UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрактичне значення встановлення модальних засобів польської мови (дещо про епістемічну модальність) (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1812
Скачало124
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Практичне значення встановлення модальних засобів польської мови (дещо

про епістемічну модальність)

 

Модальність як вияв антропоцентричного характеру мов є важливою і

багатоаспектною категорією. Встановлення лексичних та синтаксичних

засобів будь-якої мови, спрямованих на вияв суб’єктивного наміру мовця,

має практичне значення при вивченні мов та при виробленні навичок

мовного спілкування. У цій невеликій розвідці, яка не претендує на

вичерпність та повноту, а є лише пропозицією для можливих подальших

досліджень, йдеться про модальні конструкції одного з видів модальності

у польській мові, а саме про епістемічну модальність. Як ілюстративний

матеріал обрано тексти двох творів популярних сучасних польських

прозаїків, зокрема детектив Йоанни Хмельовської “Romans wszech czasow”

та роман-фентезі Анджея Сапковського “Ostatnie ?yczenie”; твори ці були

надзвичайно популярні у Польщі (на їх основі повстали навіть фільми).

 

Епістемічною модальністю називається інформація про те, правдивим чи

неправдивим є зміст висловлення з точки зору мовця (S?ownik wyrazow

obcych В.Копалінського фіксує: gr. epist?m? „wiedza, zrozumienie” [3,

154]). Ми ж сьогодні зупинимось тільки на деяких аспектах цієї

модальності, а саме на засобах, за допомогою яких той, хто говорить може

робити висновки про правдивість змісту висловлень та впливати на оцінку

інформації своїм слухачем чи співрозмовником.

 

1. Висновки, як додатковий чинник оцінки правдивості чи неправдивості

інформації висловлень

 

Висновки – це немодальне значення, яке додатково з’являється у

семантичній структурі висловлень з оцінкою правдивості чи неправдивості

інформації, поданої у них [4, 52]. Мовець впевнений або, навпаки,

сумнівається в істинності тих фактів, про які говорить, а його позиція

щодо правдивості/неправдивості висловлень може бути результатом його

роздумів, висновками, які змусили мовця вважати дані судження

правдивими, можливими, сумнівними... Висновки – це продукт процесу

мислення людини. Опираючись на відповідні дані, на досвід чи знання, на

обставини та умови, людина робить той чи інший висновок, аби пояснити

собі (чи комусь) події, що відбуваються, стани, що мають місце тощо.

Дійсність залишає свій відбиток або віддзеркалюється у свідомості мовця,

а це, в свою чергу, є основою для висновків і прийняття мовцем

конкретної позиції щодо змісту висловлення. Висновки можуть становити

семантичну частину висловлень правдивості/неправдивості. У деяких з них

висновки є обов’язковим елементом, і тоді вони мають домінуюче значення,

це передається за допомогою таких конструкцій, як: widocznie, wida?,

wnioskuj?, ?e.., sta?o si? jasne, ?e... і т.д.:

 

Caldemeyn, obeznany wida? z dzia?aniem mechanizmu, zbli?yl si?,

odchrz?kn?l i wyrecytowa?... [Дж. 2, 82]

 

Natychmiast wywnioskowa?am z tego, ?e wybiera si? gdzie? z dziw?. [Дж.

1, 242]

 

1.1. Поява таких конструкцій у висловленнях вказує на те, що повинні

існувати якісь певні причини, через які мовець оцінює висловлення як

правдиві чи неправдиві, як можливі чи сумнівні, неможливі. У таких

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ