UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФункції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі поем «Мойсей» та «Іван Вишенський») (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2728
Скачало163
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Функції старослов’янізмів у біблійних творах І.Я.Франка (на матеріалі

поем «Мойсей» та «Іван Вишенський»)

 

Старослов’янізми прийшли до лексичного складу східнослов’янських мов

від старослов’янської мови – «першої писемно зафіксованої слов’янської

літературної мови, створеної Кирилом і Мефодієм на базі одного з

праслов’янських діалектів – солунського – для репрезентації слов’янською

мовою богослужбових і канонічних книг» [8, 640] і в українській мові є

одним із джерел її лексичного збагачення і стилістичного

урізноманітнення.

 

Проблеми семантичних змін і необхідність вивчення лексичних груп у їх

взаємозв’язках і співвідношеннях були висунуті у семасіологічних працях

О.О.Потебні «Из записок по русской грамматике» (1958), у розвідках

М.М.Покровського «Семасиологические исследования в области древних

языков» (1895), що базуються на порівняльно-історичному дослідженні.

 

Термін «лексична система мови» у науковий обіг введений Л.В.Щербою, який

говорить про слово (категорію мови) як систему «Языковая система и

речевая деятельность» (1974). Визначення лексико-семантичної системи

мови одним із перших подав В.В.Виноградов. Він визначив спільні ознаки,

на основі яких слова об’єднуються в групи «Основные типы лексических

значений слова» (1953).

 

У сучасній лексикології думку про про необхідність і доцільність

системного аналізу лексики можна вважати загально визнаною, оскільки на

лексичному рівні, як і на інших рівнях (фонетичному, морфологічному,

синтаксичному) мова системно організована.

 

Д.М.Шмельов відзначає: «За останній час ... застосування нових методів

дослідження лексики (основаних на визнанні її системного характеру)

привело до успішного аналізу окремих груп слів, встановлення різних

типів взаємовідношень, які існують між різними значеннями, різних типів

самих лексичних значень»[11, 12].

 

Проте, як відомо, лексична система, на відміну від фонологічної і

морфологічної, характеризується незамкненістю, рухливістю меж, великою

кількістю одиниць, що знаходяться у взаємозв’язку, тому відношення

лексики як системи, у порівнянні з граматичною або фонологічною

системами, набагато складніше [11, 13].

 

У мовознавстві залежно від обраних критеріїв виділяються різні групи

слів (тематичні, лексико-семантичні, поняттєві поля, семантичні

мікрополя), тобто визначаються різні групи лексики, що об’єднують слова

«за ознакою їх смислової віднесеності до єдиної сфери

 

понять» [11,14].

 

Суттєвим при оцінці лексики як системи є положення, висунуте

Д.М.Шмельовим про різний характер системних зв’язків у середині різних

лексичних груп і у зв’язку з цим про можливість багатьох підходів до

аналізу лексичних одиниць .

 

Тематична група – найбільш розповсюджений спосіб об’єднання слів. У його

основі лежать екстралінгвальні зв’язки між предметами і явищами

дійсності, об’єднання слів проходить на основілогіко-предикативної

спільності. На думку деяких дослідників, тематичні групи не є

категоріями мовними – в них відсутні синонімічні зв’язки між

компонентами. Вони не є структурними одиницями мови.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ