UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній українській мові (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1916
Скачало156
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексико-словотвірні типи нульсуфіксальних nomina instrumenti в сучасній

українській мові

 

Явище нульсуфіксації в діахронії досліджували П.Білоусенко [2],

Л.Гумецька [3], у синхронії – Н.Клименко [5], О.Пінчук [11], Л.Родніна

[12], Л.Третевич [17]. Вчені відзначають, що в афіксальній системі

сучасної української мови нульовий суфікс посідає значне місце.

 

Проте ряд проблем, що стосуються нульсуфіксального способу

словотворення, залишаються нерозв’язаними: не виявлений кількісний склад

нульсуфіксальних дериватів у сучасній українській мові, не досліджене

докладно питання лексико-словотвірної семантики цих похідних, не

визначено ємність словотвірних типів тощо. Залишається також актуальним

дослідження місткості функціонально-семантичного поля nomina

instrumenti, потребують ґрунтовного вивчення та опису й нульсуфіксальні

деривати – назви інструментів.

 

До категорії інструменталності, за визначенням О.Безпояско,

К.Городенської [див. 1], належать такі назви: 1) знаряддя і засоби дії;

2) інструменти домашнього вжитку, сільськогосподарські інструменти; 3)

прилади, пристрої, апарати, верстати; 4) посуд, яким користується

особа-діяч. Л.Мурзіна відносить до категорії nomina instrumenti такі

найменування: 1) назви знарядь дії – “конкретні неживі предмети, що

використовуються для успішного завершення дії”; 2) назви засобів дії –

“неживі предмети, за допомогою яких реалізується дія” [8, 64].

І.Ташпулатова вважає, що поняття “знаряддя дії” доцільно використовувати

в широкому значенні – від примітивного до високого рівня складності їх

виготовлення та використання [16]. Н.Сніжко зазначає, що

лексико-семантичне поле інструментальності складається з 7

лексико-семантичних груп: 1) назви інструментів, 2) назви машин, 3)

назви знарядь, 4) назви апаратів, 5) назви пристроїв, 6) назви

механізмів, 7) назви приладів. Крім того, кожна з названих груп має своє

розгалуження, напр., назви інструментів (назви чоботарських

інструментів, назви ковальських інструментів тощо) [див. 14, 15].

 

Спираючись на дослідження вчених, до словотвірної категорїї nomina

instrumenti можемо віднести п’ять типів дериватів: 1) назви власне

інструментів (ковальські, музичні, теслярські, ті, що використовуються у

різних галузях промисловості, у побуті тощо: дряпа, притир, продір,

сікачка, скребло, стиски, струг, схвати, черпак, шило); 2) найменування

рибальських снастей, мисливського лаштування та їх частин (волок, гачок,

грузило, завід, запал, ложе, манок, перемета, підбори, плави, спуск); 3)

назви приладів, пристроїв, механізмів (у механіці, техніці, будівництві

і т.ін.) таїх частин (гніт, замок, зарядник, засов, затиск, зачепа,

накоти, опалювач, прядка, скріпа, трансформатор, упор); 4) назви машин

та їх частин (віз, кaти (санки), насад, підвода, підйомник, скид, смики,

тягач, упряж); 5) назви посуду та його частин (виварка, дерга (тертка),

дійниця, зріз (діжка), зсипа, піднос, супник, тертка, ухват).

 

Основу похідних іменників з інструментальним значенням, утворених

нульсуфіксальним способом, складають девербативи. Більша частина цих

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ