UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗміст першої й другої частин висловлення в їх стосунку до відношення градації (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1332
Скачало102
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Зміст першої й другої частин висловлення в їх стосунку до відношення

градації

 

Складні сполучникові конструкції, між предикативними частинами яких

виникає градаційне відношення, вивчено у вітчизняній синтаксичній науці

різною мірою. Це конструкції на зразок [Таке відчуття приходить щоразу і

бентежить душу, ніби] не тільки він (Шульга – С.Т.) іде назустріч сонцю,

а й сонце теж поспішає до нього (Д.Міщенко); Дітям страшно впотемку, їм

здається, що щось страшне заглядає з вікон, з кутів і туй-туй

присунеться до них, та й їй сумно і важко чогось на серці

(О.Кобилянська); З роками солдат, втративши всяку надію знайти свою

рятівницю, не слав уже листів, до того ж був переобтяжений родинними

турботами (С.Завгородній); [Записи В.Гнатюка надзвичайно достовірні].

Зміст розповіді вони передають слово в слово, зберігаючи індивідуальний

стиль і манеру вислову кожного розповідача; крім того, вони охоплюють

найточніші фонетичні нюанси народних говірок і навіть наголоси (з

журналу); Не пощастило йому (Харитонові – С.Т.) потриматися за літакове

кермо, більше того, його виставили звідтіля (Ю.Збанацький). Синтаксична

наука пройшла складний шлях осмислення своєрідної граматичної природи

згаданих конструкцій і визначення їх місця в системі складного речення.

 

В історії вивчення складних речень конструкції зі сполучниками та й, ще

й, та ще й, а також зі сполучниковими аналогами до того ж, більше того,

крім того та ін. отримали назву приєднувальних (в іншій термінології

підсилювальних). Що ж до конструкцій зі сполучниками не тільки... а й

(а, але й), не лише... а й (а, але й); не просто... а й (а); не

стільки... скільки (а, як), то в синтаксичних описах вони визначаються

як градаційні.

 

У вивченні приєднувальних конструкцій у поглядах дослідників не було

єдності на значущість змісту предикативних частин. З одного боку,

існувала думка, що приєднувальна частина має меншу смислову вагу. За

таких умов до першої частини приєднуються повідомлення про факти, події,

явища, менш важливі, порівняно з тими, які висвітлювалися в попередній

частині [3, 406; 4, 66]. З іншого боку, йшлося про те, що інформація,

утілена в першій частині, має попередній характер, тоді як друга частина

становить основний інформативний зміст висловлення. Так, І.О.Попова

наголошувала, що в приєднувальних реченнях містяться суттєві відомості,

найважливіші оцінки, іноді провідні думки, – все те, що автор прагне

підкреслити, винести на поверхню [7, 377]. Думку І.О.Попової поділяла

М.Л.Міхліна, зазначаючи, що приєднувальні частини “містять зовсім не

малосуттєву, другорядну, а, навпаки, – досить часто суттєву й важливу

частину висловлення” [5, 128]. Заслуговує на увагу також погляд

В.Т.Коломієць. Досліджуючи функції сполучника а в чеській мові, який

може передавати значення до того ж, та ще й, тобто вживатися в

приєднувальному значенні, В.Т.Коломієць зауважувала, що мовець подає

приєднувальну частину як необхідну, з його погляду, для кращого

розуміння слухачам усього змісту висловлення [2, 136].

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ