запитів та потреб потенційних реципієнтів. Рекламний
потік в українському масово-комунікативному просторі повсякчасно стає
все більш потужним і вагомим, отже, конкретних рекламних продуктів стає
з кожним днем все більше. Унаслідок цього підвищується складність
завдання рекламодавця по приверненню споживацької уваги до певного
рекламного тексту – а отже, й до рекламного товару (послуги).

Можна виділити кілька рівнів впливу текстів рекламних оголошень на
споживача – і одним із найбільш універсальних була й залишається мова.
Саме від добору та організації мовних засобів виразно залежить
ефективність доведення рекламного повідомлення до адресата. Надаючи
інформацію, реклама створює певну картину світу й регулює відношення між
носіями цієї моделі та реальною дійсністю, а отже, керує споживачем.
Таке керування призводить до певних дій чи зміни психічного стану
адресата. У цьому виявляється вплив мови реклами на психологічному
рівні, під яким розуміють навіювання певних реалій, що створюють
рекламний міф.

Однією з найбільш чутливих до впливу рекламного міфу категорій є молодь,
яка перебуває в процесі активної соціалізації. Тому зверненої до молодих
споживачів рекламної продукції стає все більше – і така продукція
потребує специфічних засобів впливу, у тому числі й мовних. Відповідно
до цього рекламісти для долання психологічної відстані між рекламою та
аудиторією роблять спроби наблизитися до молоді, вдаючись до
використання позалітературних мовних одиниць, елементів сленгу або до
створення нових слів та конструкцій за їх зразками.

Сфери й закони функціонування сленгу в сучасній українській мові все
частіше стають об’єктом наукового аналізу [2; 5; 7; 11 тощо], але цей
аспект майже не проектується на рекламний простір, тим більше в
ув’язуванні з ідеєю творення рекламного міфу – дослідити ці явища й буде
метою пропонованої роботи.

Текст рекламних оголошень з огляду на частотність повторення
розрахований на закріплення у свідомості споживачів, а, якщо пощастить,
то й у мовній практиці. У таких умовах рекламістами використовуються всі
можливі засоби впливу на реципієнта, які можуть забезпечити сучасні
технології, – у цьому виявляється така особливість реклами, як креатив.
І.Ганжа пропонує визначити креатив як “процес інформаційного та
емоційного наповнення реклами” [3, 15]. Креатив може бути спрямований як
на створення чіткого та яскравого візуального образу, так і на
акцентування можливостей мови в досягненні рекламної мети.

Прагнучи максимально виділити свою продукцію з рекламного потоку,
копірайтери намагаються вражати, а іноді й шокувати реципієнтів
оригінальними знахідками. Ключові рекламні лексеми мають бути
зрозумілими, доступними для сприйняття споживачів. Виходячи з тенденцій
на сучасному рекламному ринку, фахівці роблять висновок про те, що саме
молоді люди є найактивнішими учасниками суспільних процесів – їхня точка
зору складає вагому частину загальної громадської думки. При цьому
досягти потрібного результату, впливаючи на молодь у заданому напрямку,
набагато важче, ніж працюючи з іншими суспільними категоріями. Я.Тардіф
відзначає: “Ринок молоді невловимий. Вони не слухатимуть рекламні
повідомлення, якщо ви не заволодієте їхньою увагою з першого разу.
Молодь важко досліджувати. Традиційні методи для неї не підходять” [12,
215].

Ми маємо випадки утворення рекламних неологізмів за сленговими моделями,
як найбільш близькими для молоді, – одним із важливих принципів роботи
копірайтера є необхідність розмовляти з аудиторією її мовою. Тому
рекламісти, створюючи слогани для рекламних кампаній, орієнтованих на
молодь, вдаються до використання неофіційної, позалітературної лексики,
якою спілкуються підлітки в невимушених життєвих ситуаціях, – т.зв.
сленгу. Аналізу використання елементів сленгу в рекламі ми й присвятимо
нашу роботу. Сленг як субмова зараз дуже активно оновлюється, розширює
коло свого існування, виходячи за межі молодіжної аудиторії.
Спостерігаємо контактування сленгу з іншими субмовами, з мовою
літературною, що часто поповнюється новими лексичними одиницями за
рахунок сленгізмів, які за певних обставин втратили свої специфічні
властивості.

Незважаючи на те, що сьогодні активізувалася пошуково-дослідницька
робота в цьому напрямку, мовознавці так і не дійшли єдиного висновку
щодо визначення сленгу. Т.Нікітіна ставить знак рівності між поняттями
“сленг” та “жаргон” [8, 3], так само в новітньому словнику іншомовних
слів та виразів “сленг” визначається як “те ж, що й жаргон” [9, 747].
О.Уздинська дає визначення “молодіжного жаргону”, яке вільно вписується
в контекст терміну “сленг”: “Молодіжний жаргон – це особлива підмова у
складі загальнонаціональної мови, якою користуються люди віком від 14 до
25 років у невимушеному спілкуванні

з однолітками” [11, 49]. До жаргонної лексики відносить сленг також і
Л.Ставицька [10].

Сам термін “сленг” з`явився в українській філології відносно недавно. У
процесі дослідження живої розмовної лексики стало зрозумілим, що поняття
“жаргон” та “арго” історично вказують на обмеженість групи носіїв та
звуженість семантичного поля лексичних одиниць. У той же час стала
очевидною наявність відмінної від норми сфери усного спілкування, що
об`єднує велике коло людей. Саме це поняття отримало найменування
сленгу. Отже, під сленгом розуміють різновид розмовної мови, оцінюваний
суспільством як підкреслено неофіційний. Сленг запозичує лексеми з арго
та жаргонів, метафорично розширюючи їх значення, і це дає підстави для
виділення спільних рис, що зближують жаргон і сленг. За О.Береговською,
такими рисами є метафоричність, домінування репрезентативної, а не
комунікативної функції; сленг, як і жаргон, – це засіб творчого
самовираження, інструмент відчуження [2, 33]. При цьому дослідниця
відзначає розмитість меж явища сленгу. Отже, виділити сленг як замкнену
систему можна лише умовно.

Л.Кудрявцева серед термінів на позначення сленгових номінативних одиниць
називає “загальний жаргон”, “сленгові – просторічні, соціалізовані” та
“жаргонізовані” одиниці. Але найбільш точним вважає термін “загальний
сленг”, під яким розуміє: “1) відносно стійкий для визначеного періоду,
широковживаний, стилістично маркований (здебільшого знижений) пласт
експресивно-емоційної лексики на позначення побутових явищ, предметів,
процесів і ознак;

2) не детермінований соціальними параметрами компонент міського
просторіччя, дуже неоднорідний за своїми джерелами, ступені наближення
до літературного стандарту; 3) пласт мови, що використовується мовцями
переважно для вираження власних почуттів і оцінок, пов`язаних з
предметом мови” [7, 226]. Акцентуючи увагу на динаміці загального
сленгу, Л.Кудрявцева, визначає молодіжний сленг як один із
найпродуктивніших постачальників нових сленгових одиниць.

Чітко висловлює свою думку щодо визначення поняття “сленг” В.Хомяков,
проводячи виразну межу між сленгом та вульгаризмами: “Сленгізми, нехай
навіть з грубуватим забарвленням, на відміну від вульгаризмів – табу, не
викликають психологічного афекту – протесту проти їхнього вживання” [14,
19].

Отже, сленг є особливим периферійним пластом нелітературної
експресивно-емоційної лексики і фразеології, що використовується мовцями
для вираження своїх почуттів і оцінок, але в той же час не викликає
психологічного афекту, протесту.

Коротко зупинимось і на співвіднесеності понять “сленг” та “арго”. На
думку В.Єлістратова, арго – це не тільки “соціальний діалект”, але й
одиниця взаємодії мови й культури; існують сотні тисяч різних арго, які
не мають між собою чітких, визначених меж ні в часі, ні в просторі, ні в
соціальній ієрархії. Дослідник вважає арго структуруючим чинником
національної мови, він визначає важливу роль арго (і сленгу як одного з
його видів) у формуванні загальнонаціональної культури: “Арго відбиває
не тільки застиглу, завершену культуру, але й культуру в її динамічному
розвитку. Арго – це мова людей, які керують процесом створення
культури… Арго – це чернетка культури майбутніх поколінь” [4, 34].

Стан речей у сучасному мовному просторі дослідники іноді характеризують
як “раблеїзацію”, “новий виток вульгаризації мови” [5, 24]. Ця
“раблеїзація” не могла не торкнутись і реклами як однієї з суспільно
вагомих сфер комунікації. І найбільш “вульгаризованим” елементом реклами
став слоган – одна з найдієвіших частин рекламного тексту. Саме тому,
аналізуючи рекламу з елементами сленгу, особливу увагу будемо приділяти
слогану як концентрату позалітературних компонентів.

Розглядаючи рекламні новотвори (їм було присвячено окрему статтю [13])
ми дійшли висновку, що найчастіше ці інновації проходять стадію
соціалізації в якості сленгізмів, які найбільш активно використовуються
у спілкуванні молоддю. Логічно, що для впливу на цей суспільний пласт
копірайтери використовують і власне сленг.

Дослідниця О.Береговська, детально прослідкувавши історію сленгу,
виділяє три хвилі його розвитку на терені колишнього СРСР. Продовжуючи
хронологічний поділ історії сленгу, наше сьогодення цілком справедливо
можна вважати четвертою хвилею його розвитку. Сучасні зміни у сфері
функціонування цієї мовної підсистеми дають право на таке твердження.
Якщо раніше сленг використовувався в замкнених колах з метою
відокремлення, то тепер він став поширюватися на різні сфери життя. Він
широко використовується в мистецтві, перестав бути табу і для ЗМІ. Вихід
сленгу за межі замкнених вікових груп можна пояснити соціальними
причинами, загальними настроями епохи. Старі штампи вже не діють ні в
мистецтві, ні в суспільному житті, іде активний пошук нових форм,
альтернативних засобів вираження, руйнуються стереотипи, у т.ч. й мовні.
Отже, якщо раніше сленг був здебільшого мовою підлітків, то сьогодні ним
не нехтують і дорослі. Сленг стає додатковим штрихом до іміджу сучасної
людини. Зміни у функціонуванні й у сфері розповсюдження сленгу призвели
до активізації процесів оновлення цієї субмови.

При цьому сленг є частиною загальнонаціональної мови: усі властиві мові
процеси протікають у площині сленгу “у багато разів швидше, і є
доступними для безпосереднього спостерігання” [2, 40]. Сленг постійно
запозичує одиниці жаргонів та інших підсистем мови, а також сам стає
постачальником слів розмовного стилю – саме така доля очікує популярний
сленгізм, який через багаторазове використання втрачає свою експресивну
забарвленість.

Сленг завдяки своїй експресивності є ефективним засобом,
використовуваним у різних видах мистецтва та масовій комунікації –
зокрема рекламній – задля посилення впливу на аудиторію. Досить часто
сленг використовується і в рекламних слоганах. Здебільшого це стосується
реклами товарів, орієнтованих на молодіжну аудиторію: міцних та
слабоалкогольних напоїв, шоколадних батончиків тощо. І це явище цілком
пояснюване з теоретичної точки зору. Однією з концептуальних вимог до
слоганів є врахування особливостей цільової аудиторії, специфіки її мови
– а отже, слогани, орієнтовані на молодіжну аудиторію, будуть найбільш
ефективними та виразними, якщо в них використати елементи молодіжної
лексики. Таким чином, рекламісти експлуатують сленг задля активізації
продажу товару або послуги.

мної маси дуже незначний. Слогани з використанням сленгізмів здійснюють
сильний тиск на людську підсвідомість, якщо ж цей ефект накладається на
інші засоби посилення впливовості реклами (риму, музичне оформлення
тощо), то сила цього тиску ще значно помножується.

Розмірковуючи про процес сприйняття реклами, Н.Клушина зауважує: “Щоб
реклама мала найбільший ефект, вона повинна сформувати в адресата
стереотип, звичайно ж позитивний, і закріпити його як стійкий образ
запропонованого товару” [6, 66]. Н.Арнольд продовжує цю думку: “Після
вироблення стереотипу кожна нова поява того ж образу будить уже раніше
сформовані емоції та дії, і потрібні дуже вагомі підстави, щоб умовити
мозок зійти з накатаної колії” [1, 45]. Саме сленгізми значною мірою і є
такими “перемикачами” рівнів нашого сприйняття з буденного, звичного,
побутового на ігровий, розважальний. Причина цього криється в самій суті
появи сленгізмів, що народжуються як результат емоційного ставлення
мовця до предмета розмови. Високий рівень емоційності зберігається в
сленгізмі у вигляді накопиченої енергії, що звільнюється в процесі його
розповсюдження. До того ж

сленг – це постійна словотворчість, в основі якої лежить принцип мовної
гри. Через відсутність усталених лексичної та граматичної систем і
доволі вільного словотвору сленг відкриває перед копірайтерами великі
можливості. Аналізуючи приклади вживання сленгу в рекламі, будемо
відзначати ступінь доречності вживання молодіжної лексики в різних
випадках. Передусім згадаємо декілька сленгізмів, які через їх надмірну
експлуатацію почали втрачати свої експресивно-виразні якості.

Слово “класний” стало сьогодні настільки вживаним, що опинилося майже на
межі сленгу й літературної мови. Утворене воно шляхом афіксації від
“клас”. Серед слоганів, у яких використано цей сленгізм, наведемо такі:
“Косметика “anytime”. Ти така класна!” чи “Hubba-bubba” – класні кульки,
що не прилипають”. На наш погляд, у першому прикладі використання цього
слова є виправданим. Сленгізм “класна” характеризує покупця, є
універсальним для вираження ступеня його привабливості без вказівки на
окремі якості. До того ж це слово надає короткому слогану високий рівень
емоційної концентрації, що сприяє запам`ятовуванню товарної марки, – а
це одна з функцій слогана. Названий слоган – елемент телевізійного
ролика, де допоміжним засобом збільшення впливу є підвищена інтонація.

Що ж до реклами жувальної гумки, то, на наш погляд, наведений слоган є
не дуже вдалим. Річ у тому, що в даному контексті слово “класний”
характеризується високим рівнем абстракції і не вказує на конкретні
якості продукту. Якщо в рекламі косметики сленгізм був спрямований на
формування позитивного образу суб`єкта, то тут маємо справу з
характеристикою властивостей об`єкта, яка є змістовно порожньою, не
спрацьовує в напрямку створення стійкого образу. Тут доречніше було б
використати якісний прикметник, який вплинув би на органи почуттів
реципієнта, закріпивши образ на чуттєвому рівні.

Іншим розповсюдженим у слоганах сленгізмом є слово “шара”. Словник
молодіжного сленгу Т.Нікітіної подає декілька значень цього слова: 1) Те
ж, що і шобла; 2) Шанс, можливість; 3) Недобросовісність, неохайність;
4) Легко, не прикладаючи зусиль [8, 521]. Сьогодні це слово отримало й
нове значення: “дешево, безкоштовно”. Цей сленгізм часто й ефективно
використовується на розпродажах, при проведенні акцій, під час знижок.
Згадаємо слогани компанії мобільного зв`язку “UMC” під час проведення
акції: “Дика шара – обвальні ціни!” – чи рекламу супермаркета “Billa”:
“В “Billa” все на шару!”. Зауважимо, що цільовою аудиторією обох
рекламних кампаній не є молодь як окрема суспільна група. Ці товари
розраховані на широку аудиторію. Тим не менше, сленгізм “шара” (який не
є суто молодіжним) досить гармонійно вписується в загальний імідж обох
кампаній. Завдяки своїй експресивності це слово є більш дієвим сигналом
мотиву особистої вигоди, ніж вищезазначені синоніми. До того ж
підсилюючим фактором цих слоганів є візуальний аспект: створення
стійкого добре запам’ятовуваного образу підсилюється ілюстраціями із
зображеннями різних предметів шароподібної форми.

Цікаву гру слів спостерігаємо у слогані “Магазин “Шар” для тих, хто
шарить”.

У словнику бачимо таке трактування цього сленгізму: 1) Добре на чомусь
розумітись; 2) арм. Виявляти винахідливість, виверткість; 3) арм.
Ухилятися від роботи [8, 522]. У даному випадку слово використане в
першому значенні. Цей слоган є досить вдалим завдяки створенню за
допомогою сленгізму стійкого образу, підсиленого конототивним
асоціативним ланцюгом.

В уяві накладання слів “шар”, “шарити” викликає згадку про
спільнокореневе “шара”, що є ефективним сигналом особистої вигоди.
Використання дієслова в першому сленговому значенні спостерігаємо й у
рекламному тексті ролика інтернет-кафе “Имидж-ру”: “Никаких обломов – к
твоим услугам 68 компьютеров! И главная фишка: если ты не слишком шаришь
в компах, местные консультанты помогут тебе освоиться в Интернет
пространстве”. Як бачимо, цей текст дуже насичений сленгізмами (облом,
комп, шаришь, фишка). Спостерігаємо вдалий приклад використання корпусу
лексики цільової аудиторії.

Досить часто використовуваним у рекламі є сленгізм “фішка”, що утворився
шляхом метафоризації. За словником, “фішка – 1) який-небудь аксесуар,
невеликий предмет, який зберігають як сувенір, амулет чи використовують
як прикрасу; 2) якась особливість, специфічна риса чого-небудь,
тенденція тощо [8, 549]. У слоганах “Svice – крута фішка” та “Знайди
свою фішку” (горішки “Козацька розвага) маємо справу з багатозначним
словом, використаним у другому значенні. Обидві реклами розраховані на
молодіжну аудиторію, тому використання сленгу потенційно є явищем
позитивним. Як бачимо, слово “фішка” дуже містке, з високим ступенем
концентрації. Наведені слогани не є конкретними, не розповідають про
певні властивості пропонованих продуктів. Але ж ці слогани є більшою
мірою іміджевими, спрямованими на створення певного настрою, образу
мислення.

У першому прикладі знаходимо ще один часто використовуваний сленгізм –
“крутий”. Звичайно ж, така насиченість молодіжного слогану сленгізмами
сприяє збільшенню його впливовості. Слово “крутий” використано й у
рекламі шоколадного батончика “Фінт”: “Фінт” – для тих, хто дійсно
крутий”. Сленгізм “крутий” на сьогодні вже не є дуже актуальним. Як і
“класний”, він виник відносно давно й уже встиг “обрости” великою
кількістю додаткових значень: 1) Дуже сильний (про вищу міру прояву
ознаки); 2) Відмінний, чудовий, який заслуговує на схвалення; 3)
Респектабельний, успішний (часто пов`язаний з кримінальними
структурами); 4) Яскравий, оригінальний (частіше про дівчину, жінку); 5)
Незвичайний, такий, що виходить за межі чогось; 6) Складний, неприємний,
напружений (про ситуацію) [8, 212].

У рекламі напою “Svice” маємо справу з другим значенням слова, а в
слогані щодо шоколадного батончика “Фінт” спостерігаємо реалізацію
значення №3. До того ж сама назва продукту – “Фінт” – є сленгізмом. Це
слово ще не дуже міцно увійшло до ужитку, і у словнику немає його
тлумачення.

Оригінальним є сленгізм у слогані компанії “Panasonic”: “Справжній
ульот”. Ця фірма має давню історію, і вона вже зарекомендувала себе як
авторитетна компанія. Усім відомо, що “Panasonic” випускає якісну
техніку, нагадувати про це немає необхідності. Набагато ефективніше
створити рекламу для підтримання іміджу торгової марки, що і зробили
копірайтери компанії. Сленгізм “ульот” був вибраний дуже доречно, бо за
ним закріплено декілька значень з високим рівнем вираження позитивних
емоцій: 1) Задоволення, почуття ейфорії; 2) Щось чудове, джерело
позитивних емоцій; 3) Вигук, що виражає

задоволення [8, 463]. Важко виділити, яке з зазначених трактувань
реалізовано в слогані – усі вони схожі за настроєм.

Колоритним та легким для запам`ятовування є слоган горілки “Первак”:
“Первак – не лівак! Щоб стояв у кожній хаті!”. Визначимо значення
сленгізма “лівак”: “те ж, що і лажа”.

“Лажа – 1) Щось дуже низької якості, негативна оцінка; 2) Обман,
вигадка” [8, 225]. У даному випадку сленгізм використано в першому
значенні. При цьому порушено важливу вимогу щодо написання слоганів:
використано заперечну частку “не”. Але слоган настільки насичений
різними засобами впливу, що ця деталь компенсується без втрати
виразності та впливовості. По-перше, таким підсилюючим фактором є рима.
По-друге, двозначність, пов`язана з додатковим значенням слова “стояти”,
підсилена асоціацією на підставі форми – аналогії з солоним огірком. Цей
рекламний підтекст виходить за межі норм рекламної етики, тому і є
прихованим. Але ж, розглядаючи цей слоган, слід брати до уваги
особливості цільової аудиторії: це здебільшого молодь і зрілі чоловіки,
і будь-який натяк на статеві стосунки, які не втратили маску
табуйованості, викликають у цих груп підвищений інтерес. Отже, усі
використані у слогані засоби впливу логічно виправдані.

На останньому прикладі ми продемонстрували залежність вибору рекламних
засобів від аудиторії. Якщо аналізувати рекламу, розраховану суто на
чоловіків, то тут ми можемо зустрітися з використанням засобів, що
виходять за межі етично припустимого. Але ж у рекламі застосовуються всі
засоби задля досягнення очікуваного результату. Саме таким шокуючим є
російськомовний слоган компанії “Bosch”, представлений на фестивалі
реклами: “Электроинструменты “Bosch”. Полный балдеж! И это не… Ну ты
понял”. У цьому прикладі спостерігаємо використання нецензурної лексики,
приховане шляхом невираженої рими. Звичайно ж, таке явище виправдати
важко, але можна реконструювати аргументи, якими керувалися копірайтери
при написанні цього слогану. По-перше, вони з`ясували свою цільову
аудиторію: чоловіки середнього віку, здебільшого робітники, котрі мають
лише професійну освіту. Дослідивши словниковий склад людей такої
категорії, неважко зрозуміти, який мовний рівень є для них найближчим.
А, як зрозуміло з основних вимог до слогану, з аудиторією треба
спілкуватись її мовою.

Що ж до російського сленгізму “балдеж”, то він має декілька значень: 1)
Стан радості, задоволення, насолоди від чогось; 2) Неробство, лінощі; 3)
Стан сильного алкогольного сп`яніння, нерідко досягається дією алкоголю
з транквілізаторами; 4) Про щось добре, вищої якості; 5) Вигук, що
виражає здивування, задоволення [8, 22]. Спостерігаємо активізацію
значення № 4.

Отже, ми розглянули деякі з прикладів використання в рекламі
розповсюджених у побутовому спілкуванні сленгізмів. Ми переконалися, що
використання сленгу повинне відповідати основним вимогам до написання
слоганів. Лише в тих випадках, коли використання сленгу є доречним,
слоган стає виразнішим та експресивнішим. При цьому використання
сленгізмів в рекламні впливає на мовні процеси, сприяючи поширенню
сленгу, його зближенню з нормативною мовою. Потрапляючи з ужитку до
реклами, сленгізми втрачають здатність відокремлювати певну групу людей,
губиться ефект відчуження. Рекламний слоган для сленгізму є сходинкою на
шляху до переходу в кодифіковану мову. Важко сказати, коли може
закінчитися процес “унормовування” сленгізму, але очевидно, що
використання в рекламі його каталізує. Рекламу в ЗМІ сприймають і
представники старшого покоління, які звикли, що ЗМІ – це свого роду
законодавець літературної мови, тому сленгізм може бути сприйнятий ними
в якості неологізму. Як наслідок – поширення слова в найрізноманітніших
колах. Ці новітні процеси становлять собою цікавий об’єкт для майбутніх
мовознавчих та рекламознавчих досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

Арнольд Н. Тринадцатый нож в спину российской рекламы и PR. – М., 1997.
– 224 c.

Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование //
Вопросы языкознания. – 1996. – №3. – С.32-41.

Ганжа И. Как научиться тому, чему научить невозможно (лекции по
рекламному креативу) // Маркетинг и реклама. – 1998. – №3. – С.4-17.

Елистратов В.С. Русское арго в языке, обществе и культуре // Русский
язык за рубежом. – 1995. – №1. – С.32-41.

Какорина Е.В. Трансформация лексической семантики и сочетаемости (на
материале языка газет) // Русский язык конца ХХ столетия (1985 – 1995).
– М., 1996. – С.21-25.

Клушина Н. И. Восприятие рекламы // Русская речь. – 2001. – №1. –
С.64-66.

Кудрявцева Л.А.. Новое русское просторечие // Лексико-граматичні
інновації в сучасних слов`янських мовах: Матеріали ІІ Міжнародної
наукової конференції. – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С.224-228.

Никитина Т.Г. Так говорит молодежь: Словарь сленга. – СПб.: Фолио-Пресс,
1998. – 592 с.

Новейший словарь иностранных слов и выражений. – М.: АСТ, 2000. – 976 с.

Ставицька Л.О. Короткий словник жаргонної мови. – К.: Критика, 2003. –
336 с.

Уздинская Е.В. Семантическое своеобразие современного молодежного
жаргона // Активные процессы в языке и речи. – Саратов, 1991. – С.46-57.

Уэллс У., Бернет Дж. Реклама: принципы и практика. – СПб.: Питер, 2001.
– 736 с.

Хавкіна Л.М. Використання неологізмів у рекламі як засіб творення
рекламного міфу // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських
мовах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції / Дніпропетровськ,
14-15 квітня 2005 р.). – Дніпропетровськ: Пороги, 2005. – С.436-440.

Хомяков В.А. Три лекции о слэнге. – Вологда, 1970. – 62 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020