UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва«Масова поезія» кінця ХІХ – початку ХХ століття та фольклор» (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2153
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

«Масова поезія» кінця ХІХ – початку ХХ століття та фольклор»

 

Українська поезія вказаного періоду, зокрема «масова»

традиціоналістська, назагал мала літературний фольклоризм перманентною

ознакою. Своєрідні «записи» внесли лірики старшого і молодшого покоління

– Марія Загірня, О. Колесса, О. Романова, К. Білиловський, В.Масляк,

Яків Жарко, Андрій Бобенко, Павло Думка й цілий ряд інших – включно до

графоманів П.Рябошапки. Д.Вергуна e tutti quanti. Завдяки художнім

спробам цих літераторів українська поезія завдячує відсутності певної

відчуженості від народної поезії. В українській літературі цього часу

широке спілкування з фольклорною традицією тривало, попри зростання

антитетичних до процесу факторів. Коли чільним лірикам це спілкування

допомагало витворити масштабний образ народного життя (й не тільки

українського), то «масовим» поетам другого чи й третього рівня –

удосконалюватися в межах традиції чи й при виходах за неї. Було й чимало

епігонів народної пісні, жарту: в цьому випадку фольклор ставав не

«силою», а залишався – не з власної вини – «слабкістю» поета, не сприяв

формуванню індивідуального стилю. Та якби не він, невідомо, досягли б ці

«менші боги літературного Олімпу» поети й того рівня, на якому писали,

чи ні.

 

Найактивнішими були пісенні відображення у негромадській поезії. Так,

уміння пластично опосередкувати пісенні образи, відтворити схвильований

внутрішній стан ліричного героя, передати моральну красу щирого

взаємного почуття виявили досить популярні ранні вірші видавця і

перекладача, лікаря Кесаря Білиловського «Північна пісенька», «Вечірня

пісня». У ліриці поета, котрий народився на Полтавщині, але згодом жив

на Сході й уводив орієнтальну тематику в українське письменство,

співіснують рідний мелос («Дайте-бо жить!») і пісні на «струнах»

східного саза. Монолог «Дайте-бо жить!» відтворив чуття молодості:

шовкоброва дівчина пристрасно протестує проти «невільного обрання»

багатим, не зважає на поговір у самозреченій вірності обранцеві. Вірш,

що не має словесного зв'язку із фольклором, відтворює, проте, сам

народнопоетичний тип ліризму («Нащо питати, якого кохати? Серденько

зразу вгадало само»). Завдяки цьому твір легко перейшов у пісенний

репертуар народу.

 

На вживанні фольклорної символіки збудовано пісенний диптих «З людових

мотивів» (1889) галицького письменника і видавця Володимира Масляка.

Проте вживання її у вірші «Ой у лісі край доріжки...» дещо

невмотивоване: всихання вільхи (символіка нещастя) психологічно не

підпорядковане станові героїні. Вона й не намагається (як маємо це в

пісні «Ой ізрада, чорні очі, ізрада») переконати зрадливця. Навпаки, в

собі впевнена: «Покинув мя пустий вітер, Найдеся ще другий» [3, 143]. У

коломийці «Сиві води коло дишля...» чуємо голос парубка, схвильованого

розлукою через інтриги «вражих воріженьків», найбільших пісенних

недоброзичливців закоханих. Нещасливу долю героя, вималюваного засобами

фольклорної типізації, віддзеркалює символічна подія з паралельної сфери

зображення. Символіка прилучує до чумацького епосу: «Зігзилися воли сиві

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ